Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Театр “Сьогодні прем’єра – це серйозний виклик”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Щ Щоо ввііддббууввааллооссяя ззаа ллааш шттууннккаааммии??

Слово Просвіти, №47 за 2020 рік

Київський національний академічний театр оперети презентував першу прем’єру карантиного періоду – комедію “Прем’єра. Бродвейська історія”. Виставу показали на сцені “77”. Едуард ОВЧАРЕНКО Фото Анатолія ФЕДОРЦІВА Комедія “Прем’єра. Бродвейська історія” – це постановка за п’єсою Джона Кромвела “Прем’єра”. У центрі сюжету – реальна історія відомої “зірки” Бродвею 30-40-х років минулого століття Лоретти Тейлор. Актриса була улюбленицею відомого американського драматурга Теннессі Вільямса, зіграла в усіх його ранніх п’єсах, підкоривши драматурга в ролі Аманди у “Скляному звіринці”. У творі Джона Кромвела героїню звати Фанні Елліс. Її доля дуже схожа на долі багатьох американських “зірок”. У зеніті слави вона почала надмірно вживати алкоголь і занапастила свою кар’єру. Особисте життя додавало “шрамів на душі”. Єдина підтримка – Хеккі, служниця, костюмерка і багаторічна подруга Фанні. Після майже десятирічної паузи всіма забуту акторку заради сенсації запросили в один з театрів офф-Бродвею зіграти одну з її найуспішніших ролей молодості – Ірину Аркадіну у виставі “Чайка”. Повернення Фанні Елліс на сцену після великої перерви широко висвітлювалося в пресі. Всі американські продюсери вважали, що для справжньої сенсації необхідний скандал, а для цього згодяться всі засоби: плітки, шантаж… За півгодини до прем’єри “Чайки” у гримерці акторки з’являється пляшка бренді від “палкого шанувальника”. Чи піддасться Фанні спокусі, щоб погасити хвилювання перед виходом на сцену? Або ж вона самостійно поборе страх і зробить усе можливе, аби повернутися гідно на сцену як Жінка-Актриса після шаленого падіння? Про це допитливий глядач зможе дізнатися під час вистави. До речі, на початку 2000-х років ця вистава з успіхом йшла в театрі у фойє Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, де ролі виконували легендарні актриси, народні артистки України Юлія Ткаченко і Наталя Лотоцька. А вдень нової прем’єри представники ЗМІ мали змогу поспілкуватися з керівництвом Національної оперети України і творцями вистави. – До мене підійшов наш головний художник Олександр Білозуб і сказав, що попри карантин треба починати щось робити, – згадує очільник театру, народний артист України Богдан Струтинський. – А сьогодні маємо можливість побачити плоди цієї роботи. “Прем’єра. Бродвейська історія” – це реальна історія, але також це історія про український театр, про театр загалом, про акторів, їхню боротьбу з демонами спокуси. Я за те, щоб у цій боротьбі завжди перемагало мистецтво. Ми всі дуже зголодніли за сценою. Коли є драматург, режисер і актор – це репетиція, а коли – драматург, режисер, актор і глядач – це вже вистава. – Ми намагалися зробити якесь свято, якусь комедію у наш несмішний час, – зізнався режисер і художник-постановник Олександр Білозуб. – Зараз стало складніше робити комедії, бо те, що ми бачимо на вулицях швидше викликає сум. А робота над виставою допомагала нам рятуватися від того, що ми там бачимо. Репетиції тривали трохи більше місяця. Вперше познайомився в роботі з Валентиною Донченко- Бутковською, Іриною Лапіною, Іриною Беспаловою-Примак та Катериною Кобієвою. Це два рівноцінних склади. Хто гратиме першими визначали за жеребом. Тема театру, тема мистецтва завжди мене дуже цікавила. Зворотна сторона того, що відбувається за лаштунками – велика тема для досліджень. Там стільки історій: що відбувається в душі актора, як готується оця краса, яка називається вистава. Тут теми театру і професії, жінки і віку, матері, успіху. Особливо це цікаво робити з такими актрисами, кожну з яких можна було б досліджувати. Трохи переробили твір, адже деякі конкретні моменти життя голлівудської “зірки” будуть малоцікавими сучасному українському глядачеві. Але кардинально нічого не змінювали. Тому думаю, що автор на нас не образиться. А що вийшло з нашої роботи, зробить висновок глядач. – Дуже приємно бути зайнятою в цій виставі, дякую режисерові, – наголосила народна артистка України, виконавиця ролі Фанні Елліс Валентина Донченко-Бутовська. – Мати таку роль у такому віці – це велике щастя. Я одержала дуже цікаву роботу. Здається ми багато в чому схожі з героїнею. У неї двоє дітей, і в мене їх двоє. Ми одного віку, присвятили життя служінню театру. Вона була великою зіркою, пережила злети і падіння. Думаю, що приблизно теж переживає кожен актор, не залежно від того – живе він у Києві чи Нью-Йорку. Обожнюю людей, які попри все знаходять у собі сили піднятися і знову йти вгору. Виконавиця ролі Хеккі актриса Катерина Кобієва подякувала режисерові за можливість взяти участь у цьому проєкті, а також всій творчій команді – автору пластичного рішення Вадиму Прокопенку, оформлювачу світла Руслану Долиничу, а особливо – костюмерам, які самовіддано служать мистецтву. Не змогли тут не згадати і про проблему, яка сьогодні хвилює кожного. – Сьогодні прем’єра – це серйозний виклик, – підкреслив Богдан Струтинський. – Нині переживаємо дуже непрості часи. Проводимо велику реконструкдозволив, тут навіть реакція публіки ним точно вирахувана. Не кажу вже про те, як правильно вгадано виконавця головної ролі – це зовсім молодий актор, недавній випускник Національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого Гліб Михайличенко. Роль безглуздого очкарика, що спробував змінити свою долю, виявилась “як на нього зшита”. Він грає її з вражаючою легкістю і задоволенням, постаючи на сцені безглуздим, смішним, простакуватим недотепою в сміховинному, трохи напівдитячому костюмчику і з ретельно прилизаним волоссячком. І не подає при цьому себе, але відчайдушно жартує, бігає, стрибає, падає, співає, переодягається і вимазує обличчя чорним, щоб постати в ролі Отелло. А яка цікава і впізнавана “очільниця оперної Гільдії” Джулія, які оперні рулади видає часом її виконавиця – народна артистка України Анжеліка Гирич! Як винахідливо розіграний батько “безбашенної” Меггі Сондерс – заслужений артист України Олександр Вілков. А як темпераментно і сміливо артист Володимир Захарченко вводить свого другорядного персонажа, пойменованого “Посильний в готелі”, в основне коло дійових осіб! Спектакль напрочуд легкий, видовищний і музикальний, з цікавою сценографією і костюмами Катерини Корнійчук . Сцена ТЮГу, в двох кульмінаційних моментах вистави раптом відображає іншу територію – якогось помпезного оперного театру: за-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин