“Впровадження за нинішніх умов ринку українських чорноземів — це національна зрада й державний злочин”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
НАЦІОНАЛЬНА ІДЕОЛОГІЯ ТРЕТЬОГО ШЛЯХУ
Слово Просвіти, №47 за 2007 рік
Геннадій ДМИТРЕНКО, доктор економічних наук, професор м. Київ Іван БУДЗАЙ, академік Української академії наук, автор Будівської системи землеробства, м. Миколаїв
ПРИЧИНИ БЕЗТАЛАННЯ Чому надзвичайно талановитому українському народові вдалося без крові здобути незалежність країни, яка 350 років була колонією, і так не поталанило з лідерами? По-перше, талановиту, чесну, патріотично налаштовану національну еліту фізично знищив більшовицький режим. По-друге, вся радянська компартійна номенклатура зі своєю лівою ідеологією перекочувала в незалежну Україну й стала керувати українським суспільством в умовах “вільного світу” з ринковою економікою, намагаючись поєднати комуністичну ідеологію з капіталізмом, ґрунтуючи свою владу на силі капіталу. За догмами ідеолога капіталізму К. Маркса, людьми, країнами, світом править не розум людський, а бездушний капітал — віртуальний еквівалент реальних матеріальних цінностей. Духовні цінності не вимірюють капіталом, тому у “вільному світі” панує бездуховність, де люди вірять більше в гроші, ніж у Творця, де велич людини вимірюється її статками, а не моральною гідністю. Найбільше загрожує це молодим поколінням, які, орієнтуючись на скоробагатьків, убачають сенс свого життя в матеріальних благах. Прихована цинічна ідеологія капіталу стала притаманна більшості представників нинішньої еліти, лідерам партій і навіть так званим національним лідерам, які не приймають національної ідеології й не узаконили її в Конституції України, бо саме влада капіталу надає їм найбільші можливості особистого збагачення й звільняє від моральної відповідальності перед нацією. Тому в Україні відбувається не прогрес, а регрес, замість розбудови — руйнування, суспільство не розвивається, а деградує, український народ у незалежній Україні став просто вимирати — чисельність населення щорічно скорочується більш як на 300 тисяч осіб, передчасно вимирає продуктивна і репродуктивна частина суспільства. Найтяжча доля спіткала українське селянство — за роки незалежності чисельність селян зменшилася на 15 мільйонів осіб. Чим не новітній геноцид, подібний до Голодомору 1932—1933 років? В Україні вже відбулося розшарування населення на надто багатих і зовсім бідних. Бідувати стала та частина суспільства, яка колись своєю працею створила розвинену країну, та найпарадоксальніше — бідують люди, які працюють. Близько 8 мільйонів інтелектуальної, працездатної, репродуктивної частини суспільства виїхало з України на заробітки. Світом блукає привид “золотого мільярда” (такий має бути залишок населення на Землі), як колись Європою блукав привид комунізму. Західні “радники” через підкуп еліти різними ґрантами спонукають до руйнації країни, особливо аграрного сектору, знищуючи потенційно потужного конкурента.
ПОЧАТОК ЗРУШЕННЯ Україна може і повинна розвиватися своїм особливим шляхом з пріоритетом національних інтересів, у центрі яких повинен бути народ, навіть в умовах світової глобалізації. Як кожна велика ріка починається з маленького джерельця, так усі масштабні події мають свій початок. Зрушення України починається з визначення національної ідеї — єдиної базової програми розвитку суспільства. Сьогодні в Україні скільки партій, стільки й національних ідей. Дійшло до абсурду, коли національною ідеєю вважають євроінтеграцію або чемпіонат світу з футболу 2012 р. Національна ідея визначає оптимальний напрям розвитку і його початок. Реалізація національної ідеї потребує від еліти запровадження нової системи управління суспільством на основі законів природи й моральних засадах. В Україні нема системи підготовки фахівців-управлінців, яка базувалася б на природно-моральних законах. Науковці й, відповідно, урядовці не користуються законами розвитку суспільства, які визначають розвиток економіки країни. А розвиток суспільства має бути первинним, головним чинником діяльності держави. Бо лише суспільство має невичерпний потенціал для саморозвитку. Зворотний шлях —
спочатку економіка, а потім суспільство — руйнівний для країни. Сьогодні Україна “розвивається” протиприродним зворотним шляхом. Як таке “зростання” впливає на стан суспільства? За відсутності внутрішнього платоспроможного ринку майже всю сировинну продукцію промисловості (метал, руда, міндобрива, електроенергія та ін.) експортують для розвитку інших країн. Слідом за продукцією “експортуються” трудові ресурси, інтелектуальний і репродуктивний потенціал суспільства. Конкурентоспроможності сировинної продукції досягають за рахунок максимального зменшення головної складової собівартості — заробітної плати, що також зумовлює міграцію населення, поглиблення демографічної кризи й зубожіння решти працюючих людей. Такий “розвиток” обкрадає наші майбутні покоління, як обікрали нинішнє наші попередники.
При зворотному “розвитку” значно зростає вартість відтворення людського ресурсу, що поглиблює демографічну кризу. В Україні згортається традиційна діяльність — хліборобство, чим ми завжди пишались, і ми сповзаємо до нетрадиційного різновиду основної діяльності — торгівлі всім, що потрапить під руку, включаючи торгівлю людьми, дітьми, їхніми органами, наркотиками, шалено зростаючою кількістю алкогольних напоїв. Уже продано за безцінь, у тому числі за “чорний нал”, майже все національне багатство. Залишилися ще українські чорноземи — останнє багатство народу й остання надія селян. І це останнє готують до продажу. Який розвиток суспільства може бути при такій державній політиці “економічного зростання”? Якщо грабіжницька приватизація об’єктів промисловості та впровадження геноцидної державної доктрини “зайвого селянства” знищили економіку країни, відкинувши її можливий розвиток на 20—25 років назад, то ринок землі, під яким розуміють тільки продаж українських чорноземів, знищить Україну як незалежну державу з вимиранням корінного населення за 15—20 років. Україну заселять іноземці, і країна знову перетвориться на чиюсь колонію. Впровадження за нинішніх умов ринку українських чорноземів, у якому немає ніякої економічної доцільності, це національна зрада й державний злочин.
ТРЕТІЙ ШЛЯХ Український Третій шлях ґрунтується на законах природи й національних особливостях. Національна державницька ідеологія Третього шляху, альтернативна комуністичній і капіталістичній тоталітарним ідеологіям, розпочинається з визнання національної ідеї та двох базових аксіом, без урахування яких про незалежне творення України не може бути й мови. Перша аксіома. Українська національна особливість — цілковита залежність життє% вого рівня й добробуту всього населення країни, життя, здоров’я і довголіття кожної людини у суспільстві, повноцінність гено% фонду нації від стану, чисельності й замож% ності селянства. Тому збереження й відрод% ження селянства, відновлення протягом 15 років його чисельності до 30 млн осіб, мак% симальне збагачення селян за рахунок інтен% сифікації їхньої праці на власній землі повин% но стати основою соціально-економічної стратегії держави. Для здійснення положень цієї аксіоми потрібна повна заміна виробни% чих відносин на селі й методу господарюван% ня на українській землі, де повноправним господарем має стати селянин. Друга аксіома. Головна мета землеробс% тва на планеті — виробництво рослинного й тваринного білка — засобу, який забезпечує
Малюнок Юрія Іллєнка народження і життя всього біологічного світу. Для людини білок додатково забезпечує пе% редачу спадкової інтелектуальної інформації (здібностей), повноцінність потомства, на% лежне здоров’я і довголіття. Внаслідок пору% шення природної технології землеробства заміною органічних добрив мінеральними та застосування отрутохімікатів значно змен% шилося виробництво білка, й у світі виник його дефіцит, який перевищує вже 100 млн тонн і досяг критичної межі. В Україні дефі% цит білка складає 3 млн тонн, і населення вживає його лише 40—60 % від щоденної фі% зіологічної норми, через що значно погір% шився стан здоров’я людей і з’явилися тяжкі хвороби. Не в змозі подолати дефіцит білка, країни стали впроваджувати нові технології заміни його генетично модифікованим продовольством і кормом для тварин і птиці. На жаль, і Україна стала на такий хибний шлях, упроваджуючи мутагенні технології (у промисловому птахівництві вже впроваджені). “Загальнодержавна комплексна програма розвитку українського села до 2015 року”, яку розробили за дорученням уряду України Мінагрополітики й Українська академія аграрних наук (УААН), навіть не згадує про білок та подолання його дефіциту в Україні. На жаль, Верховна Рада України V скликання, лобіюючи інтереси бізнесу, 2007 р. прийняла закон, який дозволяє виробництво генетично модифікованого продовольства і вживання його населенням. На той час у США законодавчо заборонено вирощувати генетично модифіковану сою як основне джерело білка для власного населення. Збереження в Україні природних технологій виробництва продовольства — це і є Третій природний шлях творення України. Його головна стратегічна мета — збереження природного повноцінного людського генофонду й забезпечення можливостей його
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
