“Народ мій є, народ мій завжди буде, Ніхто не перекреслить мій народ”. Василь Симоненко · с. 11сторінка оригіналу ↗
ЗНАКОВЕ ІМ’Я ВЕЛИКОГО НАРОДУ
Слово Просвіти, №48 за 2007 рік
Ніна ГНАТЮК Фото Олександра ЛИТВИНЕНКА
Олжас Сулейменов — це те знакове ім’я, яке знає кожен шанувальник художнього слова. Народний письменник Казахстану, автор двох десятків поетичних збірок, багатьох наукових досліджень з літературознавства, мовознавства, історії, а також перекладач, публіцист. Тривалий час очолював Спілку письменників і Державний комітет кінематографії Казахстану, був депутатом Верховної Ради двох скликань. Зі здобуттям незалежності поет ще більше сил віддає громадській роботі. Завдяки активній діяльності громадського антиядерного руху “Невада—Семипалатинськ” на чолі з О. Сулейменовим було закрито Семипалатинський ядерний полігон. Він гідно представляє свою державу і на дипломатичному олімпі: був Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Казахстан в Італії, у Греції і на Мальті, а з жовтня 2001 року — Постійний представник Республіки Казахстан при ЮНЕСКО. Та Олжас Сулейменов відомий мільйонам читачів насамперед як прекрасний поет, невтомний дослідник історії мови і писемності. У своїй “Глиняній книзі” він досліджує скіфську історію. Особливу
Дмитро ЧИСТЯК, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
У Будинку письменників зібралися небайдужі для вшанування 99-річчя Григорія Парфировича Кочура — визначного перекладача більш як із 30 мов, педагога, талановитого літературознавця. Драматичною була доля Григорія Порфировича, який вивчав мови в “інтернаціоналі” ГУЛАГу, роками перекладав “у шухляду”, перебиваючись із хліба на воду, подаючи переклади під чужими прізвищами… Гірко звучало зболене слово Марії Леонідівни Кочур про табірні переклади з П. Верлена, Й. В. Гете, про незбутню мрію перекладача — побачити Монмартр, що вабив із полотен К. Піссарро. Ведучий вечора — голова творчого об’єднання перекладачів, лауреат премії ім. М. Зерова Всеволод Ткаченко наголосив на тому, що саме “в енергетичному полі особистості” Григорія Кочура “гуртувалися всі живі сили перекладацтва”. Повідомив, що планують (якщо з’явиться відповідний президентський Указ) низку урочистих заходів до 100-
славу принесла йому книжка “Аз і Я”, видрукувана в Алма-Аті 1975 року. Монографія присвячена дослідженню “Слова о полку Ігоревім”. Нова лінгвістична праця “Мова письма” вийшла друком у Києві коштом Посольства Республіки Казахстан напередодні Року Казахстану в Україні і сімдесятиріччя автора. Тоді ж видатного майстра слова Україна відзначила орденом Ярослава Мудрого п’ятого ступеня. І ось знову Олжас Сулейменов у родинному колі зі своїми давніми друзями у Національній спілці письменників України. Тепло вітали видатного митця голова НСПУ, народний депутат України Володимир Яворівський, голова ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, народний депутат України Павло Мовчан, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Михайло Слабошпицький, голова Київської організації НСПУ Віктор Баранов, поети і перекладачі Петро Засенко, Віль Гримич, професор Рустем Жангожа. Вони відзначили, що щасливі бути сучасниками поета і мислителя Олжаса Сулейменова, який повертає нас до першовитоків мови, першосмислів кожного слова, яке ми успадкували від предків.
Наступний рік — Рік України в Казахстані. Сподіваємося, що і в нас, і в цій великій країні з’являться нові переклади найпомітніших творів, відбудеться обмін студентами, що вивчатимуть українську та казахську мови й опановуватимуть мистецтво перекладу. У своєму виступі Олжас Сулейменов насамперед відзначив, що прибув до України у дні глибоко скорботні, коли мільйони людей запалювали свічки пам’яті про загиблих під час Голодомору 1932— 1933 рр. Два тижні тому в Парижі він був серед тих, хто в ЮНЕСКО обговорював і готував документи на підтримку визнання Голодомору 1932—1933 рр. національною трагедією України, геноцидом більшовицької системи. Україна втратила у ті страшні роки близько 10 мільйонів людей, Казахстан — 3 мільйони, що становило тоді половину всього населення республіки. Скотарі, у яких силоміць забрали стада й отари, гинули величезними родинами. Письменники закарбовують у сво-
Автографи на згадку. Володимир Яворівський і Олжас Сулейменов обмінюються новими виданнями
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
