“Назарій був тим співцем, який окреслив траєкторію своєї зірки любов’ю до України”. · 9 Національна еліта · с. 9сторінка оригіналу ↗
Вірина віра Людині культури Вірі Китайгородській – 60!
Слово Просвіти, №48 за 2021 рік
Віктор БЕЗПАЛЬЧЕНКО, працівник Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка авжди усміхнена, добра, з гарним настроєм – саме такою є Віра Микитівна Китайгородська, яка може зачарувати будь-кого своєю правдивістю і природністю. Завжди може зібрати і здружити навколо себе родину краєзнавчих митців-буковинців і бесідувати годинами про життя, рідну мову, родинний побут та рідний край.
Віра Китайгородська – відома постать у сучасній українській літературі. Вона наповнила її суто бессарабським, ще досі не зовсім вивченим, колоритом. Її стиль не сплутаєш з іншими. І не лише тому, що в ньому є оте нелітературне “се”, а й тому, що в ньому живе отой гоноровий прадідівський дух Подністров’я. Вона ніколи не рвалась у зірки першої величини, а тихо і плідно працювала, розмовляючи із сучасниками мовою загальнолюдських істин.
Вірші та проза Віри Микитівни вражають глибиною, емоційно-психологічною напругою, силою духовних і моральних випробувань людської долі та любові до рідного краю.
Ліричне “Я” письменниці наповнене тією сконцентрованою жіночою енергетикою, яка підносить людське серце, і в трагічному, і в оптимістичному сприйнятті світу не дає йому збайдужіти. Її нагородив талантом сам Всевишній. З великою ніжністю і любов’ю Віра Микитівна пише про своє рідне село над Дністром, людей і рідну землю.
Поезія Віри Китайгородської
– пейзажна, інтимна, громадянська лірика – проникнута непідробними почуттями, медитативними настроями. Мудрість народу, вічні морально-етичні й естетичні цінності ненав’язливі, проте експресивно втілені у віршах-посвятах Іванові Миколайчуку, Тарасові Мельничуку, Софії Майданській, Марії Матіос та ін. Поетеса розмовляє із сучасниками мовою загальнолюдських істин і відкриттів, не переступаючи межі міри й гармонії. Багатими є кольорова гама й звукопис віршів Віри Китайгородської. Є також оповідання та статті на літературно-мистецькі й громадсько-політичні теми.
Народилася 5 грудня 1961
року в селі Нагоряни, Кельменецького (нині Дністровського) району Чернівецької області. Закінчила Кельменецьку середню школу (1979) і філологічний факультет Чернівецького державного університету (1984).
Перші вірші опублікувала 1972 року в газеті “Наддністрянська правда”. Друкувалася в журналах “Україна”, “Дніпро”, “Жовтень” (нині “Дзвін”), у “Буковинському журналі”, в газетах “Літературна Україна”, “Ти”, “Живе слово”, “Буковина”, “Молодий буковинець” та ін.
Ряд добірок опубліковано в колективних збірниках.
Авторка книг: “Виноградна колиска” (Ужгород, 1986), “Сонце вночі” (Чернівці, 1995), “Декаданс” (Чернівці, 1999), “Ловіння вітру” (Чернівці, 2005), “Безконечник” (Чернівці, 2009), “Гойра” (Чернівці, 2011), “Сім вінків сонетів” (Чернівці, 2011), “Обличчям до стіни” (Чернівці, 2018), “Чорна гвардія” (Чернівці, 2019).
Редакторка книг Тамари Севернюк “Дотик безсмертника...” (Чернівці, 2003); збірки віршів “Слово про рідну матусю” (упорядн. М. Поляк; Чернівці, 2010); Євдокії Антонюк “З Чернівецьких настроїв, або Криниця живої води”, “З води і з роси, або Слово до слова” (обидві – Чернівці, 2015).
Членкиня Національних спілок письменників та журналістів України. Голова Чернівецької обласної організації Національної спілки письменників України (2012–2014). Співзасновниця міжнародної літературно-мистецької премії ім. Ольги Кобилянської. Лавреатка обласної літературної премії ім. Дмитра Загула (2003), обласної літературномистецької премії ім. Сидора Воробкевича (2004), обласної літературної премії ім. Івана Бажанського (2012), літературної премії “Князь роси” ім. Тараса Мельничука
(2012). Впродовж 2014–2019 років – начальниця управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації.
З 2021 року – голова Чернівецького обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка. Заслужений працівник культури України (2010).
Слово Китайгородської – це не просто сила, це зброя. Це – Молитва! Бо поет – це носій всебічної обдарованості та християнської любові до рідної мови, як зауважила сама письменниця.
Вшановуючи Віру Китайгородську, Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка підготувала віртуальну виставку “Царівна у білій вуалі” на основі матеріалів з довідників та періодичних видань, бібліографічних покажчиків, путівників.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
