Суспільство · “Хоч би де жив, де працював український науковець, — він передусім національна людина, йому болять негаразди в країні”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
НАУКА, БІЗНЕС І ВЛАДА ПОВИННІ ПРАЦЮВАТИ РАЗОМ
Слово Просвіти, №47 за 2010 рік
У Львові в приміщенні Національного університету “Львівська політехніка” відбулася ІІ Міжнародна науково-технічна конференція “Теорія та практика раціонального проектування, виготовлення і експлуатації машинобудівних конструкцій”. Присвячена вона значущій даті: 40-річчю Західного наукового центру НАН України. На Міжнародній конференції прозвучали виступи організаторів події та гостей.
Богдан ЗАЛІЗНЯК
Голова Західного наукового центру НАН України і МОН України, голова Програмного комітету конференції академік Зіновій Назарчук зазначив, що відповідно до світового досвіду одним із напрямів інтенсифікації науки є формування дієвих механізмів взаємодії освіти, науки та бізнесу. Наукові установи ЗНЦ мають інноваційний потенціал, вони повинні якнайтісніше працювати з виробничим сектором, однак механізми їх взаємодії необхідно постійно й наполегливо удосконалювати. Загалом використання наукового потенціалу задля розвитку західного регіону України (а це — вісім областей країни) є пріоритетом нашої діяльності. Діяльність ЗНЦ — це функціонування 26 академічних установ, 71 вищого навчального закладу ІІІ—ІV рівнів акредитації, більш ніж 50 галузевих науково-дослідних і дослідно-конструкторських організацій, де працюють понад 16,5 тисячі науковців. 2007 року ЗНЦ разом із Львівською політехнікою — у рамках поглиблення співпраці академічних установ і ВНЗ регіону з природничих і технічних наук — створили Науково-навчальний комплекс із правами Відділення цільової підготовки. Його діяльність покликана сприяти інтеграції української науки й освіти до європейського науково-освітнього простору, а також готувати фахівців із творчим потенціалом для установ НАНУ і НУ “Львівська політехніка”. У роботі ННК беруть участь вісім установ ЗНЦ та п’ять інститутів Львівської політехніки. Сформувалися і розвиваються у ВНЗ наукові школи в галузі машинознавства. Проректор НУ “Львівська політехніка” з наукової роботи Зорян Піх зазначив, що стратегія розвитку держави завжди починається з аналізу: чим ми диспонуємо? Візитівкою будь-якої країни в галузі машинобудівництва є такі напрями: матеріалознавство, міцність, раціональне проектування. Це надає актуальності й важливості конференції. Львівська політехніка будує роботу на співпраці з іншими університетами й установами НАНУ. Це позитивно позначається і на підготовці фахівців, і на якості дисертацій, і на співпраці за контролем спецрад, спільних наукових дослідженнях. Голова Українського товариства з механіки руйнування матеріалів, директор Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України академік Володимир Панасюк констатував, що конференція має ще й специфічний аспект. Науковці говоритимуть і про результати досліджень щодо міцності, надійності, раціонального конструювання, і про раціональну експлуатацію машин і конструкцій. Але вона пов’язана із 40-річчям Західного наукового центру. А це надає можливість поглянути на діяльність Центру за минулі роки. Нинішня конференція — це спроба об’єднати зусилля науки, освіти і промислових підприємств для здійснення відповідних заходів щодо прискорення впровадження наукових розробок у нашу економіку. Реалізація цього завдання вимагає відповідних імпульсів і уваги держави. Нині маємо нові специфічні умови — ринкову економіку. Проблематикою, задекларованою на конференції, займаються понад 3 тисячі промислових підприємств і відомчих науково-дослідних установ. Проте 80 відсотків промислового потенціалу — у приватних руках. Приватний сектор і державні підприємства вимагають від науки не просто ідеї, підтвердженої експериментально, а кінцевого продукту, який можна безпосередньо використовувати на підприємстві. Однак ситуація така: всі підтримують ідею, але надати початковий капітал, щоб ця ідея запрацювала, ніхто не хоче. Тож ця непідтримка початкового процесу для єднання освітянських, наукових і промислових сил задля прискорення реалізації нових розробок і впровадження їх у практику гальмує використання наявних освітніх і академічних досягнень. Отже, маємо над цим працювати.
ДУМКИ НАУКОВЦІВ Ігор Сидоренко, Одеський національний політехнічний університет: “Займаємося разом із колегами моделюванням технічних систем тривимірними схемами. Синтезом і аналізом механічних систем, синтезом і аналізом віброізолюючих систем зі зворотними зв’язками. Я доктор технічних наук, працюю в “Політехніці” 22 роки. Якщо зважити на те, що “Політехніку” я закінчував Одеську, — то я вже в ній 27 років. П’ятий раз у Львові, зокрема на кафедрі інженерної механіки… Нас тут зустріли як друзів. Дуже вдала організація, вдячний за можливість поспілкуватися з науковцями вищого ґатунку. У нас науковий центр очолює економіст, а у вас — технік. І це приваблює. Бо економістів багато, а економіки немає. Львів — дуже красиве місто. А щодо мого професійного зацікавлення… Широке застосування мають віброізолюючі системи — від віброізолюючих будинків до верстатів, підвіски транспортних засобів, інструментів. Скрізь, де є коливання, застосовуються віброізолюючі системи. А самоналагоджувальна система сама себе аналізує і переналагоджує. Тому взагалі складні системи треба будувати розгалуженими… Намагаюся переконувати студентів, що бути українцем — це не тільки знати й поважати Шевченка чи їсти галушки, а треба щось робити для України… У нас у групах дуже мало студентів розмовляють українською”. Микола Ткачук, Національний університет “Харківський політехнічний інститут”: “Я завідувач кафедри теорії і систем автоматичного проектування механізмів і машин… Приїжджаю до Львова і на симпозіуми, і на конференції. Це надзвичайно плідне середовище для обміну думками, відточування теорій, бо тут лунають і критика, і добрі поради. Востаннє був торік, у травні, на симпозіумі механіків… Львів залишився таким, як був. Центр не змінився — і слава Богу. Львів’яни уважніше ставляться до гостей, до учасників конференції. У нашому університеті більше 20 тисяч студентів. Я теж його закінчував. Потім — промисловість. А потім уже 19 років в НТУ “ХПІ”. Доктор технічних наук, професор. Щодо науки: вона потребує не тільки поєднання з практикою. Але у цьому процесі має бути присутній і високоефективний інструмент — системи САД / САМ / САЕ… Ці системи дозволяють автоматизувати багато процесів проектування, виготовлення і дослідження. Проте нашим науковцям потрібно впроваджувати свої наукові теорії, моделі у ці системи. Тоді вони поліпшуватимуться і стануть придатними для вирішення завдань, які колись не могли вирішити. На жаль, у країні немає турботи про науку. Науково-технічна політика розпорошена, немає пріоритетів. І це дезорганізовує наукову громадськість, не дає можливості досягати конкретного результату на практиці… Ми скоро дійдемо до стану, де немає пріоритетів, тож немає і результатів. А отже, конче потрібна взаємодія науки, влади і бізнесу. Варто було б розробити програму, виокремити узгоджені пріоритети і зайнятися ними насамперед. Інакше нам не вистачить ні ресурсів, ні часу, і ми відстанемо від світового процесу. Відбувається периферизація науки. Має бути інтегрування, з одного боку, а з іншого — орієнтування саме на національні інтереси. Така світова тенденція. А ми її ігноруємо, йдемо широким фронтом — і в нікуди. Тому проблема полягає не у відсутності фінансів, а в їх подальшому цільовому використанні… Такі конференції дуже корисні. Потрібно обов’язково залучати і владу, і бізнес. Крім Західного наукового центру, є обласні адміністрації, а в них сидять клерки і пишуть плани “зі стелі”. А треба їх запрошувати сюди. Бо тут відбувається зрощування академічної науки, але необхідно, щоб вона зрослася з владою та бізнесом”. Андрій БОГДАН, Інститут проблем міцності ім. Г. С. Писаренка, м. Київ: “Я уважно слухав оглядові доповіді. Особливо мені сподобалося про акустичну емісію. На секціях розглядатимемо прикладні інженерні проблеми. Зазначу, що організація цієї конференції заслуговує на увагу. Про себе: закінчив Київський національний університет ім. Т. Шевченка, фізичний факультет. Працюю у відділі фізичних основ міцності та руйнування, який очолює Ігор Володимирович Ориняк. Нас із цього відділу четверо… Я з колегами займаюся трубопроводами (нафто-, газо-, паропроводами). Головна проблема, з якою ми стикаємося у випадку з трубопроводами, — це стрес-корозія (тріщини). На цій конференції у мене три доповіді: про магістральні трубопроводи і дві про розрахунок парогенераторів на міцність”.
ЦИФРИ І ПІДСУМКИ 110 учасників із сімох країн (Україна, США, Німеччина, Франція, Китай, Мексика, Польща). На думку Богдана Кіндрацького, голови оргкомітету конференції (НУ “Львівська політехніка”), на конференції прозвучало багато цікавих доповідей з таких проблем, як механіка руйнування і міцність конструкцій, деградація матеріалів у воденьвмісних середовищах, неруйнівний контроль, діагностика металоконструкцій тривалого терміну експлуатації (понад 20 років), прогнозування залишкового ресурсу. На конференції йшлося про методи проектування, виготовлення і режими експлуатації машин різного призначення. На пленарних засіданнях із зазначених проблем прозвучало 14 доповідей. Отже, можна зробити висновки, що хоч би де жив, де працював український науковець, — він передусім національна людина, йому болять негаразди в країні. Ів тому, що влада дуже часто “не бачить” науковців, їхніх проблем, і не завжди думає про майбутнє України, і в тому, що бізнес часто існує для власного добра, а не для загального… Довелося також почути гострі філіпіки на адресу деяких “головних героїв”, які 12 листопада брали активну (тією чи іншою мірою) участь у передачі Шустера й у “Великій політиці” Є. Кисельова… Отже, переконуюся на зустрічах науковців вже упродовж багатьох років — ще не все втрачено. Маємо діяти, бо наука, бізнес і влада повинні працювати разом.
ОРГАНІЗАТОРИ ДІЙСТВА Західний науковий центр НАН України і МОН України, Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, НУ “Львівська політехніка”, Українське товариство з механіки руйнування матеріалів, Наукове товариство імені Т. Шевченка, редакція журналу “Фізико-хімічна механіка матеріалів”, редакція журналу “Машинознавство”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
