Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 48 (581), 2—8 грудня 2010 УУККРРААЇЇННССЬЬККАА ГГООЛЛГГООФ ФАА Вадим КРИЩЕНКО ЗЗББЕЕРРЕЕЖ ЖІІММОО УУККРРААЇЇННУУ
Слово Просвіти, №48 за 2010 рік
Напередодні відзначення Дня пам’яті жертв голодоморів Товариство “Просвіта” ім. Тараса Шевченка провело презентації книжки Аркадія Сидорука “Голодомор: коли Україна й світ визнають правду?”. Заходи відбулися в Київському міському будинку вчителя, у бібліотеці Національного університету “Києво-Могилянська академія” та в Школі мистецтв Дніпровського району м. Києва.
Надія КИР’ЯН
У передмові до книжки автор пише: “Образ Української Голгофи незрівнянно трагічніший за традиційний біблійний. На “нашій — не своїй землі” розпинали не одного святого проповідника, а націю. У ХХ столітті Україну спіткали страхітли% ві катаклізми — дві світові війни, три Го% лодомори (серед них найстрахітливіший 1932—33 років), найбільша в історії людства техногенна катастрофа на Чор% нобильській АЕС і жорстокий соціаль% ний експеримент під ширмою “ринко% вих” реформ, що перетворив Україну на внутрішню колонію для купки ненасит% них у своїй жадобі олігархів. Можна хіба що дивуватися, як українці вижили й ви% живають у новітній час і спромоглися на Помаранчеву революцію, яка викликала захоплення у світі й завершилася гірким розчаруванням у самій Україні. Багато хто, пригнічений щоденною боротьбою за виживання, вважає, що не на часі згадувати про “давні” Голодомо% ри. Мені б хотілося, щоб ті, хто так думає, зрештою, збагнули: між трагічним мину% лим і безрадісним сучасним існує нероз% ривний зв’язок”. У Будинку вчителя учасникам зібран% ня книжку представив відповідальний секретар ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Микола Нестерчук. Камертоном до розмови став уривок із документального фільму%дилогії “Ма% теринський спогад” і “Материнський за% повіт” сценариста, лауреата Державної премії ім. Т. Г. Шевченка Леоніда Мужу% ка, який сказав, що зняв ці кадри ще то% ді, коли цей фільм не міг потрапити на екрани: “У кожного з нас є своє уявлення про 1933 рік, яке ми зіставляємо з досві% дом народу”. Один із епізодів фільму — свідчення матері Леоніда Мужука про страшні картини Голодомору, зокрема людоїдство. У той час, коли знімався фільм, нація ще не готова була сприйня% ти те, що розповідала його мати. Цю жах% ливу правду, яка переслідувала кожне се% ло, замовчували більше ніж півстоліття. Директор Видавничого центру “Просвіта” Василь Клічак розповів, що тема Голодомору присутня у ВЦ з 1993 року, за цей час видано плакати, низку книжок. Автор презентованого видання Аркадій Сидорук родом із Чернігівщини.
Він журналіст%міжнародник, політолог і перекладач, працював у провідних ви% даннях України. У 1980—89 роках — ко% респондент ТАРС у Нью%Йорку, в 1992— 1996 роках — кореспондент ІТАР—ТАРС у Вашинґтоні. Знає більше десяти іно% земних мов. Досліджує тему Голодомору вже чверть століття. Працюючи за кордо% ном, мав доступ до багатьох джерел. У книжці розповідь про те, як ця трагедія була сприйнята офіційними установами за кордоном, українською діаспорою, світовою спільнотою. Автор аналізує ве% личезний внесок окремих особистостей у розкриття теми, зокрема таких подвиж% ників як відомий радянолог Роберт Кон% квест, автор відомих книжок “Великий терор” і “Жнива скорботи”, а також нау% ковець, виконавчий директор американ% ської конгресово%президентської Комісії з дослідження голоду в Україні (1986—90 рр.) Джеймс Мейс, який ще 1982 року на міжнародній конференції з Голокосту та геноциду перший серед західних дослід% ників охарактеризував Голодомор як акт геноциду, влаштованого сталінським ре% жимом проти українського народу. Микола Сядристий, відомий майстер мікромініатюр досліджує це питання ба% гато років і зробив висновок, що історія його рідного села віддзеркалює історію всього українського народу. А причина трагедії сягає ще досталінських часів. Ад% же Сталін — лише сумлінний виконавець планів, задуманих Леніним відповідно до марксистської теорії. У працях Леніна, які простудіював Микола Сядристий, є чіткі вказівки на те, що селян треба зни% щувати, як “зайвий” клас. “Ми й нині живемо за радянської влади, яка “пере% вдягнулася”. Нас просто перегнали з ко% муністичного пасовиська в комуно%рин% кове, через те правда про Голодомор про% бивається з такими труднощами”, — упевнений Микола Сергійович. Історик, академік Української акаде% мії наук Володимир Василенко підтвер% див, що Микола Сядристий має рацію. Але, додав науковець, в Україні йшлося не так про знищення селянства, як про знищення української нації, яка прагну% ла свободи, незалежності, з чим не могла змиритися Російська імперія. “Голодомори в історії траплялися, але такі, що спрямовані на винищення нації — лише в комуністичних державах. Крім Росії, ще в Китаї, Ефіопії, — сказав Воло% димир Василенко. — Якщо українці це усвідомлять, вони стіною стоятимуть за національну державу”.
Закінчення на стор. 3
Душить кривда серце знову — Стало ще сумніш. Не продаймо рідну мову За гріховний гріш.
Ми кричали: “Нас багато!” Чом не стали в ряд? Не муруймо нашу хату На чужинський лад.
Насварились ми доволі, Недруг лізе в дім. Не проспімо, браття, волі, Ой же — не проспім!
Загубився поміж нами Дзвін єднальних слів. Не пускаймо в отчі храми Ми чужих попів.
Чом козацьку нашу спину Кволість напина?.. Збережімо Україну — Бо вона одна!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
