Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Уже народ — одна суцільна рана”. Василь Симоненко · с. 7сторінка оригіналу ↗

ШАНУЙМО ПАМ’ЯТЬ СТУДЕНТІВ-ГЕРОЇВ

Слово Просвіти, №48 за 2007 рік

кий колегіум нагадував тогочасні західноєвропейські університети. 2) Восени 1615 р., за 140 років до 1775-го, громадське об’єднання київських міщан і православного духівництва за матеріальної підтримки Гальшки (Єлизавети) Гулевичівни заснувало Київське Богоявленське братство зі школою, до якого записався разом зі своїм військом колишній вихованець Львівської братської школи та Острозького колегіуму гетьман реєстрового козацтва Петро Конашевич-Сагайдачний. Згодом, помираючи від ран, гетьман заповів усе своє майно Київському та Львівському братству і школам. 1632 року архімандрит Києво-Печерської лаври Петро Могила об’єднав братську і лаврську школи у колегіум, що отримав згодом назву Києво-Могилянського колегіуму, а з 1709 — Києво-Могилянської академії, яка користувалася славою найкращих європейських університетів того часу. Тут із русичами навчалися представники інших країн. 3) 1661-го, на 94 роки раніше Московського університету, засновано Львівський університет. 4) 1687 р. за підтримки Києво-Могилянського колегіуму в Москві відкрито Елліно-грецьку академію, що згодом називалася Слов’яно-латинською (з 1701 р.), Слов’яно-греко-латинською (1775 р.). З 1701 до 1762 рр. на посади професорів і вчителів академії сюди було направлено з Києво-Могилянської академії близько 100 осіб. Із 21 ректора Московської академії 18 були вихідцями з України. 5) Вихованці Києво-Могилянської академії були також засновниками, ректорами, префектами, професорами і вчителями багатьох інших російських шкіл (Велико-Новгородської, Смоленської, Архангельської, В’ятської, Суздальської, Казанської семінарії тощо). Вони брали безпосередню участь в організації Петербурзької Російської академії наук (1725) та університету. Проте ставлення громадськості та церкви до Петербурзького університету було ворожим. Набір слухачів до нього мав рекрутський характер. Батьки не хотіли віддавати дітей до школи, учні часто втікали з неї. Протягом 1726—1733 рр. в академії навчалося 38 осіб, з них лише 7 росіян. Для забезпечення контингенту студентів до академічного університету змушені були переводити слухачів з інших навчальних закладів, але це не допомогло, і 1766 р. університет закрили. 6) 1755 р. імператриця Єлизавета Петрівна, підписуючи указ про заснування Московського університету, ввела пільги для студентів (навчання зараховували за військову службу, студенти мали право носити шпагу, випускникам присвоювали дворянський титул тощо), проте весь час не вистачало слухачів. П’ять років після відкриття Московський університет нараховував лише 30 студентів. Історія нічого не забуває. Тож пам’ятаючи чужі свята, не можна забувати своїх. Шкода, що педагогічні колективи Острозької та Києво-Могилянської академії, Львівського університету не порушують питання про визнання дати свого заснування днем українського студента. Ми свято шануємо пам’ять студентів — героїв Крут, усвідомлюємо, що без студентського голодування на Майдані Незалежності в Україні не утвердився б новий тип парламентаризму, розуміємо, що чеські студенти своїм відкритим виступом проти фашистської окупації вписали героїчну сторінку в історію міжнародного молодіжного руху. І чого нам так до вподоби чужі, далекі від нашої культури та традицій свята та звичаї? Адже цим ми крок за кроком викреслюємо з нашої свідомості найвагоміші здобутки наших предків.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин