Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Показ правдивої історії тримається на ентузіастах”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО ЧЕКАЄ НА ДБАЙЛИВИХ УКРАЇНА В «СЛОВІ О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ»

Слово Просвіти, №47 за 2007 рік

Верховичі, Горинь тощо. Ці назви виникли як посвята Вишній (Горній) богині й “хохлам”. Отже, можна вважати, що назва “Україна” виникла ще в “готську добу” й присвячена правлячій “Провідній зорі”. Так само гору Говерла в Карпатах (від давнього “go- uvern” — правити) названо на честь України — “правляча”, “врядуюча”. Французький варіант назви “готи” (goth) зберігся у найменні гоцули (гуцули) та в назві поселення Готешти (Молдова). Це ті-таки Верховина, Оберовичі-Верховичі, Хотин. Однакове значення мають готська назва “hansa” (товариство, спочатку військове, потім — торговельне) та назва Велесової книги “Гордині Борусенські” — “дружина-товариство Бори-Січі”. Назва “готи” має ще одну основу: латинське “goetia” — волхвування. Ось ще один важливий вислів автора поетичної повісті: “Встала обида в силах Даж-Божа внука. Вступи лі Дівою на землю Трояню, вспле Скала, лебединими крили на синім морі у Дону плещучи?” Дослідники твору, а з ними і весь загал, завжди читали тут неправильно: “всплескала”, а не “вспле Скала на Синім морі у Дону лебединими 3. Українське пан та його слов’янські родичі Таким чином, pan “захисник, оборонець, воїн, правитель, князь, цар” — первісна, ще індоєвропейська форма терміна, а ban — пізніша іранська. Бан у значенні “князь” зафіксовано у “Велесовій книзі” (ІХ ст.), бан Олег, тобто князь Олег згадано у сербському фольклорі. З цього бачимо, що первісне пан, бан “захисник, воїн” у слов’янських народів розвинулося до значень “володар, правитель, князь”. У Хорватії термін бан означував правителя, попередника королів, політичного начальника бановини — території, якою правив бан. Дієслово ba- novati в чеській означає бути баном, правителем, князем, йому відповідає укр. панувати. Із терміном бан пов’язані назви Банат (інакше Бановина) — край у Югославії, а також місто Банська Бистриця, де Банська означає Панська, тобто Князівська, Царська. Давні чехи називали планету Венеру Krasopani. Компонент бан мають українські прізвища, зокрема, Балабан Фото Євгена Букета Спаський собор XI століття у Чернігові крилами плещучи”. Неправильне прочитання образу врятувало ці рядки двічі. Поперше, врятовано уривок давньої української мови (“вспле Скала”), а, по-друге, врятовано образ “Скали”. Навряд цензура тих років дала б згоду друкувати “величайший памятник древнерусской литератури” у такому вигляді. Про яку “Скалу” йдеться у творі й чому вона повинна “всплести”? У “Повісті временних літ” кияни гукали “поетруськи” “Видибай!” — услід кинутій у Дніпро дерев’яній статуї Перуна (порівняймо “Видибай” з лат. “video” — видибай, виглянь). Назва “Скала” доволі часто зустрічається в топоніміці України. Зокрема, це місто Скала Подільська, Скала на березі річки Рось. Міста Бердичів, Бердянськ, ріка Берда названі від карпатської назви “берда” — скеля. Це вкрай важливе свідчення автора “Слова о полку Ігоревім” — “О, Руська земле, уже не Шеломяню єси!” Значення “Скала” має назва німецької землі Саксонія (лат. “saxe” — скеля) та Адріатики, звідки до Дніпра прийшли словени. Можна ще згадати давній латинський вислів: “Звенить скалами Гіпаніс” (Південний Буг) і “Звениго- (різновид Болобан). Балабани — відомий український шляхетський (тобто воїнський) рід, носії цього прізвища вславилися не лише на військовій, а й на духовній ниві. Власник друкарні Федір Балабан 1606 року видав “Стрятинський Требник”, який уклав львівський єпископ Гедеон Балабан, що зібрав українські й слов’янські чини. У сучасну українську драматургію свій внесок зробив Леонід Болобан (1893—1979). А українським уболівальникам запам’ятався хорватський футболіст Бошко Балабан, гравець бельгійського “Брюгге”, який у грі на кубок УЕФА (21.Х.2004), де наші земляки перемогли, забив гол у ворота дніпропетровського “Дніпра”. Прізвище Балабан (Болобан) складають компоненти Бала (Боло) й бан “захисник, воїн, князь”. Бала-Боло споріднене з індоіран. bala “сильний, дужий, могутній” і наявне в українських прізвищах Баль, Балодей, Болудей, Білдей, Більдій, Бельдій, Балвір, Бальвір, Балбир, Балбиренко, Балагура, Балагута (Палагута), Балюбаш- Болюбаш-Булюбаш. А також у прізвищі Бульба зі знаменитої повісті Миколи Гоголя, яке означає “Могутній воїн-захисник-батько (отаман)”. Тобто українсько-хорватське прізвище Балабан-Болобан означає “Дужий воїн, Могутній князь” і постало з воїнського терміна, як і багато інших українських та слов’янських імен та прізвищ. Під 1116 роком Лаврентіївський літопис повідомляє, що князь Ярополк здійснив військову виправу на половців і захопив їхні міста, серед них Балин. У світлі найновіших досліджень, половці мовно й етнічно тяжіють не до тюркських, як досі вважали, а до індоарійських племен, тому назву цю з санскриту тлумачать “Наділене силою, Могутнє”, що якраз і характеризує місто-фортецю. Ім’я Balin (bal+in) має Баладева- Балавіра — землеробське божество, імена якого рясно відбиті в згадуваних вище українських прізвищах. Відомий санкт-петербурзький індолог Віктор Балін брав активну участь у виданні українською мовою “Індійських прислів’їв та приказок” і збірки

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин