Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Ми самі скидаємо шапки перед чужинецькою культурою”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

ПАМ’ЯТІ ІГОРЯ РИМАРУКА

Слово Просвіти, №47 за 2008 рік

причин розпався попередній склад редакції журналу “Сучасність”) у кожного з’явилися нові проекти, нові турботи. До того ж, Ігор переїхав до Львова, а коли наїжджав, то… …що “то”, говориш собі сьогодні, й не маєш відповіді. Береш до рук тексти, перегортаєш сторінки, і ловиш себе на думці, що вірші Ігоря Римарука по його смерті ніби виросли, наповнившись якимось новим неусвідомлюваним до того змістом… Ти помер. І що змінилося? Що зробилось навпаки? Світ хисткий, неначе милиця. Лід ламкий, немов кістки. Або: Я чую зброю. Я бачу Трою. Я знаю: вершник попід горою. Я маю ще кількасот хвилин… Але — “життя упало, наче хрест із пліч”, і всі даровані людині хвилини розчинились у позачассі — не знаю, чи Божому, але точно не людському, бо не вміє уявити людина свого життя поза межами часу. Але смерть, так надсило в це хочеться вірити, — таки не лише кінець, а й початок. Початок нового й невідомого. І не лише для тих, хто вже відійшов і повертатиметься до нас лише в тихих спогадуваннях і текстах. Смерть — це й можливість для всіх, хто ще поміж сущих у цьому світі, скинути стару шкіру, щоб краще бачити, краще чути, краще лю- Аарон Перлов, на всю Європу прославився театрознавець Володимир Лібовицький. Серед тих, чий життєвий поступ нині у розквіті й хто залишив особливий слід на млинівській землі, — академік, письменник, державний діяч Микола Жулинський. А скільки ще краян стали відомими в усій Україні, Європі й світі! Це і генерали, іконописці, заслужені працівники різних галузей, науковці, Герої Радянського Союзу та соціалістичної праці, лауреати Державних премій України. Чимало поважних імен має Млинівщина і серед її мешканців. Їхні імена, звичайно, привернуть увагу авторів наступних видань. Виходячи із важливості та значимості енциклопедії, районна влада підтримала видання “Млинівщина у дзеркалі особистостей”. Німеччини вони з’являлися і пізніше, 1922, 1924—25 років. Приблизно у цей період їх експонували у Дрездені та Мюнхені. З 1932 року жила на засланні в селищі Черкізово Московської області. Попри це у 1930—40-ві плідно працювала. Написала багато картин, брала участь у союзних та міжнародних виставках. Ганна Собачко-Шостак — учасник Першої республіканської виставки 1936 року. За внесок у розвиток народного мистецтва України та участь у Міжнародній виставці у Парижі (1937 рік) художниці одній із перших присвоїли звання майстра народного мистецтва УРСР. За участь у Декаді українського мистецтва в Москві Ганні Феодосіївні присудили Першу премію та нагородили Дипломом Першого ступеня. 1964 року відкрилася персональна ретроспективна виставка художниці у Києві. Твори Собачко-Шостак зберігаються у музеях України, їх репродукують на листівках і в альбомах. Підготувала Наталія СОКИРЧУК бити… Навчитися жити і творити свій простір так, щоб поети ішли від нас якось не так, якось більш по-людськи, а світ був би до них прихильнішим. Не вибиваймо ґрунту з-під ніг у поетів. Не вибиваймо. Бо “Поет у повітрі” (В. Герасим’юк) — це ще й поет без ґрунту, поет у постійному житті-надриві, поет… Утім, поети завжди творять на роз’ятрених ранах, спливаючи тими болями й платячи ціну за всіх інших, за всіх нас, більш чи менш успішних у цьому світі. Пішов Ігор Римарук. Проте українську літературу межі тисячоліть без Ігоря Римарука — не уявити… Він був був домом найкращим домом вами зруйнованим.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин