Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
5 «Просвіта» сьогодні · “Мова була і залишається консолідуючою силою кожної держави”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

Закінчення статті «Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, прийнята Х з’їздом 18 листопада в Києві», с. 1

Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, прийнята Х з’їздом 18 листопада в Києві

Слово Просвіти, №47 за 2017 рік

го проживання українців шляхом організації відповідних курсів в Україні, запропонувавши українським вчителям у діаспорі ефективну систему професійного удосконалення, використовуючи всі можливі форми та засоби; т) удосконалити політику підручникотворення для закордонних українців електронними ресурсами у формі веб-сайтів і компактдисків, з допомогою яких в інтерактивній формі можна поглибити, удосконалити та перевірити знання, розглядаючи такі ресурси не як електронну версію підручника, а як його доповнення; у) провести у 2018 н.р. моніторинг шкіл і освітньо-виховних закладів українського зарубіжжя, зрізи знань учнів, що дасть можливість розробити і впроваджувати реальну освітню програму для зарубіжжя; ф) якісно удосконалити (відповідно до світового і європейського досвіду) концепції і зміст історичної, літературної та мистецької освіти, реалізовуючи їхній значний націєдержавотворчий і людиноцентричний потенціал. Національна культура і мистецтво мають стати методологією освіти. Не допустити мінімізації на всіх її рівнях гуманітарної складової, коли зменшується кількість годин на вивчення української мови та літератури, національної культури, історії України, філософії, вилучаючи, починаючи з початкової школи, музику та образотворче мистецтво як обов’язкові предмети, збіднююючи зміст художньої освіти в педагогічних ВНЗ; х) удосконалити гуманітарну політику держави у сферах науки, культури, освіти, інформації, системі національного виховання, формуючи громадянина і патріота, інтелектуальну і духовну особистість, можна передусім завдяки ефективній протидії згубній зовнішній гуманітарній, ідеологічній, інформаційній інтервенції, впливу чужих нашому народу “цінностей”, що здійснюються через ЗМІ, книгу, церкву, історію, національну культуру, діяльність антиукраїнських організацій і політиків; ц) якісно вирішити проблему української книги (наукової, художньої, суспільно-політичної, публіцистичної), навчальних підручників (в Україні на одну людину друкується лише 0,5 книги). Нарощувати можливості і вплив державної програми “Українська книга” для національно-патріотичного і громадянського виховання, інтелектуального розвитку молоді; ч) необхідно удосконалити й посилити вивчення державної української мови в школах, де навчаються діти національних меншин, активно використовувати систему поглибленого вивчення ними української мови та літератури, зокрема і за рахунок російської мови, яку як другу іноземну вивчають нині у 23—25% шкіл України; ш) розширити на основі закону “Про освіту” український мовно-культурний простір у системі вищої школи, яка продовжує русифіковуватися, зокрема і на рівні університетів, які отримали статус “національного”, особливо приватних ВНЗ, виховуючи майбутню денаціоналізовану інтелігенцію, що гальмує поступ до єдності політичної нації; щ) не допустити науково-технічної контрреволюції, наступу можновладців та політичного олігархату проти науки, яку завжди прагнули використовувати в Україні для ідеологічного обслуговування. Слід виходити з того, що наука потрібна передусім народу, без якої держава стає напівколоніальною. Витіснення науки із державних пріоритетів, падіння її престижу як привабливого виду життєдіяльності, особливо для талановитої молоді, стало причиною економічних і соціальних негараздів, розвалу наукових шкіл, унеможливило оновлення наукового персоналу; ю) зупинити згубну (всупереч досвіду кращих освітніх систем і практик) для національної безпеки тенденцію на зменшення держзамовлення у вищу школу, не допускати безповоротної втрати людського капіталу, еміграції “мізків” за кордон. Уряду: створити Український Міжнародний Інститут ім. Тараса Шевченка, розширити центри та кафедри українознавчих студій, активізуючи співпрацю з такими інституціями, як Український Вільний Університет (Мюнхен), Українська Вільна академія наук (Нью-Йорк), Інститут українських студій у Гарвардському університеті та багато інших; підтримати на державному рівні єдине українське видання “КРИМ- СЬКА СВІТЛИЦЯ”. Верховній Раді України: заборонити багатомільйонне фінансування парламентських політичних партій, використавши ці кошти для підтримки української освіти, культури, української книги, соціального захисту молоді. Президенту України: надати Всеукраїнському товариству “Просвіта” імені Тараса Шевченка статус Національного.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин