Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Народ мій є, народ мій завжди буде, Ніхто не перекреслить мій народ”. Василь Симоненко · с. 11сторінка оригіналу ↗

СВІТЛО МУДРОСТІ ГРИГОРІЯ КОЧУРА

Слово Просвіти, №48 за 2007 рік

річчя перекладача, зокрема підготовку двотомного видання його творів, заснування літературної премії ім. Г. Кочура, проведення у Львові Міжнародної наукової конференції “Українська школа перекладу: здобутки, втрати і перспективи”, упорядкування Літературного музею Г. Кочура в Ірпені, встановлення погрудь на малій батьківщині письменника та в Ірпені, а також вихід у світ “Антології новітньої французької поезії”, що охоплює понад 120 поезій різних авторів. Визначний педагог, творець “Ірпінського університету”, де проходило найвищий вишкіл багато перекладачів, Григорій Кочур проводив у Спілці письменників вечори французької поезії, на які збиралась українська творча еліта. Це були Лесь Танюк, Іван Драч, Ірина Стешенко, Володимир Житник, Анатоль Перепадя, Дмитро Павличко, Віра Вовк, Михайлина Коцюбинська, Василь Стус, Іван Світличний, Михайло Москаленко, Всеволод Ткаченко та інші — цвіт українського перекладацтва. Про листування з Майстром і його прискіпливе ставлення до відтворення поезій Петра Безруча розповів доцент Національного університету “Києво-Могилянська академія” Володимир Житник. Зі спогадами про “нову хвилю підйому шістдесятництва”, Всеукраїнську нараду перекладачів і боротьбу супроти “тарапунькізації” мови виступив професор Київського театрального університету ім. І. Карпенка-Карого Лесь Танюк, зачитавши власні переклади з Ґ. Аполлінера. Лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка Іван Драч наголосив на “грандіозній енергії”, що була притаманна цьому видатному митцеві. Відзначив, що найбільшим уроком є “сила ін-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин