Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Читацьке віче · “Ніхто не уникне своєї долі, а наша доля жити з оголеною шаблею”. · с. 12сторінка оригіналу ↗

Від Богдана Хмельницького до Коліївщини

Слово Просвіти, №47 за 2020 рік

Георгій ЛУК’ЯНЧУК Фото автора Захід відкрила Людмила Рабчевська – провідна бібліотекарка соціокультурного відділу ДНАББ ім. В. Г. Заболотного. Пані Людмила підкреслила, що добре відомий серед науковців журнал “Пам’ятки України: національна спадщина” (№ 1-3, 2020), присвячено цього разу відомому українському державотворцю, гетьману України Богдану Хмельницькому – різним іпостасям його державницької діяльності, а 416 сторінок багатоілюстрованої книжки Євгена Букета є “довершеною синтезою” біографічних даних про одного з лідерів знаменитої Коліївщини, його сподвижників і наступників, й містять унікальні архівні документи. Обидва видання презентував зібранню автор книги Євген Букет – краєзнавець, журналіст, громадський діяч, головний редактор газети “Культура і життя”. І хоча через карантинні обмеження зустріч пройшла не велелюдно, проте у теплому, дружньому, і як зауважили виступаючі, майже родинному колі. Участь взяли доктори історичних наук Ігор Гирич, Сергій Сегеда, Тарас Чухліб; кандидати – Іван Синяк, Сергій Коваленко, Ксенія Бондар; журналісти – Георгій Лук’янчук, Анатолій Зборовський, Вікторія Букет, Тетяна Череп-Пероганич; вікіпедисти – Юрій Пероганич та Ігор Туржанський. Презентуючи журнал “Пам’ятки України: національна спадщина” (№ 1-3, 2020), Євген Букет зауважив, що цей випуск є даниною пам’яті великому гетьману, 425-річчя якого відзначається цього року, та приверненням уваги суспільства до проблеми новітніх пошуків крипти великого українського державотворця в Суботові, де знаходиться родинна церква великого гетьмана України. Матеріали номера дозволяють ще раз переосмислити по- У селищі Лисянка, що на Черкащині, відкрили пам’ятник гетьману України, уродженцю Лисянки Богдану Хмельницькому. Урочистості відбулися за участі представників влади та громадських організацій. Честь відкрити пам’ятник випала ветеранам АТО і ООС на Сході України Віктору Ковальчуку, Олександру Тіхонову, В’ячеславу Вовкодаву, Олександру Рохвіду, Василю Вовченку, Ігорю Ткаченку та іншим. Після цього над Лисянкою прозвучав голос Богдана Хмельницького з однойменної опери Костянтина Данькевича. Арію виконав соліст Національного Президентського симфонічного оркестру України Олександр Форкушак. Народний депутат України Сергій Нагорняк у своєму виступі зазначив, що нині віддаємо датужне значення постаті Богдана Хмельницького для української державності. Авторами тематичного номеру журналу є відомі в Україні письменники та науковці: Сергій Жадан, Тарас Чухліб, Олександр Палій, Сергій Коваленко, Дмитро Чобіт, Ярослав Федорук, Надія Кукса, Валентин Лазуренко, Ксенія Бондар, Сергій Сегеда, Євген Букет. Участь у обговоренні презентованого номера “Пам’яток України”, а також нової книги Євгена Букета “Семен Неживий – лицар Холодного Яру” взяли майже усі присутні на презентації. Особливу увагу читачів в журналі заслуговує стаття Ксенії Бондар “Сто років наукових пошуків. Результати археологічних та геофізичних досліджень в Іллінській церкві – усипальниці Богдана Хмельницького в Суботові”. Авторка, співставляючи підсумки георадарних досліджень суботівської церкви з архівними джерелами, зокрема, зазначає: “Вказівку на спосіб поховання Б. Хмельницького саме у склепі знаходимо в Метриці Іллінської церкви, укладеній у жовтні 1888 р. учителем Медведівської церковно-приходської школи Олексієм Татаровим. Повна назва цього документа, що зберігається у рукописному архіві Інституту історії матеріальної культури в Санкт-Петербурзі, – “Метрика для получения верных сведений о древне-православных храмов Божих, зданий и художественных предметов с. Субботово Чигиринского уезда Киевской губернии”. (Репродукційна копія цьонину пошани і вдячності тим, хто мужньо захищав рідну землю від загарбників у минулому, хто захищає нашу неньку Україну сьогодні, а також всім, хто в тилу несе нелегку і відповідальну службу. – Так же історично склалося, що впродовж століть український народ писав свою історію не літописами та хроніками, а козацькими шаблями, витворюючи з рідної землі величну, безсмертну книгу життя нашої країни. Це відбувається і сьогодні в зоні проведення Операції об’єднаних сил на Сході Україні, де у запеклих боях твориться українська військова каста. Де у глибині душі кожного живе козак: воїн, який нічого не боїться й за рідну землю, без роздумів віддасть своє життя, – зазначила в своєму виступі громадська діячка Зоя Ружин. го архівного документу, що зберігається у фонді ДНАББ імені В. Г. Заболотного, була зроблена у 1992 р. О. І. Тищенком, науковим співробітником відділу історико-архітектурних досліджень для методичного фонду НДІТІ- АМ)”. Стаття містить багатий фактичний матеріал, а також ілюстрована зображеннями Іллінської церкви різних років. Підсилюють висновки Ксенії Бондар ґрунтовні дослідження суботівської церкви черкаських науковців – Валентина Лазуренка, Надії Кукси та Яніни Діденко. Презентуючи власну нову книжку “Семен Неживий – лицар Холодного Яру”, її автор зазначив, що вона продовжує серію історичних нарисів, присвячених Коліївщині – грандіозній за масштабом події другої половини ХVІІІ ст., що й досі залишається предметом гострих дискусій. Презентація книжки була побудована за її розділами. Так, у розділі “Серце козацької України”, йдеться про Холодний Яр (давня назва “Мотрин ліс”) – це 20 сіл і 12 хуторів площею 30 тисяч гектарів на правому березі Дніпра. Розділ “Лицарі свободи” присвячений гайдамацькому руху, започаткованому Пилипом Орликом. У великому розділі “Мамаї і Мамаївщина” розповідається про гайдамацьке повстання 1750–1752 рр., яке отримало свою назву від чотирьох його лідерів, котрі мали прізвище Мамай. Четвертий розділ книги розповідає про гайдамацькі січі. У розділі “Релігійна війна” змальовано ситуацію в середовищі духовенства. Шостий розділ книги присвячений сотнику Харку. Далі йдуть розділи, що присвячені безпосередньо Семену Неживому і його діяльності, зокрема: “Семен Неживий і його діяльність на початку повстання”, “Здобуття Канева”, “Отаман Холодноярської січі”. Про долю засуджених Київською губернською канцелярією повстанців на засланні, про “бунт сіроми” на Запорізькій Січі та повстання у Кліщинцях мова йде у розділах: “Засуджені Російською імперією”, “Бунт на Запоріжжі та інші прояви національно-визвольної боротьби”, “Козаки Семена Неживого і Сави Майбороди”. Прагнучи всебічно дослідити постать Семена Неживого, дослідник Коліївщини зібрав і прокоментував усі згадки про ватажка, що збереглися у легендах і переказах, присвятив окремі розділи інтерпретації образу Неживого в художній літературі, образотвочому мистецтві та кінематографії (“Про Неживого і Гайдаша”, “Легенди і перекази про Се- Учасники конференції мена Неживого”, “Образ ватажка в художній літературі, образотворчому й кіномистецтві”. Завершуючи розповідь про книжку, Євген Букет зазначив, що її перша презентація відбулася в музейно-етнографічному комплексі “Дикий Хутір” на Черкащині. Доктори історичних наук Ігор Гирич, Сергій Сегеда, Тарас Чухліб та кандидат історичних наук Сергій Коваленко дали високу професійну оцінку виданню, а також відзначили легкий, невимушений літературний стиль, притаманний автору книги, та побажали автору отримання наукового звання за серію наукових історичних досліджень періоду козаччини. На завершення заходу Євген Букет зазначив, що вечір у Бібліотеці Заболотного – це перша презентація нової книги і журналу в Києві, і, не зважаючи на те, що книга про Семена Неживого побачила світ у досить складний коронавірусний рік, буде ще багато зустрічей по всій Україні із шанувальниками правдивої української історії. У затишній залі Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного відбулася презентація нових видань в галузі історичних досліджень: журналу “Пам’ятки України: Національна спадщина” (№ 1-3, 2020) та нової книги Євгена Букета “Семен Неживий – лицар Холодного Яру”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин