Літературні новинки · “Ми — християни. ми — українці, ми вірні Богові й Україні”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
КЛЕНЕ, КЛЕНЕ, ЧОРНОКЛЕНЕ Українська міфопоезія: на Трійцю хату замаювано усяким зіллям і неодмінно гілками чорноклену
Слово Просвіти, №47 за 2009 рік
Василь ГОЛОБОРОДЬКО, м. Луганськ
І Клене, клене, чорноклене, ти твориш загадку про самого себе наперед за ознаками “бути тим, що розквітає на початку літа”, “бути тим, що цвіте запахущим квітом”, “бути тим, що має запахущий дух” — відгадкою такої загадки ти, клене, який розквітає на початку літа, який цвіте запахущим квітом, який має запахущий дух.
II Клене, клене, чорноклене, ти твориш загадку про свято Трійці, про Зелену неділю, про Духів день за ознакою “бути тим, що звучить однаково”: пахощі розквітлих квітів ми називаємо словом “дух” і свято Трійці, Зелену неділю, ми називаємо днем Святого Духа, як пахощі розквітлих квітів ми називаємо словом “дух”, так і свято Трійці, Зелену неділю ми називаємо днем Святого Духа —
Олекса РІЗНИЧЕНКО, лауреат літературних премій П. Тичини, К. Паустовського, Т. Мельничука, м. Одеса
“Новий погляд на старі істини” — так зветься друга книжка Ірини Молчанової — української журналістки з Маріуполя на Донеччині, що вийшла друком у Тернополі. Несподіваним можна вважати вже той факт, що людина з Донеччини пише лише українською мовою, друкує публіцистику в кількох патріотичних газетах і журналах Києва, а літературний доробок видає у суто українських видавництвах як-от “Ярославів Вал” у Києві (дир. М. Слабошпицький) або “Мандрівець” у Тернополі (дир. Б. Фенюк). Між тим, ще 10 років тому… пані Молчанова української мови зовсім не знала, бо здобула освіту в Сибіру, куди її дідів-українців заслали ще за Столипінської реформи. “З чого починається почуття нації? — запитує себе авторка у нарисі “Шлях до Тараса — шлях до України”. — Чому я повернулася в Україну, адже народилася у великому індустріальному місті Новосибірську й не мала гадки розлучатися з ним? Але… Але коли мені запропонували роботу в Україні, то щось бурхливе сколихнулося у душі, й виникло тверде рішення — поїду! То земля пращурів, моє вікове коріння, раптом покликали мене до себе”. І закінчується автобіографічний твір І. Молчанової так: “Стулила я обкладинки “Кобзаря” й промовила: “Дякую тобі, Великий Тарасе! Ти наставив мене на шлях до мови. Ти навчив любивідгадкою такої загадки є свято Трійці, Зеленої неділі, день Святого Духа, тому у цей день наша хата та наше подвір’я замаяне твоїми, клене, чорноклене, гілками із запахущим квітом.
На свято Трійці, у Зелену неділю, у день Святого Духа ми замаюємо нашу хату та наше подвір’я твоїми, клене, чорноклене, гілками із запахущим квітом та іще й чебрецем (догадка: чебрець — загадка клена, чорноклена, який розквітає на початку літа, який цвіте запахущим квітом, який має запахущий дух, на підставі збігу спільних ознак “бути тим, що розквітає на початку літа”, “бути тим, що цвіте запахущим квітом”, “бути тим, що має запахущий дух”: клен, чорноклен розквітає на початку літа і чебрець розквітає на початку літа, клен, чорноклен цвіте запахущим квітом і чебрець цвіте запахущим квітом, клен, чорноклен має запахущий дух і чебрець має запахущий дух, як клен, чорноклен розквітає на початку літа, так і чебрець розквітає на початку літа, як клен, чорноклен цвіте запахущим квітом. так і чебрець цвіте запахущим квітом, як клен має запахущий дух, так і чебрець має запахущий дух — відгадкою такої загадки є чебрець, який розквітає на початку літа, який цвіте запахущим квітом, який має запахущий дух).
