Рідний край · “Справа приречена на успіх, якщо нею керують люди, щиро залюблені у рідний край”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
««ТТРРООННЬЬККІІВВССЬЬККІІ ЧЧИИТТААННННЯЯ»» ВВ ДДДННІІППРРООППЕЕТТРРООВВССЬЬККУУ
Слово Просвіти, №47 за 2010 рік
Улітку 2010 року виповнилося 95 років від дня народження Героя України Петра Тимофійовича ТРОНЬКА — голови Національної спілки краєзнавців України, видатного науковця-історика, громадського діяча, доктора історичних наук, академіка НАН України. Це пам’ятна віха не тільки на життєвому шляху відомої людини, а й подія у громадському житті українського суспільства. Черговим доказом цього стало проведення 19 листопада в Народному музеї історії Національного гірничого університету ім. О. М. Поля в Дніпропетровську перших наукових читань на пошану П. Т. Тронька, які назвали “Троньківськими читаннями”. Учасників і гостей конференції у вступному слові привітав академік НАН України, ректор НГУ Геннадій Півняк. Дніпропетровськ не випадково обрали місцем проведення цього наукового форуму. Петро Тимофійович частий гість гірничого університету, з 1996 року — його почесний професор. Академіка та науковців університету єднають багаторічні наукові й творчі взаємини. Про їхню історію розповів завідувач кафедри історії та політичної теорії НГУ, директор Інституту гуманітарних проблем, професор Віктор Пушкін. Очолюваний нині П. Т. Троньком відділ регіональних проблем історії України Інституту історії НАН України розгорнув новий напрям наукових досліджень — історичну регіоналістику. З доповіддю про відродження краєзнавчого руху в Україні виступила Ганна Швидько — професор, доктор історичних наук, яка до останнього часу очолювала Дніпропетровську обласну організацію НСКУ. Нещодавно вона передала повноваження своєму учневі, докторанту НГУ Ігорю Кочергіну. Він теж взяв активну участь в організації і проведенні читань, виступив із доповіддю про краєзнавство Дніпропетровщини на сучасному етапі. “Патріархом вітчизняного краєзнавства” називають Петра Тимофійовича сучасники за невтомне прагнення зберегти надбання українського народу, за науковий талант і організаційні здібності. Про постать видатного науковця на тлі епохи говорив заступник голови НСКУ Григорій Клепак. За участю П. Т. Тронька та під його науковим керівництвом підготовлено і вийшло друком понад 600 наукових праць, серед яких 18 монографій. Один із останніх проектів — Державна програма науково-документальної серії книг “Реабілітовані історією”. Сьогодні в її межах розпочато роботу зі створення Національного банку репресованих. Ця база даних уже налічує 91700 записів, доступних для перегляду на сайті www.reabit.org.ua Про все це розповів старший науковий співробітник Інституту історії НАН України Роман Юрійович Подкур. Про внесок П. Т. Тронька в розвиток музейної справи, пам’яткознавство, охорону і збереження пам’яток воєнної історії, сучасну екскурсійну справу, діяльність Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка говорили відомі науковці Р. В. Маньковська, Т. І. Катаргіна, Г. Г. Денисенко, О. М. Костюкова, Г. П. Савченко. Усіх доповідачів і гостей наукових читань переповнювали щирі почуття. Вони з непідробним пієтетом згадували щасливі миті знайомства і спілкування з Петром Тимофійовичем. Емоційного забарвлення серйозному науковому форуму додали ще й презентації книжок про П. Т. Тронька: “Що залишаємо нащадкам?” і “Я тобою, Україно, живу” та документального фільму з серії “Знамениті українці” — “Петро Тронько” (режисер – Олександр Махонько). Присутні влучно зазначили, що науковий форум вперше в Україні вшановує не просто людину-легенду, а нашого сучасника, який продовжує активну подвижницьку діяльність для майбутнього України. Але внесок П. Т. Тронька у вітчизняну науку вже настільки значний, що
Метою “Інституту Україніки” - міжнародної громадської організації, створеної в Дніпропетровську за підтримки Благодійного фонду Олексія Лазька, є формування нової громадської свідомості, що ґрунтуватиметься на етнопсихологічних і культурних цінностях українського народу. Сьогодні Інститут працює над низкою дослідницьких проектів і розробляє масштабну історико-архівну програму. Окрім цього, ведуться соціологічні та психологічні дослідження, влаштовуються виставки, семінари та лекції. Про діяльність “Інституту Україніки” розмовляємо із його засновником Олексієм Лазьком.
заслуговує на окремі наукові дослідження. Після виголошення доповідей учасники читань виїхали до м. Новомосковська Дніпропетровської області для огляду й експертної оцінки стану Свято-Троїцького собору — пам’ятки дерев’яної церковної архітектури ХVIII століття. Про результати поїздки говорили на місці із новообраним мером Новомосковська Сергієм Морозом та у вівторок з представниками ЗМІ в Києві, під час прес-конференції “Чи врятуємо національне диво — cакральну дерев’яну архітектуру?”, організованої Національною спілкою краєзнавців України спільно з Всеукраїнським товариством “Просвіта” ім. Тараса Шевченка. Детальніше про відвідання Новомосковська і підсумкову прес-конференцію — в наступному числі “Слова Просвіти”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
