Лист читача — до друку! “Пошуки “коду Лесі Українки” тривають”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
Маркіянове слово з нами
Слово Просвіти, №48 за 2021 рік
Марія ЛЮДКЕВИЧ, поетеса, лавреатка літературної премії імені Маркіяна Шашкевича
Він був першим у Галичині, хто хотів, щоб народ співав пісні, говорив і молився рідною мовою. Він виступав за єдність українських земель, за відчуття присутності Бога в кожному серці. Поет закликав: Разом, разом, хто сил має, Гоніть з Русі мряки тьмаві; Зависть най нас не спиняє, – Разом к світлу, други жваві! Цей поет, що став “першим будителем народного духу в Галичині” (як писав про нього Іван Франко), – Маркіян Шашкевич. 6 листопада цього року виповнилося 210 років від дня його народження. Важкий тернистий шлях за 32 роки свого земного життя пройшов отець Маркіян, який подвижництвом і великим талантом служив рідному народу. Поетове слово, його думки, велика любов до рідної землі живе з нами. Про це говорили усі науковці, педагоги і учні, які виступали на Всеукраїнській науковопрактичній конференції “Маркіян Шашкевич – священник, поет, пророк, громадський діяч, невтомний борець за українську мову” у Вузлівському ліцеї на Львівщині.
Церква в Нестаничах
Ініціатором конференції став президент Всеукраїнського товариства “Рідна школа”, доктор педагогічних наук, професор, почесний академік НАПН Петро Іванович Сікорський. Разом із активом товариства “Рідна школа” він зробив дуже багато для збереження земляками пам’яті про поета. Видання книжок про життя і творчість Маркіяна Шашкевича, перевидання “Читанки”, збірки віршів “Наш Маркіян”, створення музею-садиби в селі Нестаничі, де був парохом отець Маркіян. Головне – об’єднання громади для пошанування письменника-романтика і народного просвітителя.
Миті конференції
Камінь, де була плебанія
На конференції з доповідями виступили Петро Сікорський, члени правління “Рідної школи”, доктор педагогічних наук Григорій Васянович, кандидат технічних наук Михайло Яворський, виконавчий директор Львівського обласного об’єднання організації роботодавців, декан факультету педагогічної освіти ЛНУ імені І. Франка Дмитро Герцюк та інші. Йшлося про окремі штрихи з яскравої біографії поета, його тернистий шлях, створення “Руської трійці”, видання книги “Русалка Дністровая”. Звучали вірші поета у виконанні учнів Вузлівського ліцею. У селах, де служив парохом о. Маркіян, – Гумлинсько, Нестаничі, Новосілки – створено музеї. Учасники конференції побували в с. Нестаничі в музеї-садибі Маркіяна Шашкевича, побачили камінь, де стояла колись плебанія отця Маркіяна, пам’ятник поету, каштан біля церкви, під яким Шашкевич писав свої твори. Музей-садиба викликає справжнє подивування. Учні ліцею натхненно розповідали про кожен експонат, яких тут багато: книги, предмети побуту, картини… Учасники конференції сфотографувались на пам’ять біля церкви в Нестаничах, криниці, каштана, адже ці гарні місця зворушили кожного. На згадку про перебування на цій землі я написала рядки: Нестаничі. Дзвін “Маркіян”, Каштан, якому років з двісті. Поет читав тут божі вісті І мріяв, дивлячись на лан, На церкву, що тримала вись, Єднала серце й віру з Богом. За рідне слово, за дорогу У світ широкий він моливсь. На знімку – Маркіян і ми, Музей поета за плечима. І зустрічатися очима Так нині радісно з людьми.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
