Тема для медитації · с. 15сторінка оригіналу ↗
* * *
Слово Просвіти, №47 за 2005 рік
Пропивай свою душу — а більше нічого не треба. Пропивай, заливай, бо не годен себе відтужити. Гайдамацьким ножем ще заробиш на склянку вина — І вгамується серце, яке не дає тобі жити.
Наливай, наливай, наливай, наливай самоти — Хай відпустить тебе назавжди з кам’яної недолі! Хто підкаже Кармелю куди йому, грішному, йти, Коли тільки в тюрмі почувається, наче на волі?
Пропивай Україну — а більше нічого нема. Із ножем у халяві востаннє збирай своє військо, Для якого свобода дешевша від кухля вина, Бо ти сам і судив, і карав, і кохав по"злодійськи.
Сатаніє вода, що порвала свої береги, Обступає пітьма — тільки вітер і попіл над нами. Озирається раб, що розбив на собі ланцюги, І дає йому воля ножа, самоту і кайдани.
Наливай, наливай, наливай, наливай, наливай! Все зотліло в душі — і волаєш до Божого Сина: — Чуєш? Чуєш мене? Не рятуй — покарай! — І — нікого"нікого. Відлуння. І кров по коліна.
Павло ГІРНИК * * *
іскриться вино у келихах ніхто не наважиться випити ще б трохи сонця долити та тіні невпинно довшають — від рук що тримають келихи...
Микола ВОРОБЙОВ
Анатолій Буртовий. “Зажурений ангел”
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
