Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 13сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №49 за 1998 рік

Слово Просвіти, №49 за 1998 рік

Ї ріжьрео сезон де фФ УЧ рН ваше чілі моні фківопіргзамііу і савані? (ново ПРОСВІТИ бгадева, Врішакангі, Вріш «ттам ТаїМ наявне воно в тОПпоОнІМАах ріш азабгаВвВрішапраєстха Що уумти висновок про винятко 40 воляє Зі означення України, а переклад грецькою назви, яка, (МОВІрніше за все, звучала як рос/рус Що є | с-г нн вже - нь низ- ЕР нниивьнцья ПП АЄЛоЯ Я С АМОКРИТУ ее ою остан м ою І, о Бонн но пан РР: давніх насельників Криму й слов'янською видозміною сан: му важливість пова ВріІШ наїндімс ькому скритського в ріш -- «бик» чхнт. А оскіЛлЬКИ ІНДООрійсСькі племена в Ак відбитися Й ТУ! навіть якби подібне може Зникати Наприклад санск вріпоклоніння оикові не Обуловластиве давнім шабг а -- «бик» може мати Й ау Р іукраїнцям А воно оуло ПМ зластиве шабг аа укр. врожа Й подекудимає о Особливо важливо те, що компоненті Форму рожай Якім'я Вла дислав в рі ш- ВХОДИТЬ ! В Деякі етноніми, про які може мати форму Ладислав, аВо: згадують ІНДійськ! джерела | то саме подимир-- форму Лад Й мир гтноніми, Оезпосередньо пов язаніз Швою індійське бОрахман -- слово на та Вішну КкріШшною це, окрема, етнонімИи означення жерця на слов'янському врішШні Го М ахавріша з етноніМОМ грунті спершу придбало вигляду врахврішниі ПОВ'ЯЗУЮТЬСЯ ОСООЛИВО Крішна ман, атоді рахман | так увійшло в (мого старший Орат Бальвір (інші їмена фразеологізми, назви та прізвища українців. Бальдев, Бальрам, бальогадра чи просто Баль) про них ми детальніше роз: повідали В «Слові Просвіти» (статті «Індійські Ссувіри м українські овери у, « Оде санаїндоаріиському тлі України» та «Про витоки славного прізвища Мазепа "це номери за серпень 199/ та за лютий І березень 1998 рр.). Саме слово вріш - закономірно в Ко аа скритському вріш Рша, Рьсь, Рось, Ж с Тобтой назва Рось має значення «4 и к». Це пригОНаЯ має також назву теж, по суті, Тож санскритське в | Шш цілком повідає слов'янському рус/ це добре ілюструє річкова назва слов'янський відповідник сан- о С о Роська, амець, підтверджує І те, Бик. Основа вріш, що маєтрізновид вар ш, окрім поняття «бик», означає ще й «ДОЩ». Р ЕЕ РЕ ЕЕ і БА рн рин а НН А Й о НИ ПЕЕЕНЕННИИНЕРАНЕНЕНЕННИДСОЇЦЮЇЕ жан с-г нІ ДОСЛІВНО Означає " мужній » «ХО об. бий», «відважним» (пор укр слова буйний, ярии, які теж сходять до поняття «бик» г утворені ВІД СЛІВ із значенням «бик», абик - завжди уособлення відваги, мужності й снаги воїна). Ім'я Врішні мав предок Крішни и Бальвіра -- родоначальник племені врішніив, через що и сам Кршна маєєтм'я В аршнеєея, досл «Принаджений до Врішні», «З роду Врішні». | | Другии індійським етнонім - махав- оіша дослівно означає «великий бик» І пов'язується дослідниками з Шівою-Руд-рою. Рудра, тотожний нашому Родові, у Водночас ця основа, окрім значення «іти дощеві», має ще значення «осипати дарами». Тобто сама ця основа пов'язується з поняттям про родючість, урожай і водночас -- Із вологою, дощем. Недарма ідол Влеса /Велеса стояв не на Горі біля двору теремного, а на Подолі, на березі Почайни Тодіяк иого дружина Мокоша, тотожна ІНДІЙСЬКІЙ МакАЛІВИ Велика Богиня»), стояла на Горі й була єдиним жіночим божеством у язичницькому пантеоні вепикого китвського князя Володимира. Що «р Іі і «Рігведі» означається як «Бик, супроводжуваний марутами», де марути - божества 8пру и бурі (вони у «Велесовій КНИЗІ? називаються марицями,ав «Слові о полку Ігоревім» -- це «вітри -- Стрибожу Внуки») З чого випливає, що Сстрибог . ще одне з імен Шіви-Рудри на слов янськОму грунті Якщо відкинути компонен! КОЮ у цьому імені, то Перший компонент -- Ст рі /або С т р теж Сходить до індоєвропейського слове 19 значенням «бик» (пор авест діаога, гої зІіуг англ 5 е е г, давньослов'Я0НСЬКкКе СтТавр (Ставр Годинович), грец. 128: Виняткова важливість основи в р'ш" на Індійському грунті, наявність божеств, В імена яких ця основа входить, Не українському грунті ДОЗВОЛЯЄ СПІВВІДНЄ СТИ " з основою р у с/р о с, рясно засвідченою в топонімії та ПДРОНІМ'! України Навіть більше. можна З певністю казати, що рясна топонімія на РУС /Ро и особливо в Криму, є залишком назв, Мет та етнонімів, споріднених із санскритсь Ким вріш І тоді цлком певно виходите, гаври справді не первісни ЩО назва засвідчує її виняткову важливість у ньому Отже, при такому тлумаченні етнонім рус мирно си цілком узгоджується зі сповами Їоана Цеца, що етнонім руси значеннєво тотожним етнонімові таври | водночас відпОВІДає ТВердженню «Велесової книги», що руси-це коровичі інакше--бичичиі Тобтоетнонім у си, які ЙОГО збірна форма русь,які мого симантичний двійник -- етнонім гаври маєзначення «бики», або «ті, що поклоняються бикові» 3 чого напро- шується висновок, що и назва ТГаври да, Таврика семантично тотожна назві Русь означає «Країна Бика», «Країна Священного Бика» Так самотназва Ук ратгнапізніша трансформація подібного значення, але вже від основи кар в», корв- Зчого випливає, що термін кравенци,ужитий у «Велесовій книзі», не що інше, як предок сучасного терміну ук: д оскільки «Велесова книга» ратїнц! створена слов'янськими волхвами ще в ЇХ димиром християнства, то саме до часу створення ціє! пам'ятки відноситься І перша писемна фіксація етноніма україн- ці, Хоча, безперечно, він Існував набагато раніше від цієї першої писемної згадки, принаймні в усному вигляді Тобто функціонування термінів україтнці// кравенци итерміну Україна,що виявляється семантичним двійником назв Таврика, Русь, Волинь тощо, відсувається принаймні на кілька СТОЛІТЬ углиб історії. Тобто всіціназви -- Таврика. Волинь,Русь, Укратна-- семантичні двійники, різні передачі одного й того самого ареалу, населеного людністю, яка поклонялася Священному Биков. Таке тлумачення підтримують 1! деякі інші факти Украй цікаво, що астрологи всіх часів розміщують Україну під знаком Тельця, тобто Бика, який по-санскритському й називається Вріш, словом, зяким виявляє спорідненість слов'янське Русь На найдавнішій астрогеографічній карті Іст. до н. е саме цим знаком позначена Скіфія -- Північне Причорномор'я, Наддніпрянщина, а скіфів автор «Велесової книги» також відносить до «коровичів». Є підстави вважати, що назва Гаврика вдавніх джерелах стосувалася не лише Кримського півострова, але и усієї материкової! території сучасно! України. У ряді міфологій (шумерській, єгипетській, хеттській, індійській, іранський) бик -- земне втілення бога або його атрибут, у давньому Дворіччі, Середній Азії ІП--«П тис. до н. е. в давньоїндіиській та давньоїранській традиціях бик -- образ місячного божества. Бик також -- символ бога грози. У єгипетських міфах Бик Неба -- син Небесної корови й батько теляти, яке вона народжує Особливе поширення культ Священного Бика мав у цивілізації долини Інду, так званій хараппській ивілізації, І тис до н е. Бик як символ опв -- Шіви-Рудри, Індри, які добре віДдОМІ й насельникам Давньої України, надзвичайно поширений в індійській міфологі. На Криті існував культ Священного Бика. За Прокопієм Кесарійським (М! ст), слов'яни жертвували биків богу -- «творцеві блискавок», тобто богові грози У східних слов'ян приносили в жертву бика на день Іллі-пророка, котрий замінив давнього бога-громовержця Індру . Яків хараппській культурі, культ Бика и Корови особливо виразний у трипільській культурі В шарах цієг культури на річці Рось знайдено глиняну модель храму, прикрашену бичачими рогами. Посуд трипільці робили з вушками, схожими на роги, чотири ніжки нагадували коров'яче вим'я, На посуді зображалися й бики в запрягу. Костяна пластинка, що мала вигляд бичачої чи коров'ячої голови, містить на собі пунктирне зображення Богині: Матері, яка часто сама зображена з рогами. Роги -- дуже поширений сюжет у трипільській образотворчості. Гро це свідчать численні роги-букранії -- наліпи на посуді, ручки ложок черпаків у вигляді рогів. Роги зображено на спинках кріселець, де сидить Богиня-Мати. Трипільці закопували під долівками черепи з рогами биків або корів чий просто тримали їх у хаті на почесному місці. Весільний коровай теж рогатий, що засвідчують і весільні сучасні пісні, тобто теж пов'язується з биком | коровою Саме слово «коровай» виявляє спорідненість із цими тваринами бики и корови приносилися в пожертву ще в доскіфським період Насельники часів Високої Могили оформлювали по: ховальніями у вигляді розгорнутої бичачої шкури, що, очевидно, символізує, сузір'я Тельця, як вважають деякі дослідники. Неподалік Іншої відомо! археологічної пам'ятки Кам'яної Могили знайдено кам'яну посудину із зображенням по вінчику бичачих голів. Шоста досипка у Високій Могилі за формою -- голова бика. Курган біля Новоолекаївки на Херсон: щині, всуціль викладено бичачими кістками Ча думку археологів, зображення бичачих голів у причорноморських курганах сягають ІМ--ІЇЇ тис дон. е. Культ Сонця -Бика, бога скотарів воїнів, виявлявся не лише в тому, що люди приносили в жертву биків, побожно споживали чи виліплювали з тіста бичків чи корівок Люди бачили світяк велетенського бика. Наші колядки згадують турів золоторогих, корів золотохвостих із зірками по боках Бик в українському фольклорі -- символ творіння, парубок, віл - ЧОЛОВІК, Телиця -- дівчина, корова -- жінка, земля. Така символіка переповнює наші весільні пісні й приповідки Коли сняться воли -- має статися щось гарне | радісне. оняття «бик» невіддільне від во- інського стану, бо уособлює доблесть, мужність, снагу. Саме з биком найчастіше порівнюють воїнів, богатирів, царів чи богів Таке порівняння звичайне в бага: тьох міфологіях та епосах. Властиве воно идавньоукраїтнським пам'яткам! варто згадати хоча б «Слово о полку Ігоревім» і порівняння в ньому князів з яр-туром чи буий-туром. У шумерській міфології слово із значенням «бик» вживається в розумінні «воїн», «герой», «богатир», Як відзначає відомими перекладач «Махабгарати» Борис Смирнов, у деяких текстах слово рішабга-- «бик» повністю втратило свій початковий зміст «бик», «тур» і означає тільки «ватажок», «князь», «цар» Аслово рішабга, первісно врішабга, тотожне санскритському в ріш та слов'янському русь. | Поширене в багатьох народів Сходу, особливо ранців, ім'я Рустам, що його має найпопулярніший персонаж «Шахнаме», теж містить компонент Р у с-із значенням «Бик» А всетм'я перекладається як «Найдосконаліший бик», бо -стам -- суфікс, що передає вищий ступінь якості основного слова. Ім'я устам етимологічно (тобто походженням | значенням) тотожне санскритському В р 1 - шоттам, де бачимо, що санскритське В р т ш -- на гранському грунті має відповідник Р у с-.Аїмена Врішоттам, Рустам, у своючергу, значеннєво тотожні імені Готам, що иого, зокрема, мав Будда, сам виходець, як свідчать джерела, із саків/ / шаків, тобто скіфів. Так що всі ці три імені мають однакове значення. Рясно відбите поклоніння Священному Бикові й у назвах на території сучасної України. Назва Б о с по р, тепер Керченська протока, яка відділяла країну таврів -- Таврику від Таманського півострова, де колись жили анди, «індійське плем'я», тлумачиться як « Мерепрана /Брід/ Водопій / Шлях Бика». Назва Боспор виявляє семантичну тотожність із назвою Ексампеий, прояку згадує ще Геродоту Мст.дон.е. який був загальноскіфською реліпиною святинею. Ця назва розкладаєьсяна Ексам " пей, де Ексам споріднене з індоїранським укшан// уксан-- «бик»,а - пей -- тотожне нашому -пій условах водопій, напій тощо. У свою чергу, ці обидві назви значеннєво тотожні назві Оксфорд, де О кстеж маєзначення «бик» і споріднене з санскру кшан таїгран. ухшан. Ексампеи розташовувався на Південному Бузі, давня назва якого - Гіпанієс, тотожна назві Кубань. І Гіпаніє, іКубань означають «Бик-ріка» (пор. санскр го -- «бик» та пані--«вода», «ріка»). Індоранське укшан/ухшан відбилося ! в давній назві на означення Чорного моря. Ця назва, з колонізацією греками Північного Причорномор'я, була потрактована ними спершу як Понт Аксинський -- «Негостинне море», а потім -- як Понт Євксинський -- «Гостинне море». Так греки пристосовували первісну, існуючу до них назву, хоча насправді обидві грецькі назви лише переосмислення! при- лизне звучання грецькою місцевої! скіфської чи ще давнішої назви Чорного моря, яка означала те саме, що й Богспор,Ексампеий, Оксфорд, тобто «Шлях Бика» чи «Море Бика». | таке значення давньої назви Чорного моря зберегла і писемно зафіксована пізніше слов'янська назва Чорного моря -Руське море, в якій зберігся компонент із значенням «бик». Пов'язується з поняттям «бик» щназва Росія, теперішня Керч | колишній Пантикапей, столиця могутньої Боспорської держави, яка кнувалана півдні України впродовж майже тисячоліття (МІ стдоне-- ІМ ст.н е.). Цілком можливо, що сучасна назва давнього Пантикопея -- Керч, літописне Керч ев, означає «Місто Бика», «Биків», тим більше що не менш давня Г му таракань на сусідньому Таманському півострові, де жили анди, споріднені з таврами, тлумачиться як «Місто Чорного Бика», А Тмутараканей в Україні -- до десятка аким чином, зі сказаного напрошуються два важливі висновки. Перший стосується «Велесової книги», яка ще раз виступає як джерело, що заслуговує цілковито! довіри. Водночас ця пам'ятка містить поки що найдавнішу, яка сходить щонайменше до ЇХ ст. писемну фіксацію етноніма українці у формі кравен ци. Що принаймні на кілька століть відсуває цей етнонім углиб Історії, хоча він існував і задовго до цієї писемної згадки. ругий висновок той, що назви Таврика, Русь, Україна, Волинь виявляються семантичними двійНИКами, несуть однакове значення, виражене різними лексичними засобами | словосполучення «Україна-Русь», у такому разі, не штучне сусідування двох випадкових, малозначущих означень, а поєднання двох абсолютно рівноцінних, сповнених глибинного змісту соціального статусу назв, які мовби дублюють, доповнюють і пояснюють одна одну. І значення кожної, що відбиває падавиоаниє архаїчні уявлення насельників Давньої України, -- «Країна Священної Корови//Крагна Священного Бика». ЕС -- Етимологічний словник літописних птоовачИИО назв Південно! Русі -- К, 1985 К -- Белесова книга. -- К 1985 Сгтелам НАЛИВАЙКО рр он

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин