Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Палітра · “Маємо унікальну можливість подорожувати мальовничими просторами української землі”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

««ТТаамм,, ддее М Мииххааййллоо,, ттаамм УУккрраааїїннаа»»

Слово Просвіти, №47 за 2012 рік

Виповнилося 60 років геніальному українському митцеві Михайлові Горловому. Із цієї нагоди в Києві у Національному музеї літератури України відбулася виставка його скульптур і презентація книг. Роман КОВАЛЬ, прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр” “Коли ми формували експозицію, запитували в Михайла Горлового про кожну з робіт, — почала урочистий вечір Раїса Сеннікова, заступник директора Національного музеї літератури, — спитали і про мізинську сопілкарку, а він каже: “Це робота особлива, бо ще 23 тисячі літ тому на нашій землі грали, співали і танцювали”. Потім Михайло Горловий став посеред залу і промовив: “Ось це моє життя. Оце моя дорога”. Яка красива ця дорога!”. Ось що говорили в той вечір митці й письменники про свого колегу. Віра Кулеба-Баринова, художник, заслужений діяч мистецтв, академік, учителька Михайла Горлового: “Коли я дивилася на роботу “Скіфиня”, мені здавалося, що розкололася наша земля, земля, звідки народилася та вічна Мати, Мати, яку ти зображуєш у своїх творах. Це велике щастя, що маємо такого скульптора в час, коли так тяжко пробитись і тому слову, і тій душі”. Микола Білик, скульптор, заслужений художник України: “Горловий — надзвичайний майстер. Він цілісний і щирий, глибокий. Щирий він і в поетичних творах. У нього немає натуралізму, є архаїчність. Йому це пасує. Стилістика дуже архітектонічна. Він образно мислить, пише, співає… Це багатогранний митець. Красивий митець. Креативний, надзвичайно палкий. Це образ, яким би мав бути українець”. Петро Засенко, письменник, редактор поетичної збірки Михайла Горлового “Поезія в камені”: “Це людина віддана. Він заглиблений в українську землю, в український дух, у наше слово, у наше розуміння історії. Він несе в собі обов’язок митця-громадянина. Михайло Горловий наче з якихось глибин землі та неба бере сутність і втілює її в мистецькій роботі. Такий він і в поезії. Працюючи над скульптурою, натикається на щось і в нього раптом виникає поетичний рядок. Він бачить людську душу в камені, бронзі, у слові — нашу Матір українську, отамана Зеленого, Михайла Гаврилка. Його поезія чуттєва”. Дмитро Чередниченко, письменник, голова творчого об’єднання “Радосинь”, членом якого є Михайло Горловий: “Я пройшов по залах і мені було дуже приємно, що в кожному творі відчувається глибина. Це поетичні образи. Отже, з нами говорить поет. Поет у камені, у слові, у дереві…”. Сергій Гальченко, мистецтвознавець: “Сказали тут, що Горловий у камені бачить людську душу, це правда, бо в Михайла людська душа, а не кам’яна. Там, де Михайло, там Україна. Він усюди — в мистецтві, літературі, творчості…”. Михайло Наєнко, доктор філологічних наук, літературознавець: “Кажуть, що роботи Михайла заховані у глибокий ґрунт… Ця традиція тягнеться зі Щербанівки, де народився Григорій Косинка. Там корінь Михайла Горлового. Пригадую, як відкривали пам’ятний знак роботи Галини Кальченко на будинку, в якому жив Косинка. Величезне враження на всіх справив прекрасний портрет Григорія Косинки роботи Касіяна. Ось бачите яка традиція: Василь Касіян, Галина Кальченко, Михайло Горловий. Ця лінія витримана… Ну не могло такого не статися”. Роман Коваль, письменник: “Михайло Горловий насамперед козак. А козак — душа щира. Такий Михайло в житті — щирий, безпосередній, відвертий. Це митець-воїн, до речі, у радянській армії він служив танкістом. Можу провести лише одну аналогію в українському мистецтві — з Михайлом Гаврилком, скульптором, художником, поетом і вояком. Такий і Михайло Горловий. Він би міг пожертвувати професійним успіхом і кинутися в бій за Україну, як свого часу це зробив Михайло Гаврилко, який не почувався щасливим у творчості, коли Батьківщина у рабстві. Такий і Горловий — вибуховий, готовий не тільки дати здачі за Неньку-Вітчизну, а й першим вступити в бій”. Володимир Гарбуз, художник: “Михайло — духовний воїн. Він пройшов великий шлях. І зберіг у собі силу. Його твори одухотворені, він несе кам’яну свічку, яка не плавиться. Він спілкується з духами наших мізинських предків, бере від них енергію. І

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин