“Ми — земля. А землю не вбити”. Євген Гуцало · с. 5сторінка оригіналу ↗
СВІТ МУСИТЬ ЗНАТИ ПРО ГОЛОДОМОР
Слово Просвіти, №48 за 2007 рік
Оксана Пахльовська, професор римського університету “Ла Сап’єнца”
Маріанна СОРОНЕВИЧ
23 листопада Посольство України в Італії разом з мерією Рима провело форум у рамках заходів, спрямованих на визнання Італією Голодомору в Україні 1932— 1933 років геноцидом українського народу.
В історичний зал Карроччіо на Капітолійському пагорбі запросили журналістів і представників іноземних дипломатичних установ та української громади для того, щоб розповісти їм про найбільшу трагедію, яку пережив наш народ у новітній історії і яка забрала життя мільйонів. До присутніх з вітальним словом звернувся Посол України в Італійській Республіці Георгій Чернявський. Далі Додатковий радник від іноземних громад Римської
Юрій МОРОЗ, прес-служба реґіональної громадської організації “Українці Москви”
24 листопада у Бібліотеці української літератури в Москві відбулося відкриття книжково-ілюстративної виставки до Дня пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій, у якому взяли участь читачі Бібліотеки, члени українських організацій Москви та Підмосков’я, представники російської громадськості. На виставкових стендах і столах експонують близько 40 книжок з понад двохсот видань з фондів Бібліотеки, присвячених трагічним подіям 1932—1933 років в Україні. В інформаційному матеріалі “Український голокост: погляд із сьогодення”, який підготувала Бібліотека та розташували на початку експозиції, підкреслено, що “Голодомор в Україні — найтяжчий злочин проти людства, спланований і реалізований керівництвом колишнього Радянського Союзу проти українського народу, одна з найтрагічніших сторінок нашої історії, про яку десятиліттями замовчували”. Книжки, представлені на виставці, мають сумний зміст і засвідчують “нечуваний досі в світі геноцид проти української нації”. Виставку відкрила головний бібліотекар Бібліотеки української літератури в Москві Олена Мальцева. Перший заступник голови Об’єднання українців Росії Юрій Кононенко розповів про історію формування колекції книг Бібліотеки про Голодомори в Україні. Перші видання надійшли до фонду ще наприкінці 1980-х років від західної української діаспори. Згодом, коли зняли гриф секретності з теми Голодомору, в Україні розпочали активно видавати документи, спогади, наукові досмерії Тетяна Кузик зачитала резолюцію мерії за підписами голів політичних партій, що постановляє вшанувати жертви Голодомору в Україні у рамках “Дня пам’яті” 27 січня і включити до програми “Дому пам’яті та історії” серед інших геноциди, пережиті народами громад іммігрантів, що живуть у місті. Оксана Пахльовська, професор римського університету “Ла Сап’єнца”, у своїй доповіді висвітлила соціальні, політичні та історичні аспекти Великого Голоду, а професор Федеріко Арджентьєрі з американського університету Джона Кеббота зупинився на питанні цинічної співпраці між італійським фашистським та радянським комуністичним урядами — двома зразками тоталітарного режиму. Він також наголосив на потребі історичного вивчення та публікації наукових праць на цю тему та зміні змісту шкільних підручників. Лише так можна дати світові знання про тодішні події в Україні. Учасники конференції переглянули уривок фільму “Жнива розпачу” за монтажем Михайла Думінського та озвученням Світлани Духович. Отець Олександр Сапунко зупинився на релігійному аспекті тих подій. Комунізм, на його думку, мав вигляд поганської релігії, де слово вождів було законом. Та обіцянки фальшивих пророків утопили у крові та сльозах мільйонів. Доктор Паскуале Татаро, президент історично-гуманітарного комітету “Сад справедливих у Турині” засудив поведінку провідників західного світу 40-х років, які змальовували Україну в оптимістичних тонах, коли селяни масово помирали від голоду. На завершення форуму виступив Роман Вінарчук, представник Посольства Естонії. Його країна була другою у світі та першою в Європі серед тих, хто визнав український геноцид одним із найбільших кримінальних злочинів режиму. Вела конференцію Маріанна Сороневич, головний редактор “Української газети в Італії”. Вона подякувала всім, хто прийшов, щоб ушанувати разом із українським народом жертви Голодо-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
