Сторінка · с. 2сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №49 за 1998 рік
Слово Просвіти, №49 за 1998 рік
ее ни
Ще зовсім недавно пасажири за: лізничного и інших видів транспорту, мандруючи Україною, читали назви станцій та зупинок двома мовами Ясна річ, тоді це нікого не дивувало. Так було «прийнято». Нікого особливо не дивувало це тоді, коли й написи зумисне чи незумисне спотворювались з боку будівлі назву станції писали українською мовою -- «Ранковий», а на фасаді російською -- «Утренний». Кілька таких покручів красувалося на шляху від Києва до Яготина «Жовтнева» -- «Октябрьская», «Травнева» -- «Майская» іт п.
А те, що чули пасажири з гучномовців, залежало від особи, котрій це доручалося робити. Тобто залежно від її освіченості А освіченість дикторів, як правило, не пере: ходила меж граматичних знань учнятрієчника початкової школи. «Видавалось на гора» російське речення, подекуди українське або перше і друге разом.
Ось така була в нас «двомовність». На кожному напрямку. Дещо схоже, в стилі а ля суржик, неодноразово ми чуємо в тролейбуа, автобудаі, трамваї і сьогодні | чуємо не лише на периферії, а в самому серці незалежної України, славному Києві, особливо тоді, коли мікрофоном користу- ЮТЬСЯ ВОДІЇ.
Іноземці сміються з цієї нашої двомов: ності. А нам -- недо сміху. Бо де в Європі, до якої ми так бундючно зараховуємо себе, можна побачити і почути подібну «тарапунькоштепселіаду» ?! Якщо, скажімо, в Німеччині ви зустрінете місто Аннаберг, то нікому в голову не прийде назвати иого в перекладі Горою Анни Та й нашим «двомовним» чомусь не повертається язик
називати канцлера Німеччини пана Коля Капустою, хоча його прізвище перекладається на українську й російську саме так. Проте в нас щось подібне є правилом
ОЧИЩАИМОСЯ ВІД КОЛОНІАЛЬНОГО БРУДУ! ;
Понад сто літ тому німецький поет | перекладач, знавець слов'янських мов Фрідріх Боденштедт писав: «Українська мова найзвучніша з усіх слов'янських мов, | з великими музичними здібностями». Так, але наша мова не лише одна з | найкращих, а й одна з найдавніших 1 найрозвиненіших мов. Та віки неволі, численні заборони і постійні переслідування загальмували її розвиток, збіднили і засмітили їі. А державне керівництво і досі не подбало про те, щоб припинити русифікацію і подолати поширене в Україні гидке мовне каліцтво, хоч мало перед собою добрий приклад українізації двадцятих років. Бо якщо протягом століть загарбники проводили русифікацію, полонізацію. мадяризацію, румунізацію русинів-українців, то чому б не провести тепер хоча б короткочасної українізації?! Тим часом поряд із русифікацією відбувається в нас ще и зросійщена англізація, бо англійські
слова з літерою г пропонують вВвимовляти по-російськи: хобі, хокей, хіппі, ноу-хау. Але в українській Мові є звук г, отже, повинно бути
гобі, гокі, гіпі, ноу-гау, голдинг. А ши засмітили нашу мову такими слова ми, як імідж, брифінг, саміт, шоу ток-шоу, хіт-парад, класік-прем'є ,, анонс 1 багато інших. Ї в цьому велика
заслуга засобів
рам що ча зн каси
Особливо, коли йдеться про взаємопе реклади української та російської мов Імена й прізвища тут перекручуються в прямому і зворотному напрямку без будь-нких застережень Чомусь німці Йоганн або Ганс ніяк не « Іванами або іспанець Педро Петром у такому розумінні. Я не пригадую і випадку, щоб литовців Юрпоса на російськомовній сторінці паспорта громадянина СРСР записували Юрієм, а Гедімінаса Геннадієм Українські ж імена поспіль перекладалися : продовжують перекладатися Микола стає Ніколаєм, Василь -- Васілієм т п. Коли запитуєш у паспортному столі, для чого вони це роблять, відповідають «Так принято». Ким, чому, коли? Скажіть, будь ласка, хіба це не зловмис нетгнорування законів держави, постанов та розпоряджень Президента, уряду? В сусідній ГЇольщі чи навіть Росії за таке відпоОвІДНІ Органи притягнули б винуватців до кримінальної відпОВІДальЬнОоОСТІ. А в нас, виявляється, можна нехтувати 10-0ю статтею Конституції. А тому можна, що гаранти ціє! Конституції, а отже, (110-1Ї статті, замість того, щоб «власть употрєбіть», закрива: ють на подібні неподобства очі Від державних мужів раз у раз чуємо «Зараз ми будуємо свою незалежну дер: жаву». Тому хочеться їм нагадати. що людина є істотою СсвІДОМОЮ Перед тим, як щось «будувати», вона «будує» те «щось» у своїй голові. Якщо «в голові» зроблене все зрозуміло, якісно, то сама будівля на ділі вийде доброякісною, доброю 1 гарно служитиме людям, державі І сам процес будівництва піде без особливих усклад: нень. А як ні., то й досі «маємо те, що маємо». Іншого треба чекати занадто довго А це не те що недобре, а навіть небезпечно для держави. Терпець у лю-
«перли»: вірний (у значенні «слущний»), в'ялий (замість «млявий»), рухнула (тобто «завалилась»), віднНОШення (замість «ставлення»), являється (замість «є»), відволікти (замість «відвернути»), до тих пир (замість «досі»), везе (тобто «щастить»), доля («замість «частка»), учбовий (замість «навчальний »), масло (засмість «олія») тощо, А ще в ефір летіли: Словакія, Турція, Ханна, Ханс, Йоханн, піон, клад та інші,
А чи можна простити владним керівникам русифікацію нашого телебачення?! І доки терпітимемо цю ганебну «кацапізаціо», це колоніальне рабство? Вони породили 1 такий словесний непотріб, як «відмінити»,
сазначейство», «копійка», Хіба ми не маємо своїх слів (скасувати, скарбниця, шаг, сотик)? А що поробили колонізатори . укреатІнськими прізвищами"! Ось лише деякі а них Алейников, Сврсюково Євтухов. Дімаров,
брецьона, Войтович,
пова,
халішченкно, мкапца, Кармазін, Клос,
«аірпа, Мостіоков, Кулініч, Пасєка,
'ябоконь, Решетилов, Сотников.
Стронський, Струж і несть ім числа
А хіба Шк колоніальним гавром
АГРРУЕЗЕРУВЕ ГО СО 11121 ІНМІТІ Є ГАКИиИХх ССІйВнНИ
пюдей, як Драгоманов |лібов, До
РЕЛІО»ВІ, за ОРИЦЬКкИйИ,
( рр МІ ()1).
| у-у морольов, Свенціцький зеройв,
ІШепнкін та інши?
АПпО віІдьмІМ ВІДОМІ
ГНКкКі Ї РРСУДІТМ ри
інформації, яких тепер називають | не прізвище, як Кульчицький, Воно
мас-медіа На ВСЮ Україну звуча ПОХОЛИТІ нід низпи славного села
ли по радіо 1 телебаченню такі Мільчичі, що під Самбором, звідки -бо то го ся " анна? ш-ьтюютж-о' ьо - г Р ; зай - к
МОВААЄРИАЗІ з
ДВОМОВНІСТЬ -- ЩО ВОНО ТАКЕ
подірних пей може урватиєм» Бо таких І! ПОМ
зум
«дрібниць», які ро АЛДАЮНУЄСЕЯ КЛ ють свідомість ЛЮДСМ, мак Уа багато Відмахуватисіь ВШ зано З жуть пише люди, далекі від розу пважливост в ПОРрУДОМІ держави
4 серпня 1997 р кабінеї Щ України атаердив КОНЦепціІюЮ « га0| національної мережі Міжнародних Зі спортних коридорів Цим зранне РАМН передбачена реконс грукція! мод! ї М мережі, а також споруди! мережі чзнопим КОМ | МІЖНО
Минист рів
Менні
трам
ІСНУЮЧОЇ нової транспортно!
| у, плексом інфраструктури зпдих
жодними стандартами | Д вже 20 березня 1998 р. Кабмім 39
твердив Програму створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в УКРаПЧи розписавши цю велику роботу по отапах з прогнозними обсягами Фінансування, термінами виконання, відповіІДГальНИМмМИ ТО головними її виконавцями
А хіба на порядку денному нашо! держави стоять лише завдання, які випливають з названої! Програми? Ясна річ, ні. 8 кожній галузі роботи непочатий край Саме через це й здаються занадто «дрібними» справи, про які йшла мова на початку. Хоча це далеко не так
Головне полягає в тому, що для вирішення справ, пов'язаних з «дрібницями», не потрібні такі зусилля і кошти, як для втілення в життя згаданої вище Програми уряду. Потрібні лише розуміння, воля та вимогливість, котрих у наш чах бракує Всюди, на кожному місці
На нашу думку, передусім треба припинити безпідставні розмови про якусь «двомовність» у державі, Конституція, Закони наші не дають для таких розмовп ніяких підстав. Тому до Дня Конституції (28 червня), а вінших випадках -- до Дня
б нан зе
| родом герой Відня Юрій Кільчицький та славні гетьмани Петро Сагайдач
ний 1 Марко Жеиайло Масу: слова вживали 1 досі
старші люди цього села, а всієї Самбірщини ії Дрогобиччини, А тата! назви, як Кульчиці, Мальчиці та Львівські Кривчиці є
| засобах масової інформаці 1. науки 1 літератури Прикро, що й радіопередачі «Слово» виправдову ІОтТЬ ШоОдіІ подібні перекручення. Так 19 січня 1997 р, диктор салли. пріавище «Алексієнко;
ПСО ЙОГО нОсСІЙ |з Слобожан пит Але ми ана МО. утераїнських
І110
прізвищ С
побожаніии ни русифісопвано
Греба, щоб можна Було бі грудношии ниптран ІРІММО
прізвищі, адусо ги
р УСНКИХ
«Кальчичі, Кільчицький». бо саме ті НОГИ ПОІО"ТІ,
епоОольеними, але ще й досі чомусь їх вжитваютгі, у
диктори
правильне,
ортІВРеВОВО "г"
ІТИ | ЯРА АТ І1И|
1.11» СЇзІСЇ | ОС РОГ ри 1ь1СЇ
тво
(лово ПРОСВІТІ
|І|сзапежнос "4 серпня) ць - Ллеровгет оз привє» мо у МІДНОМІДНІ г, до з
усе, що «Тосується напис Де | »
НОЮ їїОДОІкКАХ ук Р.1РА« 3 наз ма " і й " Є
станцій 1). ПГпуУумкТО м М«НААнНИцях юрі | "
морських портпе, портгопих пунктів
територип У кронни
риє ТМ «ПІД
упату І ' АИКОММНм Пп"ОПоОжені | ) УКОнаі про Герб, препор та геральдику в
симпопам минулого вже д,
оонамултемних ПОдДНІр ях Урядой: треба доручити пим о00 еспеціантпниопаниюм
доспіДНИим ух І«НОПОМО Д
гормін роаробити КОатапоги чи реєа і піДПОВІДНОЮ ДО них кодифікацію и
| пстаноплювали 0 єдину систему ри
ор клі поОпи нази або еталонних найменут, «нь пержавних установ, міст, селищ їНЦ) | | Ми
поселень у державі насамперед
а) запідничних пуазлій, ( Ом "УПпинмо
них пункта, Пере пантажуювальних |! розвентажувальниу майданчики, пункти терміналів
або роз ізних
умначень, інших піІДПриємст та ПІДрозділі
дтОочнИимиИ їх МО тами україни зКОЮ мопрою а поруч, зурахуванням української бимо. пи Подати Ці наеазши патинськими "ерами Важливість цього заходу матиме спох особ пипе значення при органтаци горго ПОП ІО СКОНОМІЧНИХ ХП МАКІЙ иМоземними державами, партнерами;
5) теж саме робити РИ пІДПРрИємстау га установах ашоційного, морського річкопого, аЗтомобіІЛЬНОГО Та ІМИШИХ Видів транспорту
с; написи назо ми ТО ПО епЛеніь, СТАНІ, порив, на дорожніх тнаках іт і Потрібно рорити пльки українською мопою круп чо - українською, малим шрифтом, нижче | застосуванням латинського алфавіту в ПЦДПОМДНОСТЙ ЦІЄЇ ! уСТОноплоеною сталонною термінолопеою "Передуам Це попинно ДІЛЯНКах маршрута Мережі Міжнародних рам лгетедицімь, Коридорій ПО пом територип держани
рі! 11511
оути ма
ниоОцональиної
роблено
Володимир ЯРОШ,
кандидат економічних маук, підполковник у відстааці, учасник Друго! світової війни га бойопих дій
| "ЖК'ора, Миша, Спста, Сланисі т. д С що Паша» 0 СА
ітаїої покручиі, лях «Пора»,
це п України, де слопо «пиши:
підніжимй корм для худоби) ТАН
"Пен
ГАКІ
"Тому Б не повернути
градиціи ні Бен, (Бенедьо), Золодьо (Володько), Васько, Гаврись Геник Даньо ( Да ко). Демко, «УСмьо (емик), Ми рик, Летсо (Левчик), Миємво (Мисько, Михасм), Приць (Проць, | Іроци, ( ені»
(Сеник) Та їм
мети, МІ
(ГП априлісо), | риці»,
ГТ алла
(ІіСЛИ ПпОМИ пен
коли України
Є ПД
Гичини який підри зд
вро |).,
| лди рула
пня цариаму 57 іо МПентральної
"І адсОО ВГОМОВ'ЛКРОВНОНИІВ ДОСЛ і. ІСОГО Гим ІЛ | солоніальмм
| () УЮРІД у сІсинУмУн г сег х: ЧТпрО, піцписцьмніши СПОЄМ У орати з що СУМІ Ддрссупан ТОЙ ІИСТИ і Гичиншну, й Тичимі |
Гол МИ у)учишпиимосЬ пт
вимо" ї,
птеміюм"
АСУ ЛТОРИ А ЛПОНОГО М МІ!»
Мих родимої ДАМИ рИРИМІ НРУ ВІВ МО, окупанти теж без ри "ких трудногув о пОомертгиимоОСсЬь дО (жерея нашим мерекручували іх ТІб Ссрпиій ил ІГрл слайнми прелкії Ати упери и щі м А, РАН МУФТИ 1 СВОЇ МАМЛ ИН «ИСИ РРО МАТІмМООТМ | Іїого | писали рмя ТАТ роми о «ЛА КОМСІСОмМ) ДОГІДЛИВІСТН) 1) /лніс ми маднириаими орілору" -й ІСОЛОМИ аторам ще М і Р) м рю мкаймо
і І ГУТІ | Ті: ЇМ " І буУЛИЙИ 111, ЩО Самі ДІ ПИКЕГВУРИМІВИ АОРМерУ У ГИСІ народж ЧЕР І МІ КЕРРІ РУТА "и МоОСсКопс,киЙй ТТ и пу Ї | її " "1, і "ЗАТ і СО "РУВИЩИ, НІ Ук гиалині М Ії, | | | Іл іммери от провдя | СУп олди гай ДЛОХТО СО РІРУЇ ЛІМІТ Є | Мі)лЯ Ворона ПОМИННИ нд роми і, ии Норонмотв Ворони м бором Й бе На аль ГРИЦЯ А При ще зарам Керр ДИМ Та ме р мемського Оп | стли Баранопим шилем та оо діто"» МО ЛоргіЛл ний бра осів іна нен СО єредху і г Льй!? ПУТ Ж золи Млии рми /| "Р; ж. зле - -ФВй зр чаю р . їагар ль й ве» - 2 400 кино рн 5 но кра
ання ПБНИКЬИННХХ С сійних нний бони" «інно 0 20 іні -
РАНИ ЗОРУ нь
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
