“Народ мій є, народ мій завжди буде, Ніхто не перекреслить мій народ”. Василь Симоненко · с. 11сторінка оригіналу ↗
ЦЕ НЕ ЗАБУВАЄТЬСЯ
Слово Просвіти, №48 за 2007 рік
Ніна ГНАТЮК
У начерку автобіографії “Двоє слів читачеві” Василь Стус 1969 року написав: “Перші уроки поезії — мамині. Знала багато пісень і вміла дуже інтимно їх співати. Пісень було стільки, як у баби Зуїхи, нашої землячки. І таких самих. Найбільший слід на душі — од маминої колискової “Ой, люлі-люлі, моя дитино”. Шевченко над колискою — це не забувається”. Лише на зорі дитинства Василь Стус жив у рідному селі Рахнівці Гайсинського району на Вінниччині. Потім, уже з Донбасу, куди перебралися батьки, приїжджав під час шкільних і студентських канікул до бабусі в село. Назавжди запам’ятав смак води з батькової криниці, верби над ставками, левади, важку працю селян на колгоспному полі. Пам’ятає, як збирав там колоски, а охоронець гнався за ним і періщив батогом. А вранці те поле зорали… Усе пережите поставало в його уяві, коли терпів голод і холод брежнєвсько-сусловських катівень, карцери і голодовки через те, що підняв свій голос за переслідувану українську інтелігенцію, за уярмлену українську мову. Поет писав про рідну землю: Тільки тобою білий святиться світ, Тільки тобою повняться брості літ. Запарувала духом твоїм рілля. Тільки тобою тішиться немовля, Спів калиновий піниться над водою, Тільки тобою, тільки тобою! 6 січня 2008 року Василеві Стусу виповнилося б 70. До цієї дати вже давно готуються земляки. Місцеві краєзнавці й педагоги поповнюють та оновлюють експозицію літературно-меморіального музею поета, що працює в одній з кімнат Рахнівської школи. До традиційних Стусівських читань готуються у Вінницькій обласній науковій бібліотеці ім. К. Тимірязєва. На засіданні ради МГО “Вінницьке земляцтво” у Києві вирішено профінансувати видання книжки “З рідним краєм поріднюсь”, куди ввійдуть вірші і спогади В. Стуса про дитинство, матір, отчу землю, статті Євгена Сверстюка, Михайлини Коцюбинської, роздуми літературознавця, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка Дмитра Стуса про зустрічі з дорогими серцю людьми у Рахнівці, роздуми й вірші Анатолія Бортняка, Анатолія Подолинного, Дмитра Пічкура, Валентини Сторожук, Тетяни Яковенко та інших поетів-земляків про життєвий подвиг і глибину художньої спадщини Василя Стуса. Серед авторів і меценатів видання — народний депутат України Анатолій Матвієнко, народний депутат України попередніх скликань Олександр Шпак, голова ради “Вінницького земляцтва” Віталій Безносюк, які чимало роблять для того, щоб юне покоління якомога більше знало про подвижницьке життя свого славетного земляка, серед його творчої спадщини знаходило рядки, що вивищуватимуть душу.
= Щиро співчуваємо поетові Михайлові Якубівському та його родині у важкій втраті — смерті матері Домахи Данилівни. Вічна їй пам’ять і земля пером! Редакція
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
