“Показ правдивої історії тримається на ентузіастах”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
СПАДЩИНА
Слово Просвіти, №47 за 2007 рік
Оксентій ОНОПЕНКО, м. Москва
Продовження. Початок у ч. 45, 46 за 2007 р. На сучасній карті України збережено всі порубіжні назви. Так, на сході України ріка Сіверський Донець має роль “Східного рубежа” (латинською мовою “donec” — рубіж, край, оплот, щит). Отже, ріка слугує “східним рубежем” — ”Червоним Донцем”, “Красним Лиманом” (лат. “limes” — рубіж, край як кордон). Правда, сам кордон пролягав по річці Оскол — “божий спис” або “Перун”. Кордон із даками проходив по річці Прут (скіпетр, кий — символи кордонів). Межа в Закарпатті проходила по річці Уж (старослов’янське слово “жжє” або “уже” — канат, мотуз, а в переносному значенні — межа, кордон). Західний кордон визначала річка Сян (латинською мовою “sanio” — табу), а на півночі — друга річка Уж. Північний кордон України “прип’ято” річкою Прип’ять. Значення гідроніма можна пояснити старослов’янським дієсловом “припяти” (грецькою мовою “epiteinein” — направити, натягнути, натужитись, простертися, напружитися. Мабуть, такі назви рубіжних річок виникли невипадково. У зв’язку з порубіжними назвами українських земель варто звернути увагу на слова Олега Віщого: “Київ — мати міст руських”. Тобто “Кий” — те саме, що “Род”. Давньогрецьке “kyew” означає — нести плід, нести зачаття, родити. Цей вислів можна розуміти як “Богиня грому Кия — покрова міст руських” або як “Київ — метрополіc руський”. Себто, метрополією України як держави визнається земля і місто Кия. На честь Києва вжито назву “Зачаттєвська”. Для автора “Слова” “земля Трояні” — це земля богині грому Пирогощої. Ще раз звернімося до вислову “рища в тропу Трояні через поля на гори”. “Тропа Трояні” — “тропа богині грому”, а “рискати в тропу Трояні” — “йти до Пирогощої” — церкви богині грому. “На гори” — “ввись”, а не на “гори” як “горби” (“на гори” — те саме, що німецькою “hoch” — “хох”, це слово служить основою назви “хохли”). Значення “вгорі” має грецьке “kraino” — “вершити” (виконувати, урядувати, ухвалювати). У даному випадку “хохли” або ж “готи” (фр. “haut” — вище, догори) — синонім етноніма “українці”. Грецьке “kraino” (вершити, постановляти, врядувати, вказувати) також означає “верховенство”. Як “хохли-вишатичі”, так і “готи-вишатичі” належали до військового стану. “Коса” — ознака посвяти війні, латинське “crines” — коси, коса дівчини. Тому річку Кринка можна розглядати як косу Гіпакіріса-Возного (нині — Міус або Конюшена; Конюший — Возний). Готи таборилася на землях Укермарки (Uckermark), що розташувалися на берегах річки Одри. Раніше ця річка мала назву “Уккер”, а стольне місто називалося “Родень” або “Київ”. Інші місця
z УКРАЇНА І САНСКРИТ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