На свято Трійці, у Зелену неділю, у день Святого Духа ми замаюємо нашу хату та наше подвір’я твоїми, клене, чорноклене, гілками із запахущим квітом, чебрецем із запахущим квітом та усяким зіллям (догадка: усяке зілля — загадка клена, чорноклена та чебрецю на підставі збігу спільної ознаки “бути тим, що зелене”: клен, чорноклен на початку літа розпускає зелене листя, чебрець на початку літа розпускає зелене листя і усяке зілля на початку літа розпускає зелене листя, як клен, чорноклен на початку літа розпускає листя, так і усяке зілля на початку літа розпускає зелене листя, як чебрець на початку літа розпускає зелене листя, так і усяке зілля на початку літа розпускає зелене листя — відгадкою такої загадки є усяке зілля, яке на початку літа розпускає зелене листя).
Клене, клене, чорноклене, будь деревцем, що розквітає на початку літа, що цвіте запахущим квітом, що має запахущий дух, щоб ми за цими ознаками розпізнавали тебе поміж інших дерев, та на свято Трійці, у Зелену неділю, у день Святого Духа нашу хату та наше подвір’я замаювали твоїми, клене, чорноклене, гілками із запахущим квітом. Клене, клене, чорноклене, будь деревцем, що розквітає на початку літа, що цвіте запахущим квітом, що має запахущий дух, щоб ми за збігом цих ознак розгадували загадку чебрецю та на свято Трійці, у Зелену неділю, у день Святого Духа нашу хату та наше подвір’я замаювали твоїми, клене, чорноклене, гілками із запахущим квітом, замаювали чебрецем із запахущим квітом.
Клене, клене, чорноклене, будь деревцем, що зелене, що на початку літа розпускає зелене листя, щоб ми за збігом цих ознак розгадували загадку усякого зілля та на свято Трійці, у Зелену неділю, у день Святого Духа нашу хату та наше подвір’я замаювали твоїми, клене, чорноклене, гілками із розпущеним зеленим листям, замаювали чебрецем із розпущеним зеленим листям, замаювали усяким зіллям із розпущеним зеленим листям, щоб ми кожного року пригадували собі, як на п’ятдесятий день від Великодня зійшов на апостолів Христових Дух Святий у вигляді вогняних язиків, і після цього отримали вони дар розуміння інших мові, проповідуючи слово Боже, розійшлися по світу; щоб ми кожного року святкували диво однакового звучання нашого слова “дух”, яким ми називаємо пахощі розквітлих квітів, і дня Святого Духа, яким ми називаємо свято Трійці, Зелену неділю, щоб ми свідчили перед усім світом, щоб ми свідчили перед Богом: ми — християни. ми — українці, ми вірні Богові й Україні. червень 2007
українців сповідували меншовартість. Коли після того я чую звинувачення Шевченка в розбещеності, у мене просто душа кипить. Як генетик я поставила би в провину “шалапутному Тарасу” лише те, що він спокушав жінок недостатньо наполегливо. На жаль, будучи занадто праведним християнином, він не залишив нам у спадок купу позашлюбних дітей. Упевнена, тоді б і дівчата не божеволіли від нездійсненого кохання, й історія України написалась би переможнішою!” Про генетичні таємниці понять “людство, народ, еліта” йдеться в одноіменній статті. А прогноз авторки “Майбутнє Європи та України з точки зору генетика”, мабуть, у багатьох викличе незадоволення. Проте досвідчений біолог дає й фахові поради, як позбавитись загрозливих тенденцій зниження народжуваності в Європі, зберегти генетичну ідентичність нації в умовах глобальних міграційних процесів. Книжку написано доступною мовою, вона містить багато цікавих фактів і несподіваних думок, спонукає до дискусій, навертає на власну творчість. Авторка не ховається від заперечень. Будь-який читач може звернутися до неї за вказаною на останній сторінці адресою. Праця розрахована на допитливу молодь і людей з вищою освітою, яких у нашій країні багато. Передусім вона має зацікавити справжніх учителів, які бачать призначення вчителя не в передачі учням певної суми усталених знань, а в розкритті неохопних обріїв справжньої науки, де нема вічних істин, де завжди є місце сміливим пошуковцям і несподіваним ідеям.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
