Суспільство · “Армія, мова, віра, гідність, консолідація міжнародної спільноти на спротив путінській Московії”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
Є у США «штат» Україна Ексклюзивне інтерв’ю з духовним побратимом
Слово Просвіти, №48 за 2020 рік
– Слава Україні, дорогий побратиме, п. Михайле! З ювілеєм Вас! З роси і води Вам бажає рідна земля, шле щиру вдячність за все, що Ви зробили для України. Якби у нас нині була хоч би третина людей Вашого замісу, вона була б такою, яку Ви і Ваші побратими з УПА виборювали збройно... – Героям слава, друже Андрію! Велика сердечна дяка землякам-волинянам, усім українцям за побажання, уклін моїй рідній землі, яка навічно вселила в моє серце любов до України. Дефіцит відданих їй людей, відчувався завжди. Він є наслідком тиранії і політики віковічного ворога – Московії, від якого Україна і світ потерпає і нині. Та попри все, патріотів у нас було і немало. Без них не стала б Україна незалежною, не зупинили б ви у 2014 році московського ненаситця. Живе у них дух козацтва, УПА. – Ми відчули, що таких людей є немало і в Америці. Вони теж допомагали тримати оборону, надаючи посильну допомогу нашим добробатам, армії. Віртуально їх набрався би цілий штат, чи й два. Серед них і Ви, Ваші однодумці, рідня. Реальною і важливою була їхня допомога військовій частині, де воював мій онук. А коли торік він підірвався на міні, вони не залишили його в біді. Найщиріша Вам усім вдячність. Радує, що до військової допомоги Україні більш тісно долучається держава Америка. – Так і повинно бути. Лише солідарність людей доброї волі, взаємодопомога їхніх держав можуть перемогти такого знахабнілого агресора, яким є путінська Росія. – Не секрет, що більшість людей єдиною метою життя ставлять благополуччя особисте, сім’ї, професійний чи посадовий ріст. Так, це важливо. Ви цього досягли. Але Ви з когорти пасіонаріїв. Попри Вашу суто професійну діяльність, Ваша громадська активність не може не дивувати. Завдяки цьому Ви вже ввійшли в обойму особистостей, які стали відомі як такі, що довгі роки, навіть ще до проголошення Незалежності, допомагали, аби Україна стала такою. Сотворивши, як кажуть себе, Вам не спадало на думку присвятити решту років комфортному пенсійному плину життя? – Знаєте, ні. Як у свій час казав ваш парламентський колега, відомий режисер, драматург Лесь Танюк, – лише мертва чи немічна риба пливе за течією. Покликання людини на землі – робити добро. Розуміється, не лише для
Близько 45 років активної науково-педагогічної, громадської й організаторської діяльності вкладено у розвиток вітчизняної історичної науки. Головним завданням своєї наукової та педагогічній діяльності ювіляр вбачав у формуванні національної та політичної свідомості студентської молоді, становленні майбутніх вчителів справжніми патріотами своєї Батьківщини, носіями національної ідеї, незаангажованими дослідниками української історії й етнічної культури. Власна ж сфера наукових інтересів концентрується навколо проблем суспільно-політичної історії України, історії Другої світової війни, зокрема внеску українського народу у перемогу антигітлерівської коаліції над нацистською Німеччиною, викоріненні величезного пласту неправди та спростуванні ідеологем з проблематики, становленні й формуванні українознавчої школи та її ролі у розвитку історичної й гуманітарної науки в Україні загалом. Глибокі знання з життя українського народу періоду Другої світової війни, етнічної історії та себе, сім’ї, кар’єри. Дехто думає, що в Америці все дістається легко, великі гроші ледь не задаремне платять. Мушу розчарувати: аби стати успішним, треба тяжко і чесно працювати, мати до чогось талант, здібності, терпіння. Стосовно мене, то я, як вояк УПА, і наша сім’я у 1944 році вимушено покинули Волинь, опинились в Німеччині. Працював там токарем. Пережили страхітливі бомбардування у Дрездені. Знаючи про репресії, в УРСР вирішили не повертатись. У таборі для переміщених закінчив українську гімназію. В 1949 році сім’я виїхала у США. Працював рядовим робітником і вчився, вчився. Здобув ступінь інженера-будівельника, у 1962 році – кандидата наук з цього фаху. Будівничі “автографи” за моїми проєктами є в містах Олбані, Нью-Йорку, інших містах штату. Брав участь у багатьох громадських, благодійних заходах. Засновував, очолював кілька громадських організацій. Десять років керував Дослідною Фундацією ім. О. Ольжича, за цей час вона надала допомогу Україні на 460 тисяч доларів. Нині я є членом Дирекції. Її очолює Роман Гелетканич. Вона успішно культури України, героїчної боротьби українців за збереження національної ідентичності й відродження державності могли оцінити не лише студенти під час лекційних і практичних занять, ай широке коло громадськості, завдяки наявності великої кількості публікацій, активній участі в наукових конференціях, виступам на радіо і телебаченні з вказаних актуальних проблем історії. Активна науково-педагогічна та громадська діяльність професора П. Чернеги відображена у 7 мопродовжує культурно-освітню програму допомоги Україні. Дві останні книги про голодоморні 1946-1947 роки, теж спонсорувала Фундація. Вони здобули міжнародне визнання. – А ще ж варто сказати про потужну підтримку відродження історичної УПЦ КП (нині ПЦУ) збоку Товариства св. ап. Андрія Первозваного у США, про організацію “Американці за демократію в Україні”, про зусилля щодо повернення з Росії фресок Михайлівського Золотоверхого монастиря, розшук гробниці і останків Ярослава Мудрого та багато іншого. То є ціла скриня добрих справ. – Так, дещо зроблено. Для УПЦ КП Товариство видало чимало богослужбової літератури, книг релігійного змісту, надано суттєву допомогу для матеріально-технічного зміцнення навчальних духовних закладів. 105 тисяч доларів пішло на відбудову Свято-Михалівського монастиря, 16 тисяч – для Свято-Успенського собору в Полтаві, 10,8 тисячі – для відбудови духовної семінарії в Луцьку, надавалась допомога окремим релігійним громадам у селах, для Луцького Хрестовоздвиженського братства, почесним членом якого мене обрали братчики. – Нещодавно волиняни одержали від Вас ще один чудовий подарунок: для Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Пчілки Ви надіслали чи не всю домашню бібліотеку, яку формували впродовж життя. Це і унікальні книги про Україну, видані за її межами. Із них створено іменний “Фонд Алли і Михайла Гереців”. Не жаль було розлучатися з цим духовним багатством? – Ні. Духовним багатством треба ділитися з людьми. Я вже його використав і віддаю землякам. Книга повинна працювати, бути там, де вона принесе найбільшу користь. Бібліотека якраз і є тим місцем. – Знаєте, коли я вперше по телефону розмовляв з Вашою дружиною, п. Аллою, ніби ковтнув свіжої джерельної води – настільки чистою і незіпсованою совєтами була українська мова у її вимові. Ваші онуки Лесик і Софійка, яким ви присвятили свою книгу, як і Ваші діти, розмовляють солов’їною. Вона у Вас сімейна? – Так. Наше покоління свято береже її, всю історію України, як найцінніший скарб. На жаль, во-
Михайло Герець, громадянин США, уродженець с. Любязь Любешівського району на Волині, колиш" ній вояк УПА не лише мій духовний побратим. Таким він є для всіх тих, хто живе Україною. Історія нашого побратимства досить незвичайна: в житті ми ніколи особисто не зустрічались, хоч і бачились. 22 серпня 1992 року він з дружиною Аллою у складі делегації прибув на урочисте засідання Верховної Ради Укра" їни для участі у передачі повноважень президента УНР в екзилі Миколою Плав’юком повноважень но" вообраному президенту України Леонідові Кравчу" ку. Цим наша держава засвідчила, що стала про" довжувачем традицій УНР, її правонаступником. А започатковувались наші зв’язки і міцніли на ниві спорідненої діяльності: п. Михайло очолював у США Товариство св. ап. Андрія Первозваного, я у Луцьку – однойменне (згодом Луцьке Хрестовоздвиженське) братство. Як це не парадоксально, але наше заочне знайомство, ділові зв’язки виявились більш міцними, доброчиннішими, аніж деякі особисті. Про славні ді" ла нашого земляка ми дещо знаємо. Ширше про них розповіла його цікава книга “У світ широкий з Украї" ною в серці”, передмову до якої я мав честь зробити. 4 грудня на іменному календарі мого побратима, чле" на уряду УНР в екзилі – 95 літ. Однак він і тепер три" має активну форму громадської діяльності.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
