“Ми — земля. А землю не вбити”. Євген Гуцало · с. 5сторінка оригіналу ↗
ХРЕСТ ПАМ’ЯТІ ВСТАНОВЛЕНО У СІВЕРСЬКО- ДОНЕЦЬКУ
Слово Просвіти, №48 за 2007 рік
Іван ШАМРАЙ, голова Сіверськодонецької міської організації Народного руху України, Галина ТЕСЛЕНКО, голова Сіверськодонецької міської організації Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка, Римма БІЛОЦЕРКІВСЬКА, голова громадської організації “Правовий простір”
Громадяни Сіверськодонецька у День національної пам’яті жертв Голодомору 24 листопада 2007 року о 14 годині 30 хвилин на одній з центральних вулиць міста, в сквері на Гвардійському проспекті, встановили Хрест на знак вшанування пам’яті безвинно загиблих співвітчизників. Хрест встановлено з ініціативи і на пожертви мешканців міста за участю Сіверськодонецької міської організації Народного руху України, міської організації “Просвіта” ім. Т. Г. Шавченка, громадської організації “Правовий простір”. Цього дня волонтери роздавали спецвипуск газети “Правовий простір”, присвячений Голодомору, та свічки, які мешканці міста запалили на своїх підвіконнях. Громадяни Сіверськодонецька, яких об’єднав цей захід, о 16 годині разом з усією Україною запалили свічки біля Хреста і вшанували пам’ять заморених голодом хвилиною мовчання. Усе це відбувалося з ініціативи простих людей, які хочуть, щоб постраждалі від Голодомору та нащадки загиблих могли прийти на це місце, вклонитися та покласти квіти. Випадкові перехожі й діти активно долучалися до акції — допомагали встановлювати хрест та запалювали свічки. Міська влада до цих заходів жодного стосунку не мала, швидше навпаки. 07.11.2007 року голова міської організації Народного руху І. Шамрай звернувся до міського голови Сіверськодонецька В. Грицишина із проханням виділити місце для встановлення меморіального знаку на пам’ять жертв Голодомору. Міський голова у своїй відповіді зазначив: “Ми з повагою і шаною ставимося до нашої історії, зберігаємо пам’ять про жахливі часи Голодомору 1932—1933 років, але оскільки наше місто в ті роки не існувало, розгляд питання, яке порушується у вашому листі, не уявляється доцільним”. Відповідно до статті 3 Закону України “Про Голодомор 1932—1933 років в Україні”, органи державної влади та місцевого самоврядування зобов’язані “вживати заходів щодо увічнення пам’яті жертв та постраждалих від Голодомору 1932—1933 років в Україні, в тому числі спорудження у населених пунктах меморіалів пам’яті та встановлення пам’ятних знаків жертвам Голодомору”. Влада Сіверськодонецька не тільки не виконала положення закону, а навіть не підтримала ініціативи представників громади. Також не було виконано п. 3 Указу Президента України “Про відзначення у 2007 році Дня пам’яті жертв голодоморів” — 24 листопада о 16 годині у місті не було зупинено рух транспорту, не подавали відповідні звукові сигнали. Заступник міського голови Бодров намагався переконати громадян, присутніх біля встановленого Хреста, в тому, що в місті 63 % населення не підтримують заходів з ушанування жертв Голодомору. Але у відповідь владі у багатьох вікнах осель о 16 годині запалали свічі.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
