Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Вивчайте, вивчайте минуле своє, Бо Совість і Пам’ять — єдині!” · с. 12сторінка оригіналу ↗

ДІТИ «ПРОСВІТИ»

Слово Просвіти, №48 за 2008 рік

Надія КИР’ЯН Цього року підбиття підсумків конкурсу відбувалося незадовго до відзначення трагічної дати — 75-річчя Голодомору. І діти не могли оминути цієї теми. Найкраще вдалося написати про це Есфір Солосі, учениці 8 класу Роменської ЗОШ-інтернату І—ІІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківства, Сумської області. Есфір заслужено виборола перше місце в номінації “Поезія” у віковій категорії 15—18 років. Ось фраґменти з її доробку: БО СОВІСТЬ І ПАМ’ЯТЬ — ЄДИНІ! Хай гомін, як стогін, лунає навколо, Симфонія!реквієм лічить роки. А ми пам’ятаєм загиблих. І в школі Важкі перегорнемо знов сторінки… Давно вже дощами кістки перемито, Зітхає у полі тополя похила. Та плаче і досі засмучене жито, Де вітром насипана стогне Могила… І там, де пшениця яріє густа, Де плаче самотність глуха і німа, Прошу, не минайте отого Хреста, Що Всесвіт крильми обніма. І будьте всі разом, як треба, як є У нашій великій родині. Вивчайте, вивчайте минуле своє, Бо Совість і Пам’ять — єдині! ІЗ СПОГАДІВ МОЇХ ЗЕМЛЯКІВ Тривожно оглядаючись, ми погляди ховали. Порепана земля і вицвілі піски… Ніде вже й бур’янини. Уже повиривали. А ми збирали в полі останні колоски. Збирали так повільно, як віск на сонці чахне. І досі пам’ятаю роботу нелегку. В руках вони землею і трохи медом пахли. Я б пам’ятник поставила із жита колоску. У дитячих віршах — Всесвіт. Школярі пишуть про рідне село чи місто, про маму й тата, дідуся й бабусю, друзів, школу, дружбу, кохання, дитячі свята, улюблені іграшки, рослини, домашніх улюбленців тощо. І про все — щиро, тепло, створюючи неповторні образи. Одна з найпопулярніших — тема рідної мови. Ось як відчуває мову учениця четвертого класу Владислава Михайленко з Хотівської ЗОШ Києво-Святошинського району, яка посіла третє місце у віковій категорії 7—10 років: МОВА Наша мова дуже гарна, Барвиста, багата. Вона мені така мила, Як мамуся й тато. І серденько зігріває, Як сестра, як братик. Тож шануйте рідну мову, Дорожчу від злата. І вже зовсім інші образи виникають у восьмикласниці Олени Матерацької з Балаклеївської спеціалізованої школи № 1 І—ІІІ ступенів Смілянського району Черкаської області (друге місце у категорії 11—14 років): СЛОВЕЧКО У кожнім гніздечку — Малі словечка: Ластівочка, соловеєчко. На кожній гілочці — Слова у квіточці: Сонечко, дощик і тепле літечко. У моєї бабусі — Духмяні словечка: Вергунчики і пиріжечки. А коли ж бабусенька Ще й заспіває, То кожне словечко, Як квіточка, В устах її розцвітає. Дитячі душі прагнуть сонця, тепла й добра, юні творці навіть переробляють казки, закінчення яких не подобаються. Так вчинив дев’ятирічний Віталій Шматок із Сумської ЗОШ № 20 І—ІІІ ступенів. За мотивами відомої казки про Червону Шапочку написав твір “Казка про дівчинку та вовка” (друга премія у віковій категорії 7—10 років). Хлопчик створює образ вовка, який не лише не збирається когось їсти, а садовить дівчинку на спину і відвозить до бабусі. А закінчується ця істо- Переможці конкурсу з членами журі та вчителями

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин