Постать · “Я жив, терпів і вмер за міліони”. Богдан Лепкий · с. 12сторінка оригіналу ↗
До скарбниці національної культури
Слово Просвіти, №48 за 2017 рік
Тетяна БУДАР, член НСЖУ, НТШ, м. Бережани, Тернопільська обл.
На плідну роботу присутніх молитовно благословили отці Володимир Зайчук та Лев Кметко. Із вітальним словом виступи( ли директор музею Богдана Лепкого Ірина Ухман, доктор економічних наук, профе( сор, директор ВП НУБіП України “Бере( жанський агротехнічний інститут” Мирон Жибак, заступник міського голови Олег За( харків, провідний спеціаліст відділу освіти районної держадміністрації Світлана Дань( ків, директор Бережанської школи(гімназії ім. Богдана Лепкого Микола Будар, дирек( тор Державного історико(архітектурного заповідника в м. Бережани Василь Зорик. Змістовними й цікавими були виступи науковців, зокрема дочки відомого леп( кознавця із Польщі Миколи Сивіцького Анни Хранюк (музикант, багаторічний викладач української мови в Університеті імені Адама Міцкевича в Познані, співор( ганізатор щорічного фестивалю “Україн( ська весна” в Познані). На пленарному засіданні Анна Хранюк виступила з доповіддю “Бій за автора “Жу( равлів” (за розділом книги М. Сивіцького “Записки сірого волиняка”), в якій окрес( лила багаторічну діяльність свого батька на ниві лепкознавства, утиски з боку радян( ської влади, яких йому доводилось зазнати, видання монографії “Богдан Лепкий: Жит( тя і творчість”. Співзасновник музею Бог( дана Лепкого, заслужений працівник куль( тури України, лауреат Всеукраїнської літе( ратурно(мистецької премії ім. Братів Бог( дана та Левка Лепких, учений секретар Державного історико(архітектурного запо( відника в м. Бережани Надія Волинець пе( регорнула сторінки історії музею Богдана Лепкого, акцентувала увагу на меценат( ській діяльності, жертовності куратора ар( хіву, фундатора музеїв д(ра Романа Смика. Кандидат педагогічних наук, доцент ка( федри української мови та методики вик( ладання ПВНЗ “Міжнародний економіко( гуманітарний університет ім. академіка
С. Дем’янчука”, член ради Рівненської “Просвіти” Лілія Овдійчук презентувала присутнім факсимільне видання “Кобза( ря” Т. Г. Шевченка 1941 року з життєписом та передмовою Богдана Лепкого, присвя( чене 100(річчю Рівненської “Просвіти”. Директор музею Богдана Лепкого Ірина Ухман і старший науковий співробітник Лідія Питель представили перевидання книги Богдана Лепкого “Під тихий вечір” (тернопільське видавництво “Джура”) — родинно(сімейна розповідь із долею сен( тименталізму, твір, що не втрачає своєї ак( туальності і в наш час. Як зазначено у пе( редмові, Б. Лепкий усе підпорядкував тому, щоби соціально гостра “повість(казка”
стала читабельною. Автор домігся ціліс( ності твору, створив художній світ, де знай( шлося місце соціально(гострим конфлік( там і морально(психологічним колізіям. На конференції виступили також заві( дувач науково(дослідного та культурно(ос( вітнього відділу Державного історико(архі( тектурного заповідника у м. Бережани Па( рацій (“Богдан Лепкий в соціокультурно( му середовищі кін. ХІХ ст.: пам’яткознав( чий та пам’яткоохоронний аспекти”), мо( лодший науковий працівник Державного меморіального музею М. Грушевського у Львові Соломія Децик (“Зенон Кузеля – штрихи до портрета”), учений секретар Інституту народознавства НАН України,
кандидат історичних наук, старший науко( вий співробітник Тамара Пацай (“Етно( графічні публікації Зенона Кузелі у газеті “Діло”), старший науковий співробітник Музею етнографії та екології Карпатського краю в м. Яремче Світлана Флис (“Богдан Лепкий і Яремчанщина”), аспірант Націо( нального університету “Острозька акаде( мія”, вчитель української мови та літерату( ри Мечищівської ЗОШ І—ІІІ ст. Тетяна Троян (“Бережанщина у творчості Б. Леп( кого”), завідувач кафедри театрального мистецтва, професор Тернопільського дер( жавного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, актор Тернопіль( ського академічного обласного україн( ського драматичного театру імені Т. Шев( ченка, народний артист України В’ячеслав Хім’як (“Богдан Лепкий і західноукраїн( ський театр кінця ХХ ст. — початку ХХІ ст.”), заступник директора з наукової ро( боти Бережанського краєзнавчого музею Микола Проців (“Богдан Лепкий – Осип Маковей: точки дотику”), науковий спів( робітник Бережанського краєзнавчого му( зею Оксана Голян (“Катехит Бережанської гімназії о. В. Дубицький”) та інші. Плід( ною була й секційна робота конференції. Окрім виступів, учасники конференції збагатили фонди музею цінними дарунка( ми — раритетними виданнями Богдана Лепкого.
У конференц-залі ВП НУБіП України “Бережанський агротехнічний інститут” відбулася Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю “Богдан Лепкий та його роль у розвитку української національної культури”, приурочена 145-річчю від дня народження Богдана Лепкого та 135-річчю від дня народження Зенона Кузелі. Організатори — обласний комунальний музей Богдана Лепкого та Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України “Бережанський агротехнічний інститут” за підтримки Тернопільської обласної ради, обласної державної адміністрації, управління культури облдержадміністрації. Учасниками конференції були науковці навчальних закладів, музеїв та заповідників Тернопільщини, Львівщини, Івано-Франківщини, Рівненщини та Польщі.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
