Про-читання · “Закарбоване на сторінках книги Слово, адресоване сучасникам і наступним поколінням, не залишить читача байдужим”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
Кожен ранок – як битва. Кожен подих – як сповідь Михайло Жайворон. У всі дзвони. Поезія / Київ: Друкарський двір Олега Федорова, 2024. – 132 с.
Слово Просвіти, №48 за 2024 рік
Євгенія ЮРЧЕНКО
Прочитала нову книгу відомого україн" ського письменника, поета, редактора та ви" давця Михайла Жай" ворона. “У всі дзвони” – таку промовисту назву має довершене літературно"художнє видання, яке нещо" давно вийшло з друку в Києві. Близько року ми" нуло від з’яви на світ літературно"інклю" зивного двотомника Михайла Жайворона “Чорнобильський ву" зол: розпад атома”, т. 1, і “Чорнобильський вузол: розпад імперії”, т. 2, виданого Фун" дацією української книги в Угорщині “UNABOOK” у межах Міжнародного про" єкту “Feel Europe українською”. І знову радість для вдумливого читача, якому не" байдуже вишукане поетичне Слово. Михайло Жайворон є також автором збірок поезій “Усе на світі – від Любові” (2006), “Via Dolorosa” (2017), “Біла книга пророцтв” (2019), “Гніздо висоти” (2021), роману “Бумеранг гріха” (2013), повісті “Одне із семи чудес” (2002), збірника “Енергетична Мекка України” (2002), по" сібників “Влада слова” (2004), “Формула успіху” (2009), “По вірі буде вам” (2012), “Камо грядеши?” (2019) та інших книг. Крім того, упорядкував двомовний альма" нах української поезії спротиву “Поетична вАрта” (Будапешт, 2024). Лавреат низки міжнародних та всеукраїнських літератур" них премій і відзнак, зокрема премії імені Івана Огієнка в номінації “Література” (2021). Зауважу, що письменник за час повно" масштабних воєнних дій ні на день не ви" їздив із України, і поезія цього періоду є віддзеркаленням пережитого і переосмис" леного болю за Батьківщину, полеглих во" їнів і невинно вбитих. Це емоційний згус" ток переживань поета й оголений нерв су" часного суспільства, пульсуючий біль на" шого часу. Це закарбоване на сторінках книги Слово, адресоване сучасникам і наступним поколінням, не залишить чита" ча байдужим. До збірки увійшли вірші, написані у війну і про війну, якою вона є насправді. З блокадними містами, “вовчим виттям си" рен”, гострим болем невинних людських жертв. Поезія відображає всю гаму ниніш" ніх переживань і страждань українців, у яких “кожен ранок як битва” й “кожен по" дих як сповідь”. Всупереч часу написання і тематиці переважної більшості віршів, це – поезія найвищої проби, філігранне ме" реживо метафор, які озиваються в серцях читачів і спонукають до роздумів, творчос" ті і співтворчості. Деякі тексти з цієї книги вже стали піснями, адже поезія Михайла Жайворона милозвучна: автор дбає про чистоту мови, не спотворюючи питому ук" раїнську лексику. Його поезія – вишукана філософська лірика. Незалежно від того, про що пише Поет, – про війну, життя, кохання, приро" ду, він майстерно вимальовує сюжет, філіг" ранно відшліфовує кожен рядок, як шлі" фують коштовне каміння, і додає йому особливого метафоричного обрамлення. Власне, це високохудожній поетичний лі" топис нашого сьогодення: Заплакане сонце встає над Азовом, І бронзове небо гуде, наче дзвін. І душу виймає без жодного слова Обвуглене місто суцільних руїн. Це Слово – для найвибагливіших поці" новувачів сучасної поезії, і не тільки для літературних гурманів, а й для широкої чи" тацької авдиторії. Хто хоч раз почув чи прочитав поезію Михайла Жайворона, по" вертатиметься до неї знову і знову як до ці" лющого джерела натхнення, роздумів, ду" ховного зцілення. Читач знайде тут рядки, що посилюють віру у себе, у свій народ, відчує життєву необхідність боротьби за свою свободу і волю народу. Витікаю з джерел, із глибин часових, Не спиняючи плин віковічної мрії. Бути з Богом “на ти”, з ворогами “на ви” – Аж по колах луна зі Святої Софії. Поезія Михайла Жайворона – добір" ний зразок силабо"тонічного віршування. Поет пише професійно, без хиб і збоїв рит" мів і рим, уникає надмірної кількості діа" лектизмів. Напевно, саме тому він є одним із найбільш цитованих українських поетів у підручнику “Українська мова” для 11 класу / Н. Б. Голуб, О. М. Горошкіна, В. І. Новосьолова. – К.: “Педагогічна думка”, 2019 / поруч із іменами Олеся Гончара, Дмитра Павличка, Василя Шкляра, Ми"
рослава Дочинця, Ганни Чубач, Лі" ни Костенко та інших. Книга “У всі дзвони” наповне" на патріотичною поезією, без зай" вого пафосу, дидактичності та ім" перативності, вона українська по духу, де словам тісно, а думкам просторо, їй характерний непов" торний стиль, цілісність тексту і густа образність. Та народ мій воскрес на хрестах перехресть, І червону калину підняв до зеніту. І не знає ще світ заклопотаний весь, Що встає із руїн перша армія світу. Творчість Михайла Жайворона не позбавлена біблійних мотивів, присутності божественного начала у всьому живому. Він передовсім поет"філософ, поезія якого тяжіє до натурфілософії у гармонійній єдності із метафізикою буття, побудованій на ціліс" ності природи, фундаментальних принци" пах реальності й пізнання, відносин люди" ни і світу: Мій берег тут… І сонця пектораль. І вигин горизонту, мов підкова. Жовтіє листя де-не-де, на жаль, – Та це лише прелюдія до Слова. Поет відчуває сьогодення, його душа, “осколками роздерта”, болить болем Ук" раїни, стогоном Землі, бо війна несе із со" бою також техногенні лиха, зранену еко" систему, а не лише тотальне винищення міст і сіл. І письменник як свідок фіксує це доступними йому засобами, прямо чи опо" середковано через слово"образи, персоні" фікацію, метафоризацію предметів і явищ, алітерацію, де навіть камінь, як і людина, відчуває той біль від війни: І кожен камінь зболено кричить, Сама душа осколками роздерта. …Блокадне місто жде своїх мужчин, І дивиться в приціл сльози планета. У книзі “У всі дзвони” знайдуться вір" ші"присвяти пам’яті Героя України, вій" ськового ЗСУ Олександра Мацієвського, якого беззбройного росіяни розстріляли після слів “Слава Україні!”, а також тала" новитим митцям Анатолію Журавському (письменник), Миколі Максименку (на" родний художник України), Василю Фе" щенку (скульптор, народний художник України). Є тут і вірш синові Максиму, який жив у Маріуполі, а коли опинився в окупації, втративши зв’язок із рідними, ледве вибрався звідти: Скажи хоча б слово! Крізь даль озовись! Мовчить телефон, обриваючи нерви. Горить Маріуполь і плавиться вись, Яку розкололи, але не зітерли! Серед велелюддя літературних героїв книги “У всі дзвони” часто зустрічаємо і самого автора в образі птаха, горіха, крапе" лини, ріки. Поезія Михайла Жайворона норари митцям, виготовлення та встанов" лення монумента, будівельні матеріали й просвітницьку діяльність. “Сучасна народна російсько"україн" ська війна за незалежність України має не лише збройний вимір боротьби проти оку" пації українських земель, за відновлення законних українських кордонів. Це також війна за саме виживання української дер" жавності, української нації. Це війна за ук" раїнську ідентичність – за нашу історію, національну пам’ять, мову, культуру. Укра" їнська перемога у цій війні – це проведен" ня кордону з російським імперіалізмом у свідомості кожного українця. Шлях увіч" нення пам’яті видатних українців – це шлях до Української перемоги у “війні пам’ятей”, яку протягом століть ведуть цікава своєю неординарністю представ" лення читачеві літературного героя через один із ключових прийомів поетичного словотворення – метафору. Осінь пише за вікном свою картину, тож: Стоять дерева, змоклі всі до нитки, Закутані туманами в парчу. І я, мов крапелина, бозна-звідки Не падаю, – о, Господи! – лечу. У нашій тривожній реальності й швид" коплинному часопросторі автор немало уваги приділяє категоріям часу, символам роду, родини, Батьківщини. Переважають архетипи шляху, ріки, дому. І все ж він не відходить від свого переконання людино" центричності, любовецентричності, яка притаманна його письму ще із часів пер" шої збірки поезій “Усе на світі – від Любо" ві” (2006): Відкриваю себе найтаємнішим кодом любові, Де мій храм і мій Бог, для якого ніхто не чужий. Книга “У всі дзвони” композиційно складається із двох розділів – “Між без" сонням і снами” та “На роздоріжжі двох світів”, що, безумовно, є виправданим те" матикою поезії. У першому розділі перева" жає громадянська, патріотична, філософ" ська поезія. У другому розділі переплетено філософію життя і любови. Любови як ос" нови, як джерела натхнення і жаги до жит" тя, боротьби задля світла і добра. Любов у цій поезії і жертовна, і цілюща, вірші Ми" хайла Жайворона не схожі на інтимну лі" рику інших поетів, це унікальне явище в українській літературі: Твого серця петля – на гачечку весни Десь чіпляється вже за краї небокраю. Щоб змогла ти своє макраме доплести, Зі своїх завірюх я нитки розпускаю. Не чужа цій поезії й пристрасть, але ж як майстерно написано! Зразки цієї лірики можна інтерпретувати по"різному, але вони торкаються найтонших струн людської ду" ші. Автор вірить у долю, він переконаний, що вона ніколи не проходить мимо, і пише він так переконливо, що вірить і читач: Мимо проходять і люди, і час. Доля – ніколи! Таких життєствердних цитат, своєрід" них афоризмів, мудрих життєвих висловів є багато в моїх нотатках на полях книги “У всі дзвони”. Сподіваюся, що вони зали" шаться і на полях часу, а не лише на папері. Думаю, що нитками метафоричних макраме Слово письменника буде вплете" не не тільки в українську, а й у світову літе" ратуру, а українські дзвони будуть почути" ми. Їх гучне відлуння здолає кордони і му" ри, і Світ стане добрішим. А нині, поки “дивиться в приціл сльози планета”, пое" зія Михайла Жайворона допомагає відно" вити внутрішні духовні ресурси, спонукає до роздумів, дарує справжню насолоду й читацький катарсис, зігріває і наповнює душу світлом.
московити проти українського народу, нав’язуючи злочинні ідеї “руского міра” про “єдіний народ”, начебто штучність ук" раїнської державності та відсутність укра" їнців як окремої нації. Тож просвітниць" кий громадський проєкт від культуроло" гічного видання “Рідний край. Газета Га" дяцького земства” щодо всеукраїнського Національного збору коштів на встанов" лення пам’ятника Олені Пчілці у місті Га" дяч Полтавської області є таким, що заслу" говує уваги і всебічної підтримки”, – зау" важив представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
Полтавський офіс УІНП (за матеріалами сайтів Інституту нацпам’яті та видання “Рідний край. Газета Гадяцького земства”)
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
