“Комунізм залишив по собі жахливі злочини”. 9 Пам’ятаймо! · с. 9сторінка оригіналу ↗
Через океани
Слово Просвіти, №47 за 2013 рік
Вадим ПЕПА, письменник, лауреат Літературномистецької премії ім. І. С. Нечуя- Левицького
Для співчуття людському горю не існує кордонів. У США, як ів Росії та навіть Україні, на вищих щаблях влади є такі, що заперечують сатанинську злочинність Голодомору-геноциду 1932—1933 років. Але схиблені можновладці — не весь світ. У США стражданнями українців перейнявся Джеймс Мейс, нащадок уцілілої дещиці індіанського племені черокі. Його народ пройшов згубною “дорогою сліз”. Та попри всі незгоди син знедолених аборигенів американського континенту здобув освіту, став магістром, працював асистентом відомого дослідника трагічного періоду української історії Роберта Конквеста, захистив 1981 року в Мічиганському університеті докторську дисертацію “Комунізм і дилеми національного визволення: національний комунізму радянській Україні 1918—1933”, домагався визнан ня Голодомору Геноцидом українців ще тоді, коли в Радянському Союзі ніхто слова не смів зронити про той нечуваний злочин. Голос правдивих суджень почуто на всіх континентах земної кулі. Відлуння всесвітнього співпереживання було відчутне 21 жовтня в Києві, у залі Національної опери України.
Микола ЦИМБАЛЮК
С. Куртуа — професор католицького інституту вищих студій невеликого містечка на західному узбережжі Франції. Він читає єдиний у Франції науковий курс, присвячений комунізмові. Крім викладацької роботи, очолює наукову лабораторію “Культури і суспільства в Європі” Національного центру наукових досліджень (це щось подібне до нашої Національної академії наук). А ще редагує журнал, присвячений цій тематиці, а також створив і редагує тематичну серію “Демократія чи тоталітаризм?”, у якій уже вийшло кілька десятків книжок. Коли була опублікована “Чорна книга комунізму”, у Франції піднялася буря брутальної і шаленої кри-
“Пам’ять і вшанування жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 рр. потрібні сьогодні Україні для відновлення історичної справедливості, очищення й облагородження наших душ, думок і свідомості для піднесення національної гідності українського народу і держави й інтегрування їх до європейської спільноти”.
Петро ЧЕРНЕГА, завідувач кафедри етнології та краєзнавства Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова, доктор історичних наук, професор (“Слово Просвіти”, число 46)
Перед тим, як зі сцени полинули скорботні мелодії англомовних речитативів, зворушливе поминальне слово прозвучало з уст Патріарха Київського та всієї Руси- України Філарета. Своє ставлення до страхітливого злочину в історії людства висловив усесвітньо відомий історик, професор Стефан Куртуа, автор дослідницького видання з промовистою назвою “Чорна книга комунізму”. Від української громади в Австралії вклонилася пам’яті замучених енкаведистами Марі Фікарра, член парламенту та уряду Нової Південної Валії. З промовами виступили Іван Васюник, співкоординатор Громадського комітету з ушанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932— 1933 рр. в Україні, та Євген Сверстюк, багаторічний в’язень радянських концтаборів, учасник ініціативної групи “Першого грудня”. Після виступів відбулася прем’єра опери “Червона земля. Голод”. Це плід натхненної праці Вірко Балея, відомого американського композитора українського походження, диригента і піаніста, лауреата престижних американських нагород — премій Гремі та Американської академії мистецтв і літератури, а понад усе — Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка за значний внесок у розвиток української музики і її поширення у світі. Автор лібрето — член Нью- Йоркської групи поетів Богдан
Бойчук, редактор літературного журналу “Сучасність” і співредактор, разом із Богданом Рубчаком, антології сучасної української поезії “Координати”. Виконавці — талановиті оперні співаки Марі Плетт, Тод Фітцпатрик, Джон Дайкерс, Ерік Бреннер. З українського боку долучилися Камерний хор “Київ” і Національний ансамбль солістів “Київська камерата”. Режисер-постановник — народний артист України Василь Вовкун.
Сценографія народного художника України Тадея Риндзака. Твір глибокого філософського змісту і шекспірівського трагічного звучання, — відзначили фахівці після перегляду вистав у Лас-Вегасі та Нью-Йорку. Сценічне втілення в столиці України вражає. Біль пережитого українськими селянами доносять до сучасників трагічні мелодії. Музика пробуджує в серцях присутніх гіркі відчуття невимовних страхіть, яких зазнав один із
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
