Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
7 “Співпраця Товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка зі Збройними силами України стала ще тіснішою”. · Документ · с. 7сторінка оригіналу ↗

Через просвітництво — до громадянського суспільства

Слово Просвіти, №48 за 2017 рік

Ярослав ПІТКО, голова Львівського обласного осередку “Просвіти” Мета і завдання “Просвіти”, чітко визначені на установчих зборах ще 1868 року: “Через просвітництво до самостійної держави”, сьогодні звучать: “Через просвітництво до національно-спрямованого громадянського суспільства, а відтак до демократичної правової держави”. Тобто формування національного “Я”, про що писав Микола Міхновський у своїй праці “Самостійна Україна”. Саме таке суспільство є гарантом прав і свобод своїх громадян, захисту їхніх національних інтересів. Сьогодні йдеться про захист націєтворчих чинників: мови та історичної пам’яті, які мають бути в основі державного будівництва. На жаль, питання мови стало предметом політичних спекуляцій. Намагання врегулювати мовне питання точковим методом, наприклад, запровадженням квот на українськомовне мовлення в ефірі (хоча має бути навпаки — визначення квот на мови національних меншин) чи введення статті 7 в Законі України “Про освіту”, звичайно, є позитивним кроком, однак не здатне вирішити проблему загалом. Необхід- Президенту України Петру Порошенку Голові Верховної Ради України Андрію Парубію Прем’єр-міністру України Володимиру Гройсману Вельмишановні добродії! Загальноукраїнська газета “Кримська світлиця” у грудні 2017 року відзначає своє 25-ліття. Часопис відіграв величезну роль у консолідації кримського українства, у поверненні історичної пам’яті українському населенню півострова (близько 700 тисяч), у відродженні українськомовної освіти та розвитку української культури. Часопис, працюючи в непростій, майже екстремальній суспільно-політичній атмосфері, яка панувала у Криму, зробив вагомий внесок у процеси державотворення та надав півострову українського обличчя. Видання спільно з іншими патріотично-державницькими силами Кримської автономії рішуче протидіяло російській окупації, закликало мешканців чинити спротив окупантам та бойкотувати злочинний окупаційний референдум, проведений місцевою владою у березні 2014 року. Саме через це вже у перші місяці анексії Криму марі-но змінити основи законодавства про мови, адже ми понад 20 років послуговувалися Законом про мови в УРСР 1989 року, а з 2012 року — Законом КК, ухваленим антиукраїнською більшістю тодішньої Верховної Ради України. Тому вимогою часу є ухвалення нового Закону “Про мову”, який би гарантував функціонування української мови як державної у всіх сферах суспільного життя. Також держава має підтримувати розвиток українського інтелектуального продукту: книгодрукування, кіно, українські мистецькі, молодіжні програми, які формують світогляд українців. Тому державі необхідні партнери у громадському середовищі. Саме такою організацією є “Просвіта”, яка виконує частину функцій держави, адже ми практично єдина структуризована громадська організація з величезним інтелектуальним потенціалом. Тому ми вимагаємо державного фінансування нашої статутної діяльності. Для цього є добра нагода. Сподіваємося, що на державному рівні відповідною Постановою Верховної Ради України наступний 2018 рік буде визнано “Роком “Просвіти” і затверджено заходи щодо відзначення ювілею. Але найголовніше — необхідонеткова влада заборонила друк і поширення часопису в Криму, здійснила рейдерське захоплення приміщення та редакційного обладнання. Тож редакція втратила майно та приміщення, а головне — тисячі передплатників по всій Україні, змушена відновити свою діяльність на материку з нуля. Колектив редакції, створений із журналістів-вимушених переселенців із Криму, до цього часу не має власного приміщення і працює на подарованому чи взятому в борг обладнанні. До того ж Міністерство культури України, як один із засновників і розпорядник коштів, фінансує видання лише на 30—40 % від потреб. Тому керівництво ДП “Національне газетно-журнальне видавництво” змушене скорочувати працівників і має величезні борги навіть із наполовину урізаної зарплатні. Мережа передплатників видання відроджується досить повільно. Звертаємо Вашу увагу на те, що всі листи і звернення співроно домогтися визнання “Просвіти” історичною суспільно значимою організацією з відповідним фіксуванням. Такі ухвали мають бути прийняті в кожній області й місті України. Це буде поштовхом до активізації нашої діяльності, надасть можливість осучаснити форми і методи нашої діяльності, виходу в ЗМІ, більшість із яких платні, адже маємо пам’ятати: час вимагає змін, особливо в роботі з молоддю, а це наш основний вектор діяльності. І тут нам необхідно тісніше працювати з освітніми установами та церквою. “Просвіта” завжди була об’єднавчою організацією для всіх, хто стоїть на державницьких позиціях, має партнерів у громадському середовищі. Однак ми не повинні дозволяти, щоб “Просвіту” використовували для реалізації політичних проектів, адже політики, яким “Просвіта” фактично давала мандат депутата Верховної Ради України, забували про неї і важливість тих завдань, які вона виконує. Для того, щоб здійснити свою просвітницьку місію, ми маємо основне — внутрішню організованість жертовних фанатів — просвітян, що розуміють потребу своєї праці й віру в свій народ, державу. Слава Україні! бітників часопису і керівництва ДП “НГЖВ” Міністерство фактично ігнорує і має намір 2018 року призупинити фінансування видання. Враховуючи величезну роль, яку газета відіграє у згуртуванні українських переселенців із Криму та в об’єктивному висвітленні життя на окупованому півострові та неодмінній деокупації Криму, з’їзд ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка звертається до Вас із проханням передбачити в бюджеті на 2018 рік окремим рядком фінансування газети “Кримська світлиця” у необхідному обсязі, як важливого державного видання. Кошторис видання вже давно передано Міністерству культури України. За дорученням з’їзду Голова ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, народний депутат ВР України I-VI скликань, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Павло МОВЧАН Звернення Про державну підтримку єдиної в Криму газети «Кримська світлиця», яка після окупації півострова російськими загарбниками вимушена була переїхати з Криму до Києва.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин