Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Пам’ять “Правду про Голодомор ми ще не знаємо сповна”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Яким бути українському календарю?

Слово Просвіти, №48 за 2017 рік

Цими днями Україна і весь демократичний світ вшановують пам’ять про 7 мільйонів жертв Голодомору — геноциду української нації, вчиненого комуністичною радянською владою в 1932—1933 рр. На території Національного музею “Меморіал жертв Голодомору” відбулися скорботні заходи за участю перших осіб держави, представників всіх релігійних конфесій, громадськості, медіа та гостей столиці. А напередодні у Меморіалі відкрили виставку “Розірване коло”. Співорганізатори виставки — Музей книги і друкарства України, Національна історична бібліотека України, Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАНУ, Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара”, Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, Державний архів Вінницької області. Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора Що таке свято? Чи є місце святам у на( шому житті? Які свята головні для кожно( го з нас? Що святкують українці сьогодні? Намагаючись знайти відповіді на ці питан( ня, наукові співробітники Національного музею “Меморіал жертв Голодомору” про( аналізували стан календарних свят в Укра( їні. На жаль, для значної частини україн( ців “святих” свят не лишилося, а кален( дарні свята втратили свою сакральність. Ми святкуємо все: радянське, церковне, європейське і не намагаємося зрозуміти — чому. Вітаємо жінок із 8 березня, бо так треба подарувати щось саме цього дня. Не знаємо, куди подіти себе 1 та 2 травня, бо городи є не у всіх, отож їдемо на шашлики. Вболіваємо за 9 травня, бо “діди воювали”. Фарбуємо яйця і йдемо до церкви на Ве( ликдень, чому фарбуємо і навіщо йдемо, теж незрозуміло. Як навіжені, шукаємо подарунки перед Новим роком. І так упро( довж десятиліть. Не впізнають себе в цьо( му переліку лише ті, хто народився в тій частині України, яку оминув геноцид. Сьогодні Україна стає на інший шлях — справжньої незалежності. Пер( шим кроком на цьому шляху є позбавлення від радянського минулого. Органи державної влади розпочали процес деко( мунізації, і якщо ленінопад українці підтримали, то деко( мунізація свят викликала шквал емоцій. Експонати нової виставки показують, як радянська вла( да позбувалася традиційних українських свят, вводячи власні. Нова експозиція — відверта розмова про те, яки( ми мали стати і якими стали українці внаслідок впровад( ження цих свят, яку мету пе( реслідували радянські керма( ничі, вводячи кожне з них. “Розірване коло” — спроба закликати кожного замислитися, хто він є, зрозуміти, хто є українці і що є наше. “Голодомор — не лише вбивство фізич( не, вбивство від голоду. Це знищення мен( тальності, моральності, духовності, тради( цій, звичаїв, обрядів. У роботі музею ми часто відображаємо різні аспекти Голодо( мору(геноциду. Сьогодні представляємо виставку “Ро( зірване коло”. Вона присвячена календа( ка. Потім аспірантура, і з 1958 року він працює в Інституті мовознавства НАН Ук( раїни, а з 1991(го — в Інституті української мови НАН України, де в 1998—2008 роках був директором, а потім завідувачем відді( лу історії та граматики. З його ініціативи 2001 року почав виходити академічний журнал інституту “Українська мова”, го( ловним редактором якого був. Дослідник давньоруської та старос( лов’янської мов, історії, діалектів та оно( мастики української мови, історії україн( ської літературної мови, історії української лінгвістики, проблем української мови як конфесійної тощо. Підготував до видання і дослідив 25 то( мів “Пам’яток української мови”, зокрема “Лексикон славенороський” Памви Бе( ринди (1627), “Лексис…” Л. Зизанія (1596), “Синоніму словенороську” (XVII ст.), “Словник української мови” П. Бі( лецького(Носенка (1838—1843), “Лекси( кон славено(латинський” Є. Славинець( кого та А. Корецького(Сатановського (XVII ст.), “Буквар” Івана Федорова (1574), “Граматику …” М. Смотрицького (1619), “Граматику…” Л. Зизанія (1596), “Київські глаголичні листки” (Х ст.). Ініціював роботу над новим нерадян( ським українським правописом, результа( том якої став “Проєкт правопису” 1999 ро( ку, так і не ухвалений за атмосфери прези( дентства Л. Кучми. Помер у своєму рідному селі 26 листо( пада на 84(му році життя. Там же в селі Довгому Іршавського району в Свято(Іл( лінському храмі 27 листопада відбулася це( ремонія прощання. ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка гли# боко переживає втрату, якої зазнала укра# їнська наука, і щиро сумує за видатним мовознавцем, видатним українцем Васи# лем Васильовичем Німчуком. Висловлює# мо глибокі співчуття колегам, учням, дру# зям, близьким і рідним померлого. рю. Календар, який змінили, по(насиль( ницькому запровадили нові свята. Чому це було так важливо для комуністів? Тому що в календарі відображений уклад життя, а його вони прагнули змінити. Український інститут національної пам’яті ініціював зміни до календаря. І яким він буде, залежить від нас”, — наголосила, відкриваючи виставку, генеральний дирек( тор Національного музею “Меморіал жертв Голодомору” Олеся Стасюк. “Щороку, ставлячи свічку пам’яті на 15 поверсі свого бу( динку, вдивляюся у будинки напроти, скільки свічок у ці скорботні дні на підвіконнях інших людей. На жаль, дуже мало. Але я впевнена, що кож( на сім’я має величезні втрати. Моя мама народилася 1941 року і помирала від голоду 1947(го. Але вже в домовині ожила, тому що на неї впала сльоза її матері й душа повер( нулася до життя. Бабуся не розповідала про ті жахливі події, бо ми всі боя( лися, адже жили в тоталітарній державі, яка карала нещадно. Наші місяцеслови й кален( дарі почали нищити у ХVІІ сто( Олеся Стасюк, Ганна Сокиріна і Людмила Хауха літті. Російська церква диктувала, яких свя( тих згадувати, які свята святкувати. Нині не( обхідно згадати про всі наші втрати, намага( тися бути один до одного шанобливішими і добрішими”, — зазначила заступник із нау( кової роботи директора Музею книги і дру( карства України Людмила Хауха. Серед представлених експонатів “Жур( нал хуторянина” (1911 р.), “Хлібороб( ський порадник” (1915 і 1916 рр.), “Київ( ський народний календар” (1915 р.), “Со( ветский календарь” (1920 р.), “Календарь антирелигиозника” (1939 р.), “Календар( довідник” (1945 р.), номери журналу “Бар( вінок” за різні роки, збірник “Дванадцять місяців” видавництва “Веселка” (1982 і 1984 рр.), “Народний календар” (1995 р.). Також у ці дні в столиці відбулися “Міжнародна науково(практична кон( ференція “Проблеми дослідження Голо( домору у ХХІ столітті: цифри, джерела, висновки”; зустріч зі свідками Голодомо( ру — Миколою Онищенком, Зіновієм Маслом та Тамарою Бедренко; відкритий майстер(клас із виготовлення свічки “Не дамо згасити свічу пам’яті”; відкриття науково(публіцистичної банерної вис( тавки “НАС ВБИВАЛИ, БО МИ УКРА( ЇНЦІ…”, концерт пам’яті жертв Голодо( мору “Хорал Безсмертя. Майдан—Ево( люція”. Пані Наталя розпо( віла, як редагувала та го( тувала до друку унікаль( ну книжку про Голодо( мор, укладену Володи( миром Маняком та Ліді( єю Коваленко. Про пе( режите потрясіння від свідчень очевидців, які чудом вижили, особли( во коли йшлося про ка( нібалізм, коли матері вбивали своїх дітей, ко( ли споживали людські трупи... Оті страшні по( дії негативно позначи( лися на генофонді нації, ми й понині відчуваємо те, що голод, а згодом репресії 1937 року вини( щили українську еліту, брак якої негативно впливає на державотворення нашого сьо( годення. Вона навела цікавий факт, що ко( ли померла на 102(му році життя її бабуся, то в її скрині, до якої за життя нікого не підпускала, вони знайшли вузлики із суха( рями... Травма ця дуже глибока, зрештою, й сучасна російсько(українська війна, наго( лосила пані Наталя, своїм корінням сягає в ті страшні роки... На жаль, правду про Голодомор ми ще не знаємо сповна, як і своєї правдивої історії, а без цього ми не зможемо себе ідентифікувати як повно( цінна, самодостатня нація, не зможемо стати сильною державою, на думку якої зважатиме світ. На завершення зустрічі Н. Дзюбенко( Мейс майстерно прочитала свої поезії, студенти мали можливість на згадку придбати її книжки та отримати авто( граф... Вірю, що зерно правди з уст поете( си запало в душі молоді та зійде щедрим урожаєм... Сидір КІРАЛЬ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин