Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 13сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №48 за 1998 рік

Слово Просвіти, №48 за 1998 рік

Р и п АЕН опи ітенннххани ПК риє Слово ПРОСВІТИ неон м-н лк Б" зни они нн а ня панни рр ри нал РЕ ді лаО1АЛЬНЯ СВЯЧНИЗІЯ бачили його учнів, яких ми поштиво зпемо бойчукістами. То були роки сталінських репресій. Зацікавленість художників у давньому МИСТСЦТВІ розцінено як замах на радянським устрій. Митців заарештовано 1 страчено Знищено створен ними, зрозуміло, на сучаєні теми фрески, що мали прикрашати парадні будови. Вічна пам'ять | слава мученикам". | Минулися страшний часи ин! в Софійському музеї розчищено фрески, працюють ДОСЛІДНИКИ, йде науковий пошук. Вивчається архітектура храму, пого оздоблення ---а сб зт: 0онт но Ярослав, Далі на стімах на пілястрах було знайдено фрагменти ще кількох фігур 1939 року під час археологічних розкопок виявили основи двох стовпі, ЯКІ колись, у сиву давнину, підтримували ще одну, західну аркаду храму. Вона була аварійною, 1 Пп розібрали, коли -- Точно невідомо, Стало зрозумілим, що І на ОЇ; містилися фігури фрески. Остаточний висновок учених: на трьох стінах храму був великий ктиторський портрет клязя Ярослава і його родини. Ктиторська фреска розташована пря- «Київського літопису». Його складено у Софії. Може, тому стільки гіркоти у стис" лих рядках. Читаємо: «Ї взяв Мстислав Києв. І грабував два дні город 7. Подолля, і монастирі, і Софію, Церкви горіли, християн убивали, жінок вели у полон, діти ридали». Читаємо далі, що «киязі з династії Рюрика неперервно штурмували Київь. Кожному кортіло, мабуть, полишити по собі; «В'їхав у Київ, поїхав до святої Софії і сів на столі діда і отця СВОГО». Або інший запис: «Літа 1204 Рюрик пограбував Софію, забрав шати їкОм, ори о жи о Заборовський, він переймає у Петра Могили благородну естафету культуррегерства. Новий владика ремонтує Іиєво-Могилянську Академію, надбудовує її другий поверх. За ініціативою Заборовського архітектор Шіедель зводить лаврську дзвіницю, надбудовує дзвіницю Софійського собору, прикрашає її барочними ліпними гербами, мушлями, виногронами. У творчій співдружності Шеделя і відомого українського художника Григорія Левицького народився такий шедевр українського бароко, як парадний в їзд мо напроти Оранти. І, мабуть, книжки, і навіть одяг попередніх киязів, до Софії, па честь митрополита-мецената Щоб зрозуміти минуле, треба В НІіОгО перипадково, Час її створентя -- час на пам'ять повішений у церкві, де р названий Брамою Заборовського. ; зазирнути. Подумки ми подаємося УХМИ найбільшого розквіту держави Ярослава поховано». Ще одне свідчення - сторінки У славі і мані Софія -- кафедральний сторіччя. 1651 рік. Неспокійно в Києві. | Мудрого, Фреска -- апофеоз його могут- «Радзивіллівського літопису» - В льому собор української православної церкви. До міста увійшло польсько-литовське | ності й слави. Після тривалих битв з мало не щодруга сторінка містить дивної /| Знову заспівали її дзвони. Заспівали Й зійсько. Очолює його литовський корон-братами -- підорудою Ярослава нарешті краси мініатюри. А на них -- пожежі, голоси хористів. У перекладах Тараса ний гетьман А пут Радзивілл і правий, і лівий береги Дніпра. Та він не самодержець, не тріумфатор, а підлеглий Неба. Г Оранта благословляє Мудрого князя, благословляє його родину, засвідчує право на стіл Київський Його наїзди, стрілянина з луків і катапульт. Найстрашніший 1240 рік. Мерхне небозвід, пливуть над містом чорні хмари, здригається земля. Веде своє військо на Київ Батий. Софія вціліла. Пограбу- Шевченка виконують вони вічні псалми Давида: Доки, Господи, лукаві Хваляться -- ДОКОЛІ -- Неправдою. Твоїх людей Насторожено поглядають кияни на непроханих зайд Один серед гетьманського лошту вирізняється Поміж Іншими. с Неозброєний ввічливий, нисого не займає. Па ньому гол тандським каптан, у синів. вали святиню, але не зруйнували, як інші Во тьму і в неволю глибоких «сишенях якого завясди папір Та Більшість мозаїк І фресок Софії лего храми. Не хотів хан у Києві затримувати» Закували, добро ТВОЄ ся, поспішав завойовувати Європу. Кров'ю затопили, і Після 1240 року собор стояв спустоше- Зарізали прохожого, 5 ний, самотній. Тільки вітер вривався крізь Вдову задавили... вибиті шибки, гуляв по храму, схлипуючи і стогнучи. Сумно дивились у порожнечу очі святих, вдруге приймали вони мучеництво. .. А роки спливали. 1482. Князь Їван ЩІ просить «друга і брата» хана Гірея, щоб «неодмінно воював землі литовські» (тобто українські). На це прохання кримчаки завдають удару Києву. Із пограбованої Революція. За стінами собору зміни влади, гучні промови на площі біля Богдана, далекі й близькі постріли. У цьому вирі подій і пристрастей нерухомо височить мовчазний, на якийсь час забутий храм. І знову затьмарилось, мерхне небо над Україною. Сталінські часи. Суцільне ИКЕ знищення пам'яток релігії та культури. ОЛІВЦІ Він справді голландець, худож розуміти. Греба лише знати БіОЛИО. Та є Софії Гірей відсИЛАає московському КнНя- Зл тає В повітря уславлений ник Абрагам Зе( герфі 1дД Його обов'я ЗОІ: тнастіанах собору розписи загадкові, навіть зеві щедрі дари. Михайлівський Золотоверхий собор, увічнювати перемоти пихатого Януша З недоречні. Це фрески на стінах башт, Не обійшла Софію і Брестська унія неоцінима пам'ятка розквіту особливим задоволенням замальовує ху гвинтові сходи ЯКИХ ведуть на хори. Стіни 1596 року. храм оголошено уншіатською давньоукраїнської архітектури та мистецтва. Зруйновано Пирогощу, церкву, згадану в «Слові про Ігорів похід». На дожник живописні рузшни пишних колись храмів Києва. У Софі вії замалював одну велику фр ску ІП рацював для влас- поспіль розмальовані. Чудуються відвідувачі собору: адже перед ними не образи святих, як у храмі повинно бути, резиденцією. На якийсь час собор відійшов до уніатського духовенства, бай- дужого до православної Святині. НОГО задоволення. Певдогад Вестерфельду, що спливе три сторіччя 1 його роботи стануть неоцінетним джере" лом для вивчення фресок Софії Їитьської Йшов 1343 рік. У Софію прийшли нові реставратори, справжні ФАХІВЦІ. Вони змивають вікову кіптяВву З мо зайше, знімають з фресок нашарування олиних фраро наслідок перемальовок ХМ! сторіччя. Несподівана атахідка! | а піВДенННІЙИ СТІ головного нефу відкрито Фреску. чотири постаті, здається, у яаночому воранти урочисто крокують на захід, двоє тримає ють запалепі свічки. Хто вони? | народжується версія шби фреска - портрет дочок Ярослава. Щоправда, 34 літописом, їх відомо три, а тут г ЧОТИРИ Проте версія припала людям до серця, бо імена Ярославен вкриває габой роман: тизму Їноземні монархи мали за честь одружитися з дочками Шиївського князя. а веселі музики, акробати, середньовічні жокеї, сцени ловів. А ось ЗОВСІМ СВІТС ьКий стожет візантійський імператор у ложі Царградського іподрому. Поруч якась пані, персона поважна. Вона дозволяє собі сидіти у присутності імператора... Тісними були зв'язки Києва з Візантією, отже, не дивно, що серед фресок Софії зустрічаються візантійські стожети. Вченим пощастило встановити, хто така таємнича пані в імператорській ложі. Над ї головою був якийсь корот: кий напис. На жаль, нерозбірливний. Допомогло кольорове фото, яке виявило написане грекою слово «Ольга». Про подорож КИЇВСЬКОЇ КНЯГИНІ Ольги до Царграда згадується в кількох писемних джерелах. Фреска додала побутові деталі цього вояжу. Церква засуджувала світські розваги, вважала їх гріховними. Так було 1 в Києві. 1 в Царграді. Візантійська пись- Народчинить уніатам опір. Уніатський митрополит Рутський зміг відправити службу в Софії, лише подолавши забарикадовані двері собору. Храм був зруйнованим, занедбаним. Врятувати православну церкву допомогло козацтво. Запорожці не залишились осторонь політико-релігійних проблем. З притаманним цій одчайдушній громаді гумором вони попереджають греко-католицького владику: «Не їдь до Києва, бо вб'ємо, як собаку». Польський король Владислав, гільки-но успадкувавши батьківський престол, не наважувався сваритися з козацтвом, Уніати примушені були де в чому поступитися. 1632 року Київським митрополитом обрано Петра Могилу. Він остаточно бідвойовує Софію. Собор стає його кафедральною церквою. Яснішає небо над -| його золотими хрестами. Петро Могила -- славетне ім'я! Михай- ла французькою королевою, дев'ятсот років захистив своє дітище. черзі Софія Київська. П доля вирішена, храм приречений. Радянський уряд оголошує Софію «найстарішим осередком феодально-церковної експлуатації 1 попівського мракобісся». Панує гігаптоманія. На місці собору мала з'явитися найбільша у світі урядова площа. | Трапляються щасливі рятівні випадки. У Москві гостювали Ромен Роллан з дружиною. Цитуємо її спогади: «1935 року нас з чоловіком запросили до Сталіна. Розмова зайшла про руські церкви, які у вас розбирали на цеглу. Пан Роллан був проти. Ї назвав одну з церков у Києві, яка має відношення до Франції, бо побудована родичем французького короля, і просив зберегти п від руйнувань». Князь Ярослав, дочка якого лЛнна ста-через Напроти головного входу до собору Старша Ярославова дочка С лизавета була Ж | менниця дна Комніна обурюється АД ло Г рушевс ький пише про нього: «В його темніє кам'яна стела. На ній вирізьблено З Королевою Норвегії. Й досі живе, відома | БАЗ внині ВИВЧЕННЯ ВАХ оких предметів руках зібралися всі інституції правоспортрет Ярослава ий слова з літопису, що и нам у перекладі Івана Франка, складена ліоди не мають навіть 3е Друорля кає лавного ШКиєва. І він використав оці звеличують князя, який «сіяв у серцях Й; на Пп честь пісня. Уславив у ній СПОГО ПЯТТЯ МоруГодеувн том» захопленням ( гали гелер небувалі засоби. віджив І упорядкував людей книжні слова». А в самому храмі і дружину п чоловік - порве зький король шаштки талтнии нечестиві ігри» Візантииці запущене церковне життя православне. в білому мармуровому саркофазі навічно й Гаральд поважали Анну Комніну за й високу Високо поставив Братську колегію, покоїться прах Мудрого князя. Прикро, В Анпа Ярославна стала коро вою освіченість та реліттити чесноти. | водно-пізніше Академію, що начесть його потім але біля саркофагу ніколи ніхто не покй Франції. Зберігся документ, на ЯКОМУ час охоче відрідуУВали ШОДром Імператор носила ім'я Могилянської». ладе квітів... | й поруч хрестив замість підпису непись- Копстянтим рагрянородним, прати о ор Петро Мої ила також перший рестав- Софія Київська була грунтом, на яко- - менного французького монарха 7 дра КИІВСЬКУ КИЯЇ ишо Ольгу, : миОдакоЛ Аня, | ратор Софійського собору. Арам му зростали перші паростки нашої і гордовитих, писаних кирилицею слова | Не Ті пьки МО знаю г огртнн сроао о ДОМОВ В З Афону митрополит запрокультури -- бібліотека, скрипторій, й «Анна Регіна» Сусвіченою була київська іподромі Ольга, У М ваним б цароваду шує іконописців, щоб поновити розписи. літописання, мистецтво іконопису таб КнязІВвНна! Зберігає ться привезене м Ю ДО привезла ІЗ "Мотете) (а зе ГІЛЬКИ ВААС ть Зідбудовуються зруйновані СТАМИ. Вітер мозаши. Усього не перерахувати. І нині а Франції Єванге т геж писане кирили право В 0, алей захоплення модними більше не гулятиме з соборі Софійський собор - осередок культури. У цею. Протягом століть французьщ коро і о му Візантії спортивними іграми До речі, Знову спливають роки. Настане зоря- 5 Собор став музеєм-заповідником. В ньому МИ працює великий колектив науковців. Багато таємниць розгадано ними, багато пових сторінок вписано в історію. Вони не тільки вивчають минуле, а й дбають про його збереження. Фрески та мозаїки, па жаль, пе вічні. Ще не винайдено способу закріпити павічно шматочки смальти га фарби фресок. Вібрація повітря вбивча для мозаїк, дихання великого натовпу з згуба Для фрресок В особливо значущі дні в соборі знову відбуваються урочисті відправи. Знову під стародавнім склепінням лунає молиговний спів, знову віруючі дослухаються Божого слова. І, знявши руки, молиться птопис згадує 1 музик, ЯКІ розважали у ГОдДИТИ відпочинку СИІВСЬКИХ КНЯЗІВ Розписи на стінах уздовж сходинок -- вагатощий матеріал для вивчения побуту сиян ХІ ст. У шані була музика. Та одній фьресці бачимо навіть оргай, отже, цей іиструменя був відомий нашим далеким прадідам М кравиці співучий народ. І бачимо ЛО МУЗИКИ пародила "ТЦ Галав про аліоної В ст рф іь Ла С ( оця» Зі ших ПРАЦЮ КО к зу Са Нодивились, пи ретирилти І|ебуло суми ву ну. Мабуть, ТОДІ, КОЛИ Й ІХИТВСЬКОЇ КУЄІ гочно гидтвОорет | Ми" пе бу ке кнаачонотівї сірі про постаті з «портрета Ярославет У ХМІЙ З КО ПУБУТРАГОВОУ у чн Візантії С1 | МІ стоОчкКиИ, й із У було демо запо і ) | і | щоксрема с ПпоОртитми розвати. АЛІ білочка, вполюовати хвацькийм мислицпець, присягали ПІД ЧА коронації Київському Свангели 1 цьому час стародавнього храму. Булава гетьмана України Гвзана Мазепи, ліодини падзвичайно обдарованої, пристрасної, енергійної. З притаманним йому темпераментом гетьмай будує храм На масне волосся степи Поклав церкви свої Мазепа.. Гетьман вирішує ис гільки відремонтувати, але й падати тове, краще обличчя Софі Київський, Храм прикрашиоть грайливими ораментаІми, ДУХЛИВИМ, ДИЧОЯМІЧНИМ ( ГАС СИУЄЇ соб0- ру, який увібрав красу україського бароко. Барвистими стають Його єхви: (ьовані фасади З Угорщині й досі височать стіви двох туя і - монастирів, побудованих третьою ярої 1давВНоЮю стала зкульата й 4 ва тараоеаотни То ВЛАСНО задо Анастасією, КОЛИ ПОїГа | живе приваблива 7 300 ла уУТорською королевоїо романтична легенда про портре! вен | | лІОООВ Ганауковий пошук трива: хтось при ба маліойку голлаопдия домаліорвали ХУ рентгенівське проміння довело, що У дал ЧИ на пих чотирьох були ГО гроги ОХ ЧІСУ ре шк СТ о НОВ ПАКЕТА | о ма розчиняються диєрі Опов лс- 2 ліОдДеЙ Оранта Чоловічі шапки. Отяе, Ше Ми дочки, Фе "ма о на нер соя ча ож мого храму перед шруючими, особлипо ЗповуУ широко відкриті двері перед сини Ярослава. Але чому їх усього чоти пі зони кер но то Че П на перо вірними ного синами, яка вибор екскурсантами. Пе тільки киянами, а їй ри"? У Вестер гла змальорато лися ен Є зі вена чоневетохо ами вали відродження Собору Зберігся гуристами з усього світу оОдиналцять фігур, одніа 7 длюфжено п ге их розра! наших пре дків? Й ВОдДнОмМу злам Мине пебагато років і Софія Київська Киязівському вбранні, тримає З рупсад Чак ТУ б Софії, як 1 б Б пітопи: ів, датованому ХУМП ст., бачимо сряткуватиме своє тисячоліття мИиіКот ( офійського обору єї градици ІО | «М ба р б : і правління Я оо Ай маліонок урочистої церемони оо оспячен так малювали храмів, гобто МитЗСьм усі, рок іститорім подей, ідІНнииатиИпоОюО ЯКИХ побу довано храм М кститором І Р ЕСЕ оаваннньняни ння кажет пя в Софії козацького прапора ва! На жаль, У житті собору були й їі, Коли аб гаси ІПерегориемо Стор и Софи був Паола УТЕВСЬКА, Дмитро ГОРБАЧОВ київським митрополитом ста ще один видатний просвітитель -- Рафагл -і ні "В гра рАТЛТІ - -й ПЕ ее ЕРи зинннній РЕ «очдечофрів чного пкт

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин