Абетка відомих імен · “Прилучити дітей до творчого бачення світу, образного спостереження й думання”. · с. 8сторінка оригіналу ↗
З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, ДМИТРЕ СЕМЕНОВИЧУ!
Слово Просвіти, №47 за 2010 рік
В останній листопадовий день відзначає своє 75-річчя Дмитро Семенович Чередниченко — український поет, прозаїк, перекладач, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Редакція газети “Слово Просвіти” радо вітає свого улюбленого автора і разом із побажаннями здоров’я і творчого натхнення шле Дмитру Семеновичу щирі зізнання в любові й захоплення його творчим подвигом в ім’я рідного слова, української літератури, виховання не одного покоління читачів. Ім’я Дмитра Чередниченка не вписане в реєстри літературних генералів, але воно закарбоване в серцях тих, хто не уявляє свого життя без української книжки. Найліпші порівняння для цієї людини — ратай, будівничий, трудолюб. І — жодного сумніву в тому, що передаємо меду, — ювілей Чередниченка мали б відзначати на державному рівні, бо працює на Україну не згірше, аніж потужне промислове виробництво. І, безперечно, краще нього, бо за кожним “виробничим циклом” Дмитра Семеновича — неповторність його творчої особистості, сяйво багатющої уяви, дарованої Богом. Уявляю, як хтось із читачів іронічно всміхнеться й подумає, що надто пафосними й піднесеними словами складається мій ювілейний панегірик. Не поспішайте, шановні. Йдеться про людину справді унікальну. Багато років знаю Дмитра Семеновича, а не перестаю захоплюватися його послідовністю, точніше б сказати — лагідною впертістю в осягненні тих вершин, які він собі обирає. І обов’язково підкорює, не оглядаючись в пошуках підстраховки від сильних світу цього, літературного та іншого начальства. Ні, це не впертість самотнього героя, не одчайдушно-зневірене “якось воно буде” — повірте, буде і буває за найвищими мірками літературної майстерності. Бойова сотня його книжок — не стандарт, а натхнення, яке йде від природної пластичності слова, совісності, розуміння того, що за нього й крім нього цього ніхто не зробить. Якесь глибинне відчуття потреб сучасності — без жодної кон’юнктури і пошуків особистого зиску через слово! Врешті, розкошування в можливостях власного літературного й мовного дару, а нев тих спокусливих для багатьох кар’єрних письменницьких пірамідах і тусовках, що засновувалися раніше й процвітають нині… Чомусь спадають на думку давні літературні ювілейні штампи: “рядовий літературного фронту”, “робоча бджола письменницького вулика”, якими намагалися “увінчати” тих, хто свідомо уникав офіціозу та сумнівної прихильності згори. Ні, штампи жодної дотичності до Дмитра Семеновича не мають: якщо “рядовий” — то з тих, які зібра-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
