Літературні новини · “Якщо Слово — це Господня справа, то хто сьогодні має право посягати на мову?” · с. 9сторінка оригіналу ↗
У глибинах Слова
Слово Просвіти, №47 за 2019 рік
Олександра КАСЬЯНОВА, Фото Юлії КУЗЬМЕНКО
Відбулася щорічна міжнародна наукова конференція “Мова як світ світів. Граматика і поетика текстових структур”. Організатор — кафедра української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. “Конференція напередодні Дня української писемності та мови є символічною, — сказав завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики професор Анатолій Мойсієнко на відкритті наукового заходу.
“Знана конференція і в Україні, і за її межами. Свідченням є цифри: 91 доповідь, учасники із понад 20 міст України, а також із Польщі, Словаччини, Франції. 6 секцій та 2 круглі столи, на яких представлено мову як багатоаспектне і складне явище”, — зауважила на конференції заступник директора Інституту філології Ганна Черненко. “На початку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово (Ів. 1:1). Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього (Ів. 1:3).”, — сказав письменник, голова ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Павло Мовчан. — Якщо Слово — це Господня справа, то хто сьогодні має право посягати на мову? Ідеологія Путіна суперечить створенню Слова. Вона поза Божим. Росіяни намагаються нас поневолити. Вони посіяли між нами думки про те, що “українська — це мова села”, “українська непрестижна”. Вони не розуміють, що мова незнищенна. Це ДНК нації. У ній все минуще, створене Богом. Той, хто є частиною голограми — нації, несе значення свого народу, себе. Ми несвідомо і підсвідомо зашифровані. Тож незнищенні”. Факсимільне видання визначної пам’ятки давньоукраїнської книжної писемності “Реймське Євангеліє” презентував
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
