Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

ЧОМУ РОЗПЛЕТЕНА КОСА…

Слово Просвіти, №47 за 2005 рік

У маршрутному автобусі № 3 Херсона, на склі, що відгороджує місце водія від салону з пасажирами, я раптом побачила кольоровий фотомонтаж, що зображував Юлію Тимошенко… навіть не знаю, як сказати… Без одягу, з волоссям, що хаотично розвіювалося в різні боки. Зверху над цим пасквілем було написано: “Чому розплетена коса, а на очах бринить сльоза…”, а зліва: “Юля, ми тебе кохаємо”. Зображення шанованого політика спочатку вразило мене, потім викликало образу й гіркоту за нас із вами. Політик — найперше представник якоїсь ідеї в суспільстві. Він може бути правий чи лівий, прогресивний, консервативний чи ліберальний, він може бути грамотний і не дуже — усі ці речі можна й потрібно обговорювати. Можна малювати карикатури на політиків, висміювати безладність і невідповідність інтересам суспільства якихось ідей, вчинків, популяризованих цими політиками. Зображувати оголеною будь-яку людину без її на те згоди — неможна. Тим більше, політика — як втілену ідею сподівань якоїсь частини суспільства. Це ляпас людям, чия ідейна спрямованість співзвучна переконанням даного політика, лідера, це ляпас усьому суспільству, оскільки таким чином нанесено образу певній його частині. Безперечно, хтось дуже хотів принизити та образити цю, без сумніву, обдаровану й мужню жінку-політика, бо, як говориться у прислів’ї, у безплідне дерево каміння не кидають. Але ж разом із Юлією Тимошенко образу нанесено й людям, які поділяють її погляди на українську національну ідею, на побудову незалежної української держави, на формування бюджетної політики та на багато інших чинників. До чого ж ця асоціація з дівчиною “без комплексів”, до чого слова української народної пісні: z Ой доню, доню, в чому річ, Де ти блукала цілу ніч, Чому розплетена коса, А на очах бринить сльоза? Оксана ЄВСЄЄНКО, м. Херсон Хто це “блукав цілу ніч”? Політик, жінка, цілеспрямована професійна діяльність якої має на меті побудову незалежної, заможної, цивілізованої європейської держави? Ми пересвідчилися, — політика дуже брудна річ. Юлії Володимирівні, як людині сміливій і нестандартній, чорного піару було вділено від заздрісників та ворогів більше ніж достатньо — такі реальні умови жорсткої конкуренції в боротьбі за владу. Та все ж потрібно знати міру. Доречно згадати біблійну легенду про Хама, що випадково побачив наготу свого сп’янілого батька Ноя, який заснув у своєму шатрі, та розповів про це двом своїм братам. Обидва брати, побравши одяг, увійшли, задкуючи, до Ноєвого шатра, й не обертаючись, накрили наготу свого батька. Прокинувшись і дізнавшись про вчинок свого сина Хама, Ной проклинає його сина і нащадка Ханаана: “Проклятий Ханаан, раб рабів буде він у братів своїх”. Ні, ми — звичайні пасажири, що їдуть у своїх справах, і звичайно ж, ми не підглядали “в щілину”, як роздягається Юлія Володимирівна. Але ж хтось начебто це зробив за нас і зобразив нам те, що самі ми і не хотіли б бачити, і в думках, як кажуть, не мали. Хто нас хоче перетворити на хамів? Чи знову — на рабів, яким недосяжні ідеали Майдану і Помаранчевої революції? Хтось переступив заборону — межу своєї моральності — і намагається нав’язати нашим чистим, ні в чому не винним душам огиду свого вчинку. Дуже хочеться знати ім’я цього мерзотника і політичну силу, яка пішла на цей вчинок. Ні, не для того, аби плюнути в обличчя, так як було плюнуто в наші душі, а для того, щоб подивитися в очі й запитати: “Ти знаєш, що ти людина? Ти знаєш про це, чи ні?”

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин