Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт-калейдоскоп · “Я інколи лише підправляю знайдену річ, у всьому іншому це витвір природи”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

РІЗЬБЯР-САМОУЧКА ВЗЯВ СОБІ У ПІДМАЙСТРИ… ПРИРОДУ

Слово Просвіти, №47 за 2010 рік

Якось троє друзів-художників, обираючи місцину для ескізів біля лісового масиву, побачили височенну сосну. “Яке класне дерево для столярки”, — сказав один із чоловіків. “Ні, воно набагато краще підходить для корабельної щогли”, — заперечив інший. А третій, не відриваючи погляду від верховіття, щиро мовив: “Яка краса. Доки ви, хлопці, не взялися за пилку, дозвольте її змалювати”, і дістав мольберт… Справді, митець, окрім таланту творення, неодмінно має ще один хист — помічати у природі найделікатнішу і найвеличнішу красу. А закралися ці роздуми після того, як побачив дивовижні дерев’яні скульптури майстра з Млинова Віктора НОВОСАДА. Керівникам установ культури, громадських організацій і хорових колективів Шановні подвижники хорово( го мистецтва! У червні цього року в селі Дмитрашківка Піщанського району Вінницької області успішно відбувся Перший Міжнародний хоровий конкурс імені Павла Муравського. Головна мета Міжнародного хорового конкурсу імені Павла Муравського — розвиток традиції акапельного академічного співу; поширення творчих засад хорової школи всесвітньо відомого диригента й педагога ХХ—ХХІ століть П. І. Муравського; популяризація української хорової культури у світі; ознайомлення зі взірцевими творами української та зарубіжної класичної музики XVI— XX cт., обробками народних пісень і творами сучасних композиторів; обмін творчими здобутками. За ініціативою Національної всеукраїнської музичної спілки, Міжнародний хоровий конкурс імені Павла Муравського проводитиметься щороку на батьківщині маестро (в селі Дмитрашківка Піщанського району Вінницької області) за такими спрямуваннями акапельного співу (номінаціями): академічні (мішані та однорідні) хори; дитячі хорові колективи; українські народні хори та фольклорні ансамблі. Системність його проведення та критерій високої професійності сприятимуть удосконаленню майстерності диригентів і виконавців, розвитку й гідному представленню української хорової культури у світовому музичному обширі, підвищенню позитивного міжнародного іміджу України. II Міжнародний хоровий конкурс імені Павла Муравського заплановано провести з 24 до 28 червня 2011 року. Співзасновниками Міжнародного хорового конкурсу імені Павла Муравського виступають: Благодійна організація “Фонд імені Павла Муравського”, Міжнародна громадська організація українців “Четверта Хвиля”. Конкурс проводиться за підтримки Міністерства культури і туризму України, Міністерства закордонних справ України та Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв. Умови проведення ІІ Міжнародного хорового конкурсу імені Павла Муравського на Ваш запит надасть Організаційний комітет. Адреса Організаційного комітету Міжнародного хорового конкурсу імені Павла Муравського: вул. Дмитрівська, 21, к. 10. Київ, 01054 Україна Тел: +38 (044) 486-74-85. Е-mail: [контакт приховано] З повагою й сподіванням на співпрацю голова Організаційного комітету Конкурсу ім. П. Муравського, голова Національної всеукраїнської музичної спілки, Герой України, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, академік, професор Анатолій АВДІЄВСЬКИЙ Євген ЦИМБАЛЮК, Рівненська обл. У кожного мистецького витвору є свій автор, але в скульптурах Віктора Новосада таких авторів двоє. Сам Віктор, і матінка-природа, якій майстер віддає абсолютну першість в авторському праві. Як мед, то й ложкою Зоя РУЖИН, заслужений працівник культури України, керівник етнографічної студії “Золоте зерно” Уже не вперше учні Міжрегіонального вищого професійного училища зв’язку насолоджуються дивовижною грою Національної заслуженої капели бандуристів України імені Г. І. Майбороди. Монолітний, злагоджений колектив митців із високою виконавською майстерністю й ретельно підібраним репертуаром несе до слухачів звучання одного з найвишуканіших народних інструментів — бандури. Особливо емоційно сприймали гру фольклорного колективу під керівництвом заслуженого артиста України Юрія Гвоздя, який до того ж віртуозно грає на духових інструментах. А під час виконання однієї із жартівливих мелодій — “Буковинські жарти”, де в такт музиці звучали кумедні звуки пищика, сміх був найвищою оцінкою умілій грі артистів та, зокрема, виконавцеві — Олександру Юхименку. Не менш вражаючим був виступ на старосвітській бандурі Сергія Захарця, який представив аудиторії низку інструментальних творів, що зачаровували витонченою красою. З великим захопленням реагував зал на виступ молодих солістів капели: Максима Куценка, Романа Походні, “Я інколи лише підправляю знайдену річ, у всьому іншому це витвір природи, — відкриває один із секретів ремесла різьбяр. — Набагато важче знайти ідеальну для художнього образу деревину. Інколи спеціально її шукаєш, а знаходиш випадково, як це сталося з найновішим моїм виробом — птахом, який тримає у дзьобі змію”. Захоплення млинівського майстра різьбярською справою почалося несподівано, кілька років тому. Тоді у Млинівському технікумі ветеринарної медицини вирішили облаштувати пасіку привабливими вуликами у старовинному стилі. Так і з’явився у Віктора Новосада задум зробити різьблені вулики-довбанки. Спробував (хоч до цього часу різьбярством не займався), і вже перші роботи були напрочуд вдалими. Особливо вражав вулик, зроблений у вигляді жіночої фігури, що прикрашав центральний вхід на пасіку. До речі, про цей “жіночий вулик” ходять легенди. Кажуть, що навесні він прокидається раніше від інших, і тутешні бджоли часто розпочинають свій політ саме з нього, і від диво-меду з цього вулика чоловіки навіть молодшають… “Початкові роботи настільки заполонили душу, що вже тепер не уявляю себе без різьбярської справи, — зізнається умілець, — а образи приходять мимоволі — залежно від форми знайденого пенька, гілки чи стовбура. Саме так було із скульптурами “Зародок дитини”, “Голова іншопланетянина”, “Радість дракончика”. А ось щодо птаха зі змією у дзьобі, то моя участь тут мізерна, настільки гарно все витворила природа. Я лише почистив поліняку, підправив дещо — і все. Бувало, Навіть такі дивні істоти у В. Новосада усміхаються що вихоплював гарну деревину для скульптури прямо з вогню. Коли її кидали в багаття, то я у цій гілляці побачив казкову русалку. І справді, вийшов гарний витвір. Хоча про ще одну знахідку й досі шкодую. Натрапив на неї у колишньому млинівському парку, де річкова вода підмила коріння й утворилося ніби підземне кореневе царство. Мене вразило дивно переплетене коріння, та воно було завеликим, тому вирішив забрати його пізніше. Але мене хтось випередив… Якось знайшов гілку, схожу на голову равлика, навіть із такими самими вушками. А ось “горба” довелося шукати не один місяць і знайшов його там, дей не сподівався, — у власному садку. Трішки попрацював різцями — і равлик вийшов, як живий”. Наразі Віктор Новосад має скульптурний задум: крісло з ангельськими крильми. Воно — для місцевого храму, і тут уже майстрові доведеться більше попрацювати різцями, хоча крила — це також дарунок природи. Своє ремесло майстер називає аматорським. Та щоб по-справжньому оцінити його талант, варто хоча б на мить заглянути на пасіку Млинівського технікуму.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин