Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
14 Читацьке віче · “Бути в ті часи українським інтелігентом, а тим паче, письменником, було не лише не престижно, а й небезпечно”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

Коріння живить та тримає дерево

Слово Просвіти, №48 за 2017 рік

Наближається православне свято Миколи Чудотворця. У селі Шевченкове (колишня Керелівка) на святій Тарасовій землі живе простий, скромний чоловік, який носить ім’я цього Христового Святителя Миколая. Він скільки зробив добрих справ для людей, що хочеться про нього розповісти. “SBS”; матеріали із книги автора були використані при написанні сценарію до художньо-документального фільму “І я таки жив” режисером Олександром Денисенком. Микола Лисенко один із співзасновників Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду Т. Г. Шевченка, більше двадцяти років очолює Шевченківське відділення Фонду Тараса Шевченка — пропагує культурну спадщину Т. Г. Шевченка, зустрічається з учнями ЗОШ та студентами вишів, виступає з доповідями на науково-практичних конференціях і в Україні, і за її межами. Протягом останніх десяти років, як член журі, бере участь у роботі в черкаських обласних конкурсах учнів ЗОШ читців поезії Т. Г. Шевченка, як депутат Шевченківської сільської ради бере активну участь у житті громади села. Протягом тридцяти років Лисенко опікується “Тарасовою калиною”, під якою знаходив собі прихисток у дитинстві Тарас Шевченко, веде переписку з державними установами Черкаської області щодо збереження цієї історичної, природної пам’ятки і надання їй статусу ботанічної пам’ятки природи та занесення цих кущів калини до природно-заповідного фонду місцевого значення. Будучи учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року та членом ради Звенигородської громадської організації “Союз Чорнобиль”, Лисенко на громадських засадах останнім часом багато уваги приділяє патріотичному вихованню молодого покоління, утвердженню в їхніх серцях милосердя і доброти, прищеплення навичок здорового способу життя; розповідає учням шкіл про умови та обставини, в яких доводилося долати “радіоактивного монстра”, про самовіддану працю людей під час подолання аварії; про невидиму радіоактивну небезпеку, яка весь час супроводжувала їх під час цієї роботи на атомній станції. Прізвище Миколи Лисенка, як дослідника роду Т. Г. Шевченка, вказане в Шевченківській енциклопедії (див. Київ, видавництво НАНУ, 2015 р., том 5, с. 505). Продовжуючи традиції нащадків родини Шевченків, Микола Павлович брав участь у висадженні дубової алеї в жовтні 2013 р. на території Національного заповідника “Батьківщина Тараса Шевченка”, приуроченої до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Будьмо гідні землі Шевченка, його святої любові до України, нації, незалежності. Дубовій алеї духовного батька – Тараса Шевченка, висадження якої зорганізував Лисенко М. П., рости, міцніти, єднати покоління у добрі й мирі під святим українським небом, з якого провідною зорею світить чиста душа нашого Пророка — Шевченка. “Де вкраїнська розтерзана доля Виглядала вербою на шлях Першим дубом він зріс серед поля На солоних кріпацьких сльозах. Розмаїті, розкрилені віти Жолудями всипають наш край. Прислухайся, здивований світе, Як гуде од Тараса наш гай”. (І. Драч)

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин