Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Без рабства, без панства, насильства і ґрат”. Олекса Кобець · с. 9сторінка оригіналу ↗

ВЕЛИКИЙ ДУХ ЕСТОНСЬКОГО НАРОДУ

Слово Просвіти, №48 за 2007 рік

Нещодавно мені разом із делегацією Куликівського району Чернігівщини пощастило побувати в Естонії, у невеликому повітовому містечку Пилва. Пилваський повіт прикордонний, і його часто іменують форпостом Євросоюзу на кордоні з Росією. Хоч Естонія за радянських часів надбала величезний відсоток російськомовного населення, але сконцентроване воно у промислових районах. Пилва ж майже вся естонська. Саме тут, у невеличких містечках і хутірцях, розкинутих серед дрімучих лісів, панує національний дух. Сергій ГОРБЕНКО, член Національної спілки журналістів України У Пилві нам передавали європейський досвід. І ось одного дня ми працювали у приміщенні Пилваського Товариства просвіти імені Якоба Хурта. І відразу стало зрозуміло: це ж естонський аналог нашої “Просвіти”! Перш ніж розповісти, як працюють естонські просвітяни, познайомимо читачів із непересічною особою Якоба Хурта. Таких патріархів просвітництва ми мали в Україні майже в той самий час. Якоб Хурт народився 22 липня 1839 року в родині Яана, вчителя і хазяїна хутора Лепа, що у Пилваському приході. Бідний юнак зумів закінчити Тартуську гімназію, де визначилися основні його інтереси: мовознавство й естонський фольклор. У січні 1859 року Я. Хурт вступив до Тартуського університету, хоч був визнаний “особою зовсім без майна”. Влітку 1860 року на рідному хуторі Хурт записав від сестри Ееви перші народні пісні. З’явилися його дослідження з фольклору і мовознавства. 1864 року юнак закінчив Тартуський університет, і після захисту кандидатської дисертації йому було присвоєно звання кандидата богословських наук. Але кар’єра пастора через спротив консервативної церковної влади не склалася. Я. Хурт працює вчителем у Тарту, а 1868 року одружується. Дружина Еугенія розуміла національні прагнення чоловіка. Справжніми естонцями вони виховали чотирьох дітей. Я. Хурт входив до організаційного комітету першого всеестонського свята пісні. Брав участь в Емблема естонської Просвіти пастор естонського Яаниського приходу. Відірваний від батьківщини, Я. Хурт присвятив себе громаді столичних естонців, яких у Петербурзі мешкало до 20 тисяч. 1886 року у Гельсінкі захистив докторську дисертацію, але спроба отримати місце професора у Тартуському університеті наштовхнулася на спротив прибалтійських німців і російської центральної влади. У середині 1880 років Я. Хурт звертається до народу з закликом збирати народні пісні, легенди і повір’я. І фольклор почала збирати вся Естонія — від малого до старого. Загальний обсяг зібрання фольклору Я. Хурта складає 162 томи або 114,7 тисячі сторінок (разом із зібранням Товариства естонських літераторів — 172 томи). Лише народних пісень у ньому 51 385. Тривала важка робота не минула без сліду. Життєвий шлях “комірника словесної спадщини” за- Дім Просвіти у Пилві кінчився 13 січня 1907 року. Його поховано в Тарту в присутності величезних народних мас. Повернімося до маленької Пилви. Якось я заблукав серед її ошатних вулиць. Естонець поважного віку дуже люб’язно провів мене до готелю, а дорогою був моїм гідом. І передусім він зупинився перед пам’ятником Якобу Хурту і спробував розповісти (хоч досить кепсько володів російською) про великого естонського просвітителя. Я не певен, що подібне розповів би перший зустрічний українець. На жаль. Пилваське Товариство народної просвіти імені Якоба Хурта було засновано 1907 року, тобто в рік смерті видатного фольклориста. Воно активно діяло до 1940. За радянський період нема докладної інформації. Але не важко здогада- Якоб Хурт тися, що ця активність стала неможливою завдяки “визволителям” зі Сходу. Вражають масштаби дій об’єднання. Щороку влаштовують виставки, вистави, проводять дні місцевої історії. Масово друкують книги, фотоальбоми, буклети. Конкурс на приз імені Якоба Хурта щорічно проводять у день його народження 22 липня, одного призера визначають на всеестонському рівні, одного — на повітовому. Усе це свідчить про величезну увагу держави і місцевої влади до національної просвіти. Пилваська народна школа і Товариство народної просвіти працюють у будинку, де й було засноване Товариство 1907 року. Щоправда, радянська влада перетворила цю пам’ятку на будинок культури. Тепер історичну справедливість відновлено. Народна школа у Пилві має такі курси: місцева історія, рукоділля, жінка впродовж часів (дослівний переклад), ткацьке мистецтво, англійська мова, вивчення комп’ютера, домашня культура. Український народ великий і багатонаціональний. Нас теж упродовж віків прагнули позбавити національної самобутності. І ми теж проти цього боролися і боремося. Але соромно стає за наш стогін і приплакування, коли дивишся на нечислений народ Естонії, на те, як береже він свою культуру.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин