Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Тема для медитації · с. 15сторінка оригіналу ↗

ТІНЬ (Зулуське повір’я)

Слово Просвіти, №47 за 2005 рік

Не ступай на тінь, — потолочиш! Тінь та тягнеться за видноколо! Вона легша від нитки, що доля Нею шиє тобі сорочку. Є слова та не ті, щоби знати, Що воно, як немає тіні! Тінь жива, і губити не вільно, І не гарно на тінь ступати. Якось то я був у тілі шакала, У кущах заховавсь край оселі: Я там бачив дитину веселу, Немовлятко із тінню грало! Я причаївсь. Ці очі блискучі Не могли нічого не знати! Але в білих... немає в їх хаті Дійсних слів, і тінь голод мучив! Прожила тінь в дитини недовго. Сам я бачив від чого тінь вмерла. Я чекав, чи відчинить хто двері, Чи не вимовить дійсного слова? А в дитини в руці місяць блискав, На долонях, і сонце, і зорі. Ми обоє гляділи, як вгору Утікали вони з колиски. От хтось вийшов: “Мерщій, шакали!” І на мене поцілив з рушниці! Це все так. Ось рубці, подивіться! О, я бачив, як тінь вмирала... Згадуй слово моє, — зулус я. І не раз залишав своє тіло. Люди є без душі. Вони, — білі! Тінь їх вмерла, і в серці пустка. Галя МАЗУРЕНКО

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин