Сторінка · с. 2сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №48 за 1998 рік
Слово Просвіти, №48 за 1998 рік
р ни РР жо 0 п " ій; і
б. б - п. пернатим
жинннмяениим п
о в пав пи а
«ПРОСВОЯЧІ
у: 1868-1996
М
-
ЕР са 00 ожини сожита по стжрния що ДЕН и ан
зання
ему
неакбн се
он
/9, р. «Просвіти»-матері та за останні дев'ять років діяльності відродженого Товариства на теренах Прикарпаття «Просвіта» завжди стояла на засадах виховання української нації такою, яка здатна була б відродити і відбудувати для себе і для наших нащадків Українську Національну Державу. «Просвіта» була і залишається духовною "єкарбницєю, джерелом національного "духу, оберегом інтересів українського народу. | -, Уже минув 121 рік, як у колишньому Станіславі (тепер обласному центрі Івано- Франківську) було засновано філію культурно-громадського товариства. Ініціатором її заснування був професор Євген Желехівський. У перші місяці своєї подвижницької діяльності товариство нарахувало майже 100 членів. Згодом філії «Просвіти» виникли в Коломиї, Рогатині, Калуші, Городенці, Бурштині, Надвірній, Тисмениці, Солотвині, Снятині, Делятині... Через свої філії, читальні, драмгуртки, хори, лекції, численні друковані видання із серії «Учітеся, брати мої», «Народна бібліотека», «Самоосвіта», календарі «Просвіти» ширилися знання серед народу, органвзовувалися ювілеї, фестини, свята. Та з приходом у 1939 р. більшовиків Товариство «Просвіта» разом з іншими було ліквідовано, а його активні члени заарештовані.
«Минули десятиліття, відродилося Товариство. Нині Івано-Франківське обласне об'єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка нараховує 27 тисяч членів, понад тисячу осередків, маємо 19 райміськоб'єднань. За сухими цифрами статистики -- повсякденна копітка праця, чітка організаційно-масова та методична робота як штатних працівників, так і численних активістів-просвітян.
На виконання резолюції М з'їзду ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка, державної комплексної програми «Українська мова», Постанови Кабінету Міністрів від 8 вересня 1997 р. «Про затвердження Комплексних заходів щодо всебічного розвитку і функціонування української мови» ми розробили цлу низку програм. В першу чергу працюємо над реалізацією комплексної програми «Українська мова». Працюємо і над про: грамами «Таланти нації», «Народні Доми «Просвіти», «Просвітницька діяльність у Збройних силах України». Докладно
ід часу створення в грудні 1868 | розповісти про них у цій статті не маю |
можливості, тому обмежуся кількома штрихами. Так, при обласному Народному Домі | «Просвіта» успішно діє школа вокального мистецтва «Клубу обдарованих дітей». За короткий часкілька вихованців стали призерами міжнародних та всеукраїнських фестивалів. Понад 400 хлопчиків і дівчаток відвідують школу сучасного спортивного бального танцю. Юні танцюрисіи неодноразово ставали переможцями на конкурсах в Одесі, Кракові, Львові, Чернівцях. Зауважу, що кожного року Тільки обласним Народним Домом «Просвіти» проводиться до п'ятисот різноманітних заходів. Наші Народні Доми стали справжніми центрами культурнопросвітницької роботи, виховання християнської моралі, національної духовності, відзначення державних свят, роковин «Просвіти» -матері, вшанування видатних державнихта громадських діячів, письменників, учених.
Говорячи про діяльність Народних Домів, не можу не згадати і про подвижницьку роботу самодіяльної чоловічої капели «Червона калина» під керівництвом В. Турянина Уже десять років цей колектив дарує слухачам багатьох міст | сіл України українські народні, стрілецькі, повстанські пісні. Пісенні маршрути «Червоної калини» з Івано-Франківська давно пролягли до Києва, Миколаєва, Херсона, Нікополя, Запоріжжя та інших міст нашої держави. Цей та кілька інших колективів свого часу успішно репрезентували не тільки українське, але й мистецтво етнічних груп прикарпатського краю на фольклорному | Фестивалі в Німеччині. Цікавим єтой факт, що вже шість хорових колективів «Просвіти» удостоєні звання «народний». Постійно в полі зору Товариства просвітницька діяльність у Збройних силах України. Зокрема, у військових частинах івано-Франківського гарнізону та у прикордонних військах, що дислокуються на території області, «Просвіта» організувала курси з вивчення української мови. Для СвІТЛИЦЬ ВІЙСЬКОВИХ частин передаємо літературу, допомагаємо в передплаті періодичних видань, надаємо шефську допомогу Військово-Морським силам України та вихованцям військово-спор гивного ліцею, Який ДІЄ в селищі Богородчани
Багатолітня історія «Просвіти» свідчить, що ! в минулому, і тепер велику роль у
|
анннійьно - жи а що р кисню 049 Б нійннни
ає гнаціональної свіДОМОСТІ! відІгр засоби масово! інфер-
обласне об'єднання
регулярно видає газету «Новий час, заз летень «Просвіти», девіз ЯКОГО «Нації б понад усе, держава понад ПЕВ Зусиллями «Просвіти» видано чимало кні жок Середних «Історія України для дітей д Лотоцького, «Українське родинознав: ство» М. Стельмаховича, «Освіта | «Просвіта» М. Попадюка, «Станіслав столиця ЗУНР» П. Арсенича та чимало ІНШИХ.
Окремо хочу сказати про таке унікальне видання, як всеукраїнський культурномистецький етнографічний журнал «Писанка», який ось уже сьомий рік видає |
Верховинське райміськоб'єднання ТУМ «Просвіта» імені Тараса Шевченка «ГОМІН | Карпат», Редагує «Писанку» активіст Товариства, журналіст Василь Напрняк Основним завданням часопису є | відродждення культурно-мистецьких | цінностей, ужитково-декоративного мис-
тецтва, набутків матеріальної! і духовної! | культури України і зокрема Гуцульщини. |
Понад двадцять активістів Говариства, | відомих на Прикарпатті істориків, краєзнавців, літераторів, педагогів, стали лауреатами премії Марійки Підпрянки, | яку «Просвіта» присуджує за вагомий внесок до національної духовної скарбниці в галузі філології, фольклору і етнографії та мистецтва. Серед лауреатів такі відомі в краї люди, якзаслужений працівник культури України Петро Арсенич, професор Прикарпатського університету імені Василя Стефаника Володимир Полєк, поет Богдан Радиш, хоровий колектив «Берегиня» (художній керівник Дарія Циганкова), юна художниця Тетяна Пасічник та інші.
Тепер ми готуємось пдно зустріти и відзначити 130-у річницю з часу створення «Просвіти» -матері та 10-річчя відродження и діяльності обласного об'єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка. До цих | дат складено відповідні плани та організаційно-просвітні заходи. Однак такі ювілейні дати завжди спонукають нас глянути в минуле, оцінити сучасне, передбачити майбутнє. Та як би там не було, ми усвідомлюємо, що перед «Просвітою» стоять відповідальні завдан- | ня. Г найперше -- зміцнення наших РЯДІВ, перереєстрація членів Товариства. Нутзви- | чайно, дбати про почуття національної
формуванн друковане слово, мації. Зокрема,
і, іч - пе М - н - , - - В а чт | Ре З ч поли ' - чай п | чи че о Кум ль ьо кю - - А; - -
У о Р «м "м - Р " - ч .,
ат, опо ЕТО БМ р зо
«ПРОСВІТА» ІВАНО-ФРАНКІВЩИНИ: МИНУЛЕ | СЬОГОДЕННЯ
єдності. Про це свідчать хоча б рез; виборів до Верховної Ради Укра попереду в нас ще одні вибори . дента України Переконаний, ЩО для роз'яснення доповідей | виступів Прези. дента потрібні аптатори, які повинні; и до людей зі словами правди. Але Імтреба дати в руки опрацьований матеріал Ду. каю, що «Просвпа» у змозі Організувати відпОВІДНУ ШКОЛУ патріотів -аптаторів Дле усе упирається в кошти. Ми ж ПТ роботи готові. Ми сила
У сутужний для держави час не слід надмірно відзначати ювілеї, але хід сторі, хронологію віків не зупинити.
Наближається відзначення 1100-річчя з часу заснування Галича, і просвітяни Прикарпаття належно вшановують це історичну дату
На початку цієт розповідія назвав КІЛЬКА програм, над якими працює наше об'єднання. Та на завершення ХОЧУ познайомити ще з однією з програмою «Агросад». Її початок сягає 1908 р, коли «Просвіта» відкупила в митрополита Дн. дрея Шептицького кілька десятків гектарів землі та будинок. Тоді ж у селі Милуванні Тисменицького району було відкрито перо шу на теренах прикарпатського краю господарсько-садівницьку школу «Просвіти». Щороку тут вирощували ти: сячі саджанців плодових дерев, мали зразковим город, пааку.
У школі вчилися газдувати селянськ діти. Таз приходом у 1939р. «визволителів» вона припинила своє існування. Багато разів ставилося питання про повернення землі Товариству, але вимоги ці залишалися без відповідей. | тільки цьогорічної весни просвітяни області нарешті одержали перших десять гектарів ріллі. Спонсори виділили трактор, автомобіль, деякий реманент. Ранньою весною поаяли зернові, заклали шкілку. Через гони літ, ЯК | просвітяни 20--30-х рр. ми почали заиматися вирощуванням саджанців яблунь, груш, слив
Цікаво, що в селі ще и доа проживають старенькі вихованці садівничої школи
Колись «Просвіта» вчила їх, а тепер вони порадою г добрим словом подають руку допомоги відновленій «Просвіті» -- варті національного відродження
ак
Стелан ШУЛЕЛПА,
голова Івано-Франківського обласного
об єднання ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка
На світлинах -- фрагменти діяльності Івано-Франківсько
«Просвіти».
мч ч в о З М, ча - ее б чу М я чи че Р бю Ж Ж З Р М очі .
ї ь - я тю - Ук - До - 1-1 чу - . б Гук оо В - ьіча оч ЮК б г М їе
зр
г
"й ЖУР -
- й ні і У РДЖ РУ
Ра ТР РРО й я,
- Р . ім й и ян я вва
Гі РН
снаовия РА 77 ИИ
ПД ДАЛРИ РИ ри по ГЕ Ра
Р и фея
іі зі? Й, Рур ярирятИ ЗАТ. ТО 7
12 ДИ я,
ПРЕ о
ПСИ
нар лут По син
Ва
тоб
ЛЮ
об. пе; Ве
ІМ
Ве
об
шо
нта ГИНЕ
на
го
Ф З Ві
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
