Події, факти, коментарі · “Можна просити мене померти за свою батьківщину, але ніхто не змусить мене про неї брехати”. · с. 6сторінка оригіналу ↗
ОБРАНО НОВОГО ГОЛОВУ СПІЛКИ ПИСЬМЕННИКІВ
Слово Просвіти, №47 за 2011 рік
ретарі: український прозаїк, критик, літературознавець, публіцист, громадський діяч, лауреат Шевченківської премії 2005 року Михайло Слабошпицький, публіцист, політолог, доктор філософії Володимир
Шовкошитний, секретар НСПУ по роботі з молодими письменниками Сергій Пантюк, а також головний редактор “Української літературної газети” Михайло Сидоржевський.
уважили на врученні і М. Жулинський, і М. Стріха. Проте всі добре розуміють, що Роксолана Зорівчак — це епоха, це історія, це культура наукової етики, але це також людина-борець, яка гідно відстоює в українській науці повагу до основ української нації: мови й літератури. Роксолана Петрівна відкрила в українській культурі ім’я перекладачки української літератури у Великій Британії Віри Річ, якої не стало два роки тому і яка цього року знайшла свій спочинок на канівській землі. Р. Зорівчак розвинула в українській науці традиції, які заклав її вчитель професор Ю. Жлуктенко. І, мабуть, найбільше диво, яке вдалося створити, — кафедра імені Григорія Кочура у Франковому університеті. У культурі мають бути якщо не святі місця, то просто місця пам’яті (П. Нора). І саме такою є кафедра імені Г. П. Кочура, яку вибудовує Роксолана Петрівна Зорівчак.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
