Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Про-читання · “Все буде, браття й сестри, Україна – Донбаський край і Крим одіб’єм ми”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

Ярослав Чорногуз – музикант і гранослов

Слово Просвіти, №48 за 2024 рік

Володимир БУРБАН, головний редактор журналу “Українська культура” у 1986–1991 рр. У роду Чорногузів поетичне, пісенне начало – в генах. Козацькі предки любили і слово, і пісню, а понад те – свободу й вольності. Олег Чорногуз, знаний майстер сатирично"гумористичного жанру, витво" рив низку творів (без аналогів в україн" ській літературі), написаних у своєрідній, іронічній, часом саркастичній манері. Лю" бив пожартувати “на ходу”. У народі й до" сі ходять перекази про блискучий чорногу" зівський гумор. От, скажімо, на київському бессараб" ському ринку якась молодичка, упізнавши письменника, припрошує: – Олеже Федоровичу, купіть у мене са" ло, такого сала ви ще не їли! На що покупець відповів: – Ой, жінко, я вже стільки того сала переїв, що мені соромно свиням в очі ди" витися. Українському читачеві до вподоби прийшлися твори письменника, загаль" ний тираж яких сягнув мільйон примірни" ків. Син Ярослав до свого 60"річчя (наро" дився 20 липня 1963 року у Вінниці) видав тритомник “Вибрані поезії” на тисячу з лишнім сторінок, явивши справжній пое" тичний клондайк, особливо в призабутому нині жанрі сонета. “Ви зважилися на творчий подвиг, Ярославе!” – відгукнулася славнозвісна Ліна Костенко, а слово її золотого варте. Поетеса, Шевченківська лавреатка Любов Голота констатувала: “Корона сонетів Ярослава Чорногуза – це вища математика поезії”. А високий поціновувач літератури, академік Микола Жулинський ствердив: “Корону створено справді на дуже високо" му художньому рівні”. Творчість Ярослава Чорногуза – духов" не надбання нашого часу, а його поезії – Не печаль брови ясної (український романс) Не печаль брови ясної Ти, красуне чарівна. За холодною зимою Сонцесяйна йде весна. Не тривож сердечну рану, Не роз`ятрюй самоти. Ще веселка за туманом Буде квіткою цвісти. Не суши свого личенька – Гіркне туга, як полин. І до свого козаченька Веселенькі думи шли. Він повернеться ізнову – Промениться місяць"ріг! – Бережи з коня підкову – Твого щастя оберіг! Не печаль брови ясної Ти, красуне чарівна. За холодною зимою Сонцесяйна йде весна. Ще свої розгорне крила, Луг постелить запашний. І жагучий Бог Ярило Візьме вас на свій рушник. 13.10.7526 р. (Від Трипілля) (13.12.2018 р.) А кохання цвіте (пісня) День весни новий лікує рани Лагідніє небо голубе. А кохання все цвіте, не в’яне, Дай же, люба, обійму тебе. Приспів: Березень дарує первоцвіти, Розливає щастя навкруги. Серцю як, скажи, не пломеніти Від вогню весняної жаги?! Ти пробач мене за горя сльози, Я цілую їх тремкий кришталь. Хай травневі чарівливі грози Змиють біль, і розпач, і печаль. Приспів: Березень дарує первоцвіти, Розливає щастя навкруги. для найширшого кола чита" чів. Говорити ж про поезію прозою – безнадійна і не" вдячна справа. Можна, і то частково, висловити свої почуття від прочитаного, від цієї молитви душі, що прагне істини й співпере" живання. Давно зауважено, що життя справжнього пое" та пролягає через Голгофу страждань, мук, сумнівів, поразок і нечастих перемог. Вірші Ярослава Чорногуза щирі, не переобтяжені пое" тичними красивостями, позбавлені словоребусів, словесного фіглярства. Ллються, як пісня, ніби промовляючи: я – весь му" зика, весь у музиці. Тому ба" гато поетових віршів покладено на ноти, одна лиш “Сивина” має п’ять музичних версій. На Чорногузові тексти музикували О. Білаш, В. Кирейко, Л. Нечипорук та ще десятки інших композиторів. Понад 100 його пісень і декламацій поезій розміщені на інтернет"каналі в Ютубі. Власне, Ярослав і сам музикант. Здобув музичну освіту, закінчив Інститут мис" тецтв НПУ ім. М. Драгоманова, став соліс" том"бандуристом Національної заслуже" ної капели бандуристів України імені Г. Майбороди, заслуженим артистом естрад" ного мистецтва України. Про бандуру сказав так: “Життя без тебе – день без сонця”. За корону сонетів “Світло кохання” отримав Всеукраїнську літературну пре" мію імені М. Коцюбинського, у номінації “За добірку сонетів” у першому томі вже згаданого тритомника “Вибрані поезії” – Всеукраїнську літературну премію в галузі сонетотворення ім. Ярослава Дорошенка Івано"Франківської міської ради. Він також лавреат Міжнародної літера" турно"мистецької премії імені Григорія Сковороди, в галузі музики – лавреат пре" мії “За збереження кобзарського мистец" тва” імені Миколи Нечипоренка Жито" мирської обласної держадміністрації. У цьому році, як естрадний викона" вець, отримав Гран"прі, головний приз фестивалю “Пісенний вернісаж"2024”, був переможцем поетичного конкурсу у номі" нації “Осягнення любові” Західноукраїн" ської мистецької спілки. Ярослав Олегович – член Національ" них спілок письменників, журналістів, кобзарів, Асоціації естрадних діячів Украї" ни, кавалер Всесвітнього ордена “Культур" на дипломатія”. Я не виступаю в ролі випадкового свід" ка. Мені пощастило на часті зустрічі з Ярославом. Коли він закінчив факультет журналіс" тики Національного універ" ситету ім. Т. Г. Шевченка, батько Олег Федорович по" просив мене взяти “шефство” над молодим та імпульсивним юнаком. Що й було зроблено. В журналі “Українська куль" тура”, який я тоді очолював, він завідував відділом бібліо" тек, музеїв і музики. Його публікації у часописі, а згодом і багатьох інших виданнях, бу" ли помічені й прихильно зус" трінуті читачем. Свої твори Я. Чорногуз да" тує за нашим прадавнім літо" численням – від Трипілля. Любить батькове село на Він" ниччині – Янів, клопочеться про створення тут музею О. Ф. Чорногуза. Оскільки в Україні таланти родять гро" нами, то як тут не сказати про третю птаху з гнізда Чорногузів – Ярину, доньку Яро" слава. Навдивовижу обдарована особис" тість! Бачимо її в кількох іпостасях – мор" ської піхотинки і парамедика, розвідниці ЗСУ, учасниці війни з рашизмом, володар" ки медалей “За військову службу Україні”, “За врятоване життя”. За версією журналу “Фокус” має 29"те місце в сотні найвпли" вовіших жінок України. У ній пробився могутній поетичний паросток Чорногузів: цьогоріч Ярина Ярославівна стала лавре" аткою Національної премії України імені Т. Шевченка за книгу поезій “[dasein: обо" рона присутності]”. Тож на небосхилі української словес" ності засяяло нове яскраве сузір’я – Тріада Чорногузів – батька, сина й онуки.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин