Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Традиційна культура · “В Японії високо цінують не тільки народні традиції своєї нації, а й народне мистецтво інших народів”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

ДЕРЕВ’ЯНІ ХРАМИ ПРИКРАСИЛИ ОДЕСУ

Слово Просвіти, №48 за 2010 рік

Станіслав ЗМІЄВСЬКИЙ, м. Одеса Дерев’яні храми дедалі більше стають і окрасою Одеси. Перша та+ ка невеличка церква була споруд+ жена п’ять років тому на вулиці Ва+ силя Стуса, в районі Другої Застави на Молдаванці. Цей храм було зве+ дено спеціально для ікони Всецари+ ці (Пантанасси). Одеська ікона — список з оригіналу чудотворної іко+ ни Божої Матері, яку іменують “Все+ цариця” (Пантанасса). Вона збері+ гається у Ватопедському монастирі на Святій Горі Афон у Греції, написа+ на у ХVII столітті. Подарований мо+ настирем Одесі список має таку са+ му чудодійну силу, як і оригінал. У цьому мали можливість пересвідчи+ тися чимало вірян. А нещодавно, в день святого ар+ хистратига Михаїла, відчинив свої двері п’ятизрубний дерев’яний храм на території клініки Одеського націо+ нального медичного університету, що на вулиці Тінистій в Аркадії. Храм названий на честь архистратига Ми+ Храм архистратига Михаїла та святителя Луки хаїла та святителя Луки (Валентина Войно+Ясенецкого) — славетного вченого+хірурга і священика, каноні+ зованого 2000 року. Його спорудже+ но на благодійні внески голови ради директорів Іллічівського судноре+ монтного заводу Михайла Зіновійо+ вича Рафаєвича. Благодійник зробив усе, щоб за півроку виріс диво+храм, справжній витвір українського на+ родного зодчества. Звели його з карпатського лісу найкращі карпатські майстри за стародавньою слов’янською тех+ нологією, без цвяхів, користуючись лише пилкою та сокирою. І ось постав храм із золотими банями, дзвіницею, на яку невдовзі буде піднято шість дзвонів, водосвят+ ною альтанкою, трапезною. Зго+ дом храмовий комплекс поповнить духовно+просвітницький центр із недільними школами для дорослих і дітей, бібліотекою та приміщення+ ми для соціальної діяльності. По+ руч із церквою обладнано дитяче містечко, висаджено сотні берізок і кущів троянд. ники, поети, журналісти, переклада+ чі Олександр Сизоненко, Валентин Чемерис, Павло Глазовий, Леонід Горлач, Микола Луків, Вадим Кри+ щенко, Михайло Шевченко, Стані+ слав Шевченко, Євген Нефьодов (Росія), Дмитро Іванов, художники Василь Перевальський, Петро Пе+ чорний і Тарас Джус, майстри народ+ ної творчості Микола й Олександр Пошивайли, кобзарі Василь Литвин і Віктор Лісовий, хранитель і пропа+ гандист творчого спадку І. С. Нечуя+ Левицького Сергій Хаврусь та інші не менш достойні митці. Цього року славну когорту лау+ реатів поповнили донеччанин Іван Білий — за поетичні твори останніх років та упорядкування підручників “Сходинки” і “Сходинки+2”, дві ча+ рівні майстрині петриківського роз+ пису Валентина Панко і Галина Назаренко, добре знайомі в Украї+ ні завдяки численним виставкам своїх досконалих творів, публіцист Володимир Стадниченко — за книгу “Лоно Дунаю”, “Мовчання природи стає дедалі голоснішим”, і дивовижний поет Олексій Довгий, чиє афористичне слово сповнене прозорої ліричної краси, чистоти і правди, — за збірку поезій “Дихан+ ня вічності”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин