Рідний край · “Є ритми свої в споруді собору, є вільний політ натхнення, любов висока. Чи створиш ти щось рівне цьому, щось краще за це?” Олесь Гончар · с. 8сторінка оригіналу ↗
ЧИ БУТИ КОЗАЦЬКОМУ СОБОРУ?
Слово Просвіти, №48 за 2010 рік
Євген БУКЕТ
Національна спілка крає% знавців України за сприяння Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка провела в “Укрін% формі” прес%конференцію на тему “Чи врятуємо націо% нальне диво — сакральну де% рев’яну архітектуру”? Ця зустріч підсумувала нещо% давні експедиції НСКУ до Львівської та Дніпропетров% ської областей, під час яких науковці не лише збирали фактографічний і візуальний матеріал, що стосувався сакрального дерев’яного зодчества, а й зустрічалися з громадськістю та місцевими очільниками. Найбільшу ува% гу привернув Троїцький со% бор у місті Новомосковську Дніпропетровської області — єдина відома нині в світі де% в’ятизрубна та дев’ятиверха церква. Собор було зведено 1778 року, вже після скасування Запорозької Січі. З освяченням нового іконостасу головного притвору 18 квітня 1781 року (за старим стилем) будівництво храму завершили. Подальшу його історію можна переказати кількома реченнями. Троїцький собор 1830 року відремонтували, а 1887-го — пересклали “за старим зразком”, але з деякими змінами. 1930 року комуністи закрили собор і віддали його під склад контори “Заготзерно”. Ставлення тодішньої влади до цієї духовної пам’ятки українського народу — одна з тем роману Олеся Гончара “Собор”. Нині, як переконалися учасники перших “Троньківських читань”, Троїцький собор пошкоджений грибком, атмосферними опадами і просто часом. Крім того, в храмі “іскрить” електропроводка, що може викликати пожежу. Місцевий священик Московського Патріархату має намір, якщо отримає кошти на ремонт, завезти деревину з Росії, але пообіцяв радитися з пам’яткоохоронцями… Під час поїздки до Новомосковська відбулася також зустріч краєзнавців із новообраним мером міста Сергієм Морозом. Він повідомив, що міська рада вже має кілька проектів реконструкції собору. Один із них, зокрема, передбачає ще й створення у підземному тунелі, що йде з-під споруди до річки Самари, краєзнавчого музею. Загалом можна буде створити прибутковий туристичний маршрут. Але ми так і не почули ані термінів, ані вартості виконання цих робіт. Тим часом собор, що пережив усі лихоліття своєї понад 200-літньої історії незабаром може зруйнуватися. “Цього нам не простять ні Господь, ні наші діти, ні їхні нащадки”, — переконані краєзнавці.
ДЕРЕВ’ЯНІ ЦЕРКВИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ Про проблеми Троїцького собору зокрема і дерев’яної сакральної архітектури загалом говорили через кілька днів після повернення із Новомосковська учасники прес-конференції в Києві. Нині, за словами провідного наукового спеціаліста ДП “Укрзахідпроектреставрація” (Львів) і цьогорічного лауреата краєзнавчої премії ім. Дмитра Яворницького Василя Слободяна, налічується близько 2,5 тисяч дерев’яних храмів, понад 800 з яких перебуває на території однієї лише Львівської області. Щороку їх меншає, і не лише через стихійні лиха. Церкви зносять через міжконфесійні суперечки, вони палають (так замітають сліди крадії); іноді за рахунок дерев’яних дивовиж “вивільняють” місця під муровані. Пам’ятки гинуть і від людського невігластва: їх бездумно обшивають бляхою і пластиком, імітуючи ремонт, а дерево через це гниє. Василь Михайлович розповів про досвід сусідньої Польщі, де дерев’яних сакральних артефактів менше, але на їх утримання та реконструкцію держава не скупиться виділяти значні кошти. “Там дбають і про історію, і про економіку”, — додав він, зазначивши, що до архітектурних пам’яток із дерева туристів припрошувати не доводиться.
МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІ! АРХАТ “ПРИХВАТИЗУ! ВАВ” ХРАМИ, ЩО МА! ЮТЬ ЗАГАЛЬНОНАЦІО! НАЛЬНУ ЦІННІСТЬ Про це вчергове нагадав провідний співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики й етнології імені Максима Рильського НАН України, доктор богослов’я Дмитро Степовик. Відповідно до українського законодавства, справа збереження храмів лежить на плечах церкви як їхнього власника. “Але представники цієї конфесії свідомо нищать храми, виганяють із них спеціалістів і музейників, котрі радять, як берегти пам’ятки”, — зазначив Дмитро Власович. Прикладів, за його словами, можна навести чимало і в столиці, і за її межами. Сьогодні в Україні всі пам’ятки сакральної архітектури, окрім Львівської, Івано-Франківської областей і частково Києва — у власності Московського Патріархату. Троїцький собор — не виняток. Дмитра Власовича підтримав інший учасник прес-конференції — дослідник історії Троїцького собору, заслужений журналіст України Олександр Заєць. “Собор звели козаки на останній хвилі — імператриця Катерина вже добила Запорозьку Січ. Цей красень було видно далеко в степах”, — нагадав він присутнім. Пан Заєць пригадує, як у Соборі зберігали комбікорм та збіжжя, а
Фото Євгена Букета він пліч-о-пліч із місцевими краєзнавцями і громадою добивався відкриття там хоча б музею. Пан Заєць показав пожовклі від часу газетні шпальти з фотографією Олеся Гончара з дружиною, який у своєму романі зобразив ерозію української моралі й духовності. “Головна причина подальшої руйнації нашої святині все та ж, визначена автором роману, — констатував О. Заєць. — Храм цей у небезпеці. Через будівельні роботи, які проводили московські попи, похилилися три з дев’яти його бань”. Журналіст щиро побажав повернення козацького церковного дива Київському Патріархату. “Наразі громада вдовольняється зведеною неподалік Собору Свято- Троїцькою церквою Київського Патріархату — непоганою, 5- банною, — зазначив він. — Зібрали б необхідні гроші, то, мабуть, змогли б відновити й Собор. Вочевидь, бракує одного — волі місцевої влади”. Олександр Семенович висловив припущення, що акції, подібні експедиції
НСКУ до Новомосковська та прес-конференції, привернуть увагу можновладців до цієї давньої біди.
ВЛАДА ПЛАНУЄ СКАСУВАТИ ОХОРОННІ ПРОГРАМИ
Участь у прес-конференції взяв також перший заступник голови Державної служби охорони національної культурної спадщини Віктор Вечерський. Він визначив роботу свого відомства такою, що протистоїть дії другого закону термодинаміки. Попри постійну дію цього закону, Україна все ще має 130 тисяч нерухомих пам’яток культурної спадщини, а це приблизно стільки ж, як на території Росії, і більше, ніж у багатьох європейських державах, зокрема Польщі. Віктор Васильович висловив упевненість, що навіть найбагатша країна не спроможна утримувати всі свої архітектурні раритети в належному стані державним коштом. Тому, нагадав він, обов’язок утримання пам’ятки лежить на її власникові. “Але чотири роки тому були опрацьовані концепції двох державних цільових програм — охорони замків та охорони й реставрації пам’яток дерев’яної архітектури. Кабмін їх затвердив і… все закінчилося, “як завжди в нас усе закінчується”: Мінфін сказав, що грошей нема йне буде. Думають скасувати навіть згадані програми. Через нереальність. З огляду на номінування восьми дерев’яних церков до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО наразі змогли “пробити” лише опрацювання плану заходів із наступним його затвердженням урядом. Уже й розроблено номінаційні досьє на ці церкви, уже й передано їх до паризького Центру всесвітньої спадщини, уже їх там і прийнято. Тепер Україна має привести ці пам’ятки до такого стану, щоб будь-який незалежний — себто, ніяк із нами не пов’язаний — експерт повірив, що держава піклується про ці раритети”. Наразі безплатно, як підкреслив пан Вечерський, “на голому ентузіазмі” спрацювали ДП “Укрзахідпроектреставрація” та НДІ пам’яткоохоронних досліджень — визначено території та охоронні зони цих пам’яток. Їхній титанічний труд має затвердити Міністерство культури й туризму. Решту на ентузіазмі вирішити неможливо. Як-от дороги, вказівники до пам’яток та їхню охорону. Хоч фінансисти й переконані в несвоєчасності пам’яткоохоронних видатків, за словами В. Вечерського, “нагорі” є люди з протилежною думкою. На них і надія.
СПІЛКА КРАЄЗНАВЦІВ БЕРЕ НА СЕБЕ МІСІЮ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПАМ’ЯТОК Заступник голови Національної спілки краєзнавців Григорій Клепак, підсумовуючи, запропонував вважати відновлення козацького собору в Новомосковську справою всієї, а значить, і краєзнавчої громади. “НСКУ ініціюватиме медіа-марафони для збирання коштів на цю святу справу”, — запевнив він. За словами експертів, аби реставрувати собор, необхідно близько 25 мільйонів гривень. Однак грошей немає навіть на його обстеження, що коштує близько 220 тисяч. Спілка вже звернулася до Президента України з листом про затвердження Національної програми зі збереження сакральних пам’яток архітектури України, якою, зокрема, передбачено завершення інвентаризації дерев’яних церков в Україні та на українських етнічних землях із наступним укладанням уніфікованого індивідуального пам’яткоохоронного документа. Можливо, хоч перед проведенням чемпіонату Європи з футболу культуру перестануть фінансувати за залишковим принципом і зроблять перші кроки для збереження пам’яток, що формують імідж України в світі. Але поки що підстав для оптимізму бракує.
“Німотна музика собору, музика отих гармонійно піднятих у небо бань1куполів — вона для тебе реально існує, ти здатен її чути, хоча інші, здається, до неї глухі”. Олесь Гончар
Краєзнавці сподіваються, що завдяки розголосу в засобах масової інформації до Троїцького собору та інших пам’яток дерев’яної сакральної архітектури вдасться привернути увагу влади й громадськості. Фото Олеся Дмитренка
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
