“Особистість починається з дитинства”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
«МАМИНЕ СОНЕЧКО» — ЖУРНАЛ ДЛЯ ВСІХ МАМИНИХ СОНЕЧОК
Слово Просвіти, №48 за 2007 рік
“Ластівочка моя, квіточка, пташечка, мамине сонечко”, — як тільки мама не називає своє дитя! Як тільки не голубить! Адже для неї син чи дочка — найрідніша у світі людина, її кровиночка, найголовніша частинка життя. Мама докладає всіх зусиль, аби її маля зростало здоровим, сильним, розумним. Задля нього вона здатна на все, навіть створити власний дитячий журнал. “Мамине сонечко” — журнал для найменших читачів, який створює мама для свого і для всіх сонечок України.
Василь ДОВЖИК
Київ. Величезне стародавнє місто. На одній із його вулиць у звичайнісінькому багатоповерховому будинку мешкає українська родина Дорошенків. Ще 10 років тому, коли свої перші склади та слова почала читати їхня старша донька, мама з татком опинилися перед проблемою: де знайти якісне сучасне українське періодичне видання для їхньої дитини? А вже сьогодні видавництво Дорошенка пропонує українським дітям журнали та газети на будь-який вік та на будь-який смак. Наші читачі вже знайомі з журналом “Пригоди” та “Великою дитячою газетою”. Сьогодні запрошую на екскурсію сторінками видання для наймолодших — журналом “Мамине сонечко”.
ПЕРЕДПОКІЙ Квартира починається з передпокою, а журнал — із назви. Обираючи назву журналу для малят, Вадим та Леся Дорошенки (їх ви бачите на світлинах) вкладали в неї не лише інформацію, для кого створено журнал, хто його читач, ай прагнули підкреслити, що кожна дитина для своїх батьків найрідніше сонечко, яке зігріває оселі й серця. Тому їхнє видання для найменшеньких і називається “Мамине сонечко”.
СВІТЛИЦЯ У світлиці вся родина збирається щодня, аби поділитися спостереженнями та поспілкуватися один з одним. До світлиці “Мами-
Богдана МОРОЗ
Оксана Скляренко — молода мисткиня, але у своїй скрині має чималий доробок неповторних авторських робіт. Нагороджена дипломом за участь у благодійній виставці “Благословення” у м. Києві, дипломант проекту “Люди і ляльки”, м. Москва. Її роботи є у приватних колекціях Франції, Нідерландів, Іспанії, Канади, Австралії, Росії. Авторка багатьох публікацій (“Кукольный мастер”, “Вышиваю крестиком”, “Рукоделие”, “Жінка”). Вона творить надзвичайні речі:
нує побутові дії, фантазує. Для маленької дитини гра — це життя. Тому весь журнал гра — тут чимало різних віконець, дверцяток, які так цікаво відчиняти, можна поскладати пазли або побавитися у лото з казковими героями, виготовити разом із мамою кумедну забавку. Та є одна особливість нашого журналу, на якій хотів би наголосити окремо. “Мамине сонечко” — це українське видання. Ми не пропагуємо глобалістичну культуру макдональдзів, барбі та діснеєвських персонажів. На жаль, останнім часом наша малеча звідусіль чує і бачить саме цих героїв. І як наслідок — іноземне стає ближче, ніж рідне. Тому й маємо сумну статистику: згідно з соціологічним опитуванням, що проводив Центр соціальних досліджень “Софія”, 40 % українців хотіли б виїхати до іншої країни. Особистість починається з дитинства — про це ніколи не варто забувати. І любов до рідної мови та культури, звичаїв теж слід виховувати ще з колиски.
КУХНЯ На кухні господині діляться своїми фірмовими рецептами. Сьогодні на кухні “Маминого сонечка” ділиться своїми рецептами-порадами, як найефективніше читати журнал з дитиною, відповідальний редактор Світлана Добровольська: — Насамперед вдало оберіть час для занять з дитиною: щоб вона не була голодною, не хотіла спати, не була зайнята якоюсь грою… По-друге, пам’ятайте, що малі діти не вміють довго зосереджуватися на якомусь завданні, тому сьогодні виконайте завданнячко на одній сторінці, завтра — на іншій. Часто діти поспішають перегортати сторінки, адже їм цікаво, що буде далі. Тому, вперше знайомлячись із журналом, просто погортайте його, коротко, одним реченням, розповідаючи, про що написано на кожній сторінці або що ви разом згодом майструватимете. Можливо, син чи донька самі оберуть сторінку, яка їх зацікавила найбільше, — з неї і почніть гратися-займатися. Можливості дітей різного віку дуже відрізняються, тому раджу уважно читати поради батькам, подані внизу кожної сторінки. Враховуйте і вподобання своєї дитини: якщо їй більше хочеться розмальовувати фарбами, ніж олівцями, нехай малює, а вас нехай не стримує те, що малюватиме вона в журналі. Окрім того, дворічним дітям дозволяйте зафарбовувати, використовуючи пальчики, а якщо даватимете олівець або пензлик, то одразу вкладайте в руку правильно — перевчати завжди важче, ніж навчати. Аплікації ми намагаємося добирати так, щоб із ними могла самостійно впоратися вже трирічна дитина. Тому, уважно слідкуючи за роботою сина чи доньки, не заважайте їм, навіть якщо виріже та наклеїть ваше сонечко не зовсім рівно, але то буде його власна робота. Не забувайте хвалити своє маля — воно у вас найрозумніше та найвправніше. Похвала потрібна дитині для впевненості в собі, вона сприяє розвитку таланту.
ДИТЯЧА КІМНАТА У дитячій кімнаті граються, тут особливий світ. Разом із журналом “Мамине сонечко” пограймося в популярні сьогодні пальчикові ігри. До речі, народна мудрість здавна зберігає знання про доцiльнiсть використання iгop з пальчиками. Отже, сідаємо поруч з дитиною, своїм маленьким сонечком, і разом з ним граємось: Перший пальчик — наш дiдycь, Другий пальчик — то бабуся, Третій пальчик — наш татусь, А четвертий — то матуся, А мізинчик — наш малюк, Biн сховався тут. (Показуємо на пальчик та кажемо: “перший пальчик…”, i продовжуємо гру, загинаючи кожен пальчик). Спечем хлібчик Спечем, спечем хлібчик Дітям на обiдчик. Найбільшому — хліб місити, А тобі — воду носити, А тобі — в печі палити, А тобі — дрова рубати, А малому — замітати. Тільки хліба напекли — танцювати почали. Це робота нелегка — витинати гопака. (Розгинаємо пальчики, починаючи з великого. Імітуємо пальчиками танок).
ЗАПРОШУЄМО НА ГОСТИНУ — ЗАВЖДИ ВАМ РАДІ І насамкінець запрошуємо вас приходити до нас частіше. Найпростіший спосіб це робити — піти на пошту та передплатити “Мамине сонечко”. Тоді щомісяця ви зі своїм маленьким сонечком матимете можливість читати та гратися разом з нами.
раїнські традиції, на жаль, відходять із людьми, стираються з пам’яті, губляться у глибині віків. Та завдяки безмежній любові до своєї справи, вдячності батькам Оксана Скляренко відроджує найкращі національні цінності і традиції, на яких неодмінно виросте ще не одне покоління.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
