Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №49 за 1998 рік

Слово Просвіти, №49 за 1998 рік

ДН п ціні - ож аалананнєв нині аеедьн нн п цій ДЕР СМІЛИВЕ СЛОВ БРАТ ВЧИНКИ -- Саме цими словами Павла Грабовського, який майже сотню літ тому єднав ними однодумців, хочеться почати розповідь про діяльність Волитського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. 7, Шевченка. Свою історію воно розпочало ще наприкінці 915 р., коли частина офіцерів військ, що дислокувались у Луцьку, незадоволених правлінням Симона Петлюри, об'єднались і створили Луцьку повітову «Просвіту». Щоправда, в ті бу: ремні роки вона проіснувала недовго і тільки починаючи з 1920 р. набрала сили і ваги у громадському житті волинян. При ній діяли курси із землеробства |і пасічництва, школи для неграмотних, видавалася періодика. Їй доводилося вести нелегку боротьбу за українську мову, коли були сильні гоніння та вчителів: українців, та відстоювати свою віру адже здебільшого саме в руках росіян перебувало управління православною церквою в Польщі. Просвітяни розуміли, що чужа церква стоїть на перешкоді моральному розвиткові мас і є перепоною на шляху культурно-освітніх організацій. Тому в повітах за допомогою «Просвіти» стали створювати церковні братства та церковні комітети. Окремої уваги заслуговує діяльність благодійної секції, якою опікувалася відома громадська діячка Волині, сенаторка Олена Карлівна Левчанівська. Головною метою благодійної секції була допомога політв'язням, що етерпіли голод душі та тіла», і їхнім родинам, У 20--30-ті рр. Волинська «Просвіта» стала настільки масовою і об'єднувала навколо себе ліодей стількох напрямків діяльності, що коло інтересів просвітян охоплювало чимало аспектів національного духовного відродження. «Просвіта» займалася видавничою діяльністю, проведенням літературних вечорів, постановкою вистав аматорськими драматичними гуртками, що працювали практично при кожній філії, відкриттям бюро правничих порад, сільськогосподарських | кооперативних шкіл тощо. З допомогою Львівської «Просвіти», з якою волиняни підтримували тісні стосунки, було сформовано українські бібліотеки. Проводилося святкування днів Тараса Шевченка, Івана Франка, вшанування пам'яті Лесі Українки. Активною діяльністю Товариство притягувало до себе все більше людей, Серед них були сенаторка Олена Левчанівська та професор Іван Власовський, Олекса Тацюра та Григор Гладкий, ректор гімназії професор Рафаїл Шкляр та голова надзірної ради Українського банку в Луцьку Іван Бондарчук. Активним просвітянином був також лікар Арсен Річинський, котрий випустив у видавництві «Просвіти» брошуру, присвячену проблемам українського церковно-національного життя, розвитку У кра- ІНСЬКОЇ автокефальної православної церкви. Саме з Волинською «Просвітою» тісто пов язали свою долі брати Березовські, історик Олександр Цинкаловський, батько всестітньо відОмМОГО ученого ЇШхим Кримський та ін. На жаль, багатьох во: линських активістів «Просвіти» спіткала гірка доля, подібна до долі А. Річипсь- КОГО, ЯКОГО за неповний МІСЯЦЬ ПІСЛЯ кривавого вересня 1939 р, більшовицькі «визволителі» ув'язнили і вивезли в безмежні казахські с геПи, де він піСЛЯ шістнадцяти років страждань знайшов вічний спокій Дехто ще при Польщі був арештований І! висланий за те, Що належав до «Просвіти». Найактивніші просвітяни за сфальсифікованими увитуваченнями притягувалися до судової відповіді, а потім відправлялись у табори для інтернованих. Прихід більшовиків зробив те, що не встигли зробити поляки. Подібні історії про долю філій «Просвіти» можна ще й сьогодні почути в багатьох селах і містечках від КОЛИШНІХ п членів, живих свідків Чинішні волинські просвітяни беруть багато доброго і повчального з тих понад ПІВСТОЛІТНЬОЇ Давності часів. У нашому числі просвітянські одержимці Української Повстанської Армії, яка саме з волинських лісів рушила в історію священної боротьби за незалежну Українську державу. Незабаром мине десять літ з часу відновлення «Просвіти». З часу, коли в березні 1989 р. у приміщенні Лялькового театру в Луцьку відбулась установча конференція Товариства української мови ім. ГТ. Г. Шевченка, Під тиском обставин владні структури намагалися підпорядкувати собі демократичні віяння, які з кожним днем набирали все більшої сили Го була пора перебудови, і дехто ще застережливо ставився до проблем національного відродження. Та геній Шевченка все-таки домінував у цій атмосфері, заповнював душі паціональною гідністю. Бо навіть нашу мову віднімали. Саме на її захист було створено Товариство. Згодом, 17 жовтня 1991 р., напідставі ухвали ПІ республіканської позачергової конференції, "Товариство було реорганізоване у Волинську крайову організацію ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка, що дало змогу розширити спектр національно-просвітницької діяльності. Саме воно практично стало в опозицію до комуністичної ідеології, виплекавши у своїх рядах представників лідерів Народного Руху України, ДемПУ та ряд інших прогресивних угрупувань. За цей час у нашому активі сотні масових заходів: традиційні вшанування пам'яті Тараса Шевченка та Лесі Українки; повернення забутих імен творців національної культури Івана Марковича Журавницького, Данила Братковського, поетів Волині ХМІ-ХМІЇІ ст.,; Гальшки Гулевичівни, фундаторки Київського а пізніше Луцького братства; В'ячеслава Липинського, Йова Кондзелевича, Модеста Левицького. Завдяки активності просвітян встановлено пам'ятник частий, ьо и ойьння - ци Пп росвітямки: З РО Х Т. Г. Шевченку в обласному центрі, переїменовано вулиці, площі, запроваджено написи українською мовою. Проведено чимало конференцій, семінарів, лекцій, присвячених різним питанням політичного, духовного життя, в тому числі «круглі столи», міжнародний симпозіум «Леся Українка і світова куль: тура», на який приїхали представники багатьох країн світу. У культурно-просвітницькій роботі «Просвіта» спирається на хор « Просвіт» ПІД орудою заслуженого працівника культури Ростислава Кушнірука. Цей творчий колектив часто виступає перед жителями області з концертами, пропагуючи українські народні та повстанські пісні, твори сучасних авторів, за що шанують його не тільки мешканці Волині, але й інших регіонів України Просвітяни встановили зв'язок із «Просвітою» Берестейщини, з особовим складом кораблів «Луцькь та «Волинь» Чорноморського флоту. Для них, атакож українців Кубані ії Криму, Молдови 1 Калмикії, Кемерово |і Біробіджану, для шкіл Запоріжжя й Дніпропетровська укомплектовано й передано бібліотечки На Різдв'яні канікули просвітяни при-мали групу дітей із Сєверодонецька. Під опікою «Просвіти» працю МОЛОДІЖНа літературна студія «Лесин кадуб». Останнім часом поліпшилась, робота щодо зпровадження української мови в усі сфери життя. Організовано ЛУ ВеИ З вивчення мови у військових частинах. Заняття проводилисі, а 48- | г9-тОДиНними програмами, З великою дДяЯчЧИстТюЮ випускники куре че м да на и б рун Марію Вітинську. " , потреву, У, «ТИ НІМ Іатута Відбувся у рочистий вечір в честь по сь ніна за; в Чи були зустрічі з озвідния з х КРАНИ | М | Цею УПА Гали пою Моханською, ЛОЛИШнИ м політВ'язнем Сргеном Се ретюком. українських к ГУДІЙ | "реск тором «МОТО кого и і во пн університету ПАДОЬКОГО Та іншими п ни чп ааооотовнвм чан оч пит ча юнь т- - и як У - ТО НАШІ ГАРМАТИ, Богданом Кравченком, а гакож поважаними в народі людьми Миколою Плав'юком, Галиною Скоро: ЗО одДимирає: Но- - 1, ЛИНСЬКОГО ПрОВели вечір хз РІДНІ ДЗВОНИ», Просвітяни міста присвячений зО-річчю спалення першого українського села на Холмщині ПТайбільшою активністю, справжньою одержатмістію позначена робота осередків Говариства обласного центру, Новово: Золодимир-Волинського, Ллинська, і Горіхівес МОГО рапонів Ковельського. СьЬоОгоОдлиі серед нас немало людей ною" чих, свідОмМИиИХ, У багатьох випадках просто талановитих це | письменники Петро Мах та Йосип Струцюк, збирачка фольклору Антоніна Голентюк та каслужена ЧИ гелька Ісся Кова ьчу Кк, кобзар рогуслав Ляхович та журналістка Н адія | уменюк Цього року ми ві ізначатимемо 50-річч За пей час чимя" Золинської «Просвіти» ло роблено га осягиено просвітянами » боротьбі за існування нашої держави, М мови, культури. Гому не тільки правом, але й обов'язком «Просвіти» « належно здсвяткувати свій ювілейним рік, 00 свя" Мо ЛО - б 0 0 одночасно 1 УВІТОМ громадянству в діяльності та надбанн" Товариством Волині, і вшануванням тих. хто віддавав |; віддає цій нелегкий справ: ВСЮ свою силу, снагу та знання це іюкрема, ії ветерани «Просвіти» рити Левчанівська та Микола Куделя, СІМ Махів Марії ії Петра, Хлопецьких гриж га Михайла, Луцкевичів Бориса ! пре ) зум, лава, Галина Патута г: Ніла Бонда |сВчУм Зсеполод ВИТ ІСТІКО 1 | ригорий | на на Горик, побоп ЛЗуцищшина УЧ цуляк, Павло Глущук, Лукаш Наза! ай багато ІЛ .(хХ УСІХ ТИХ «ТО розпо Ук! п тих « праву, тих, хто п робить сьогодиї, - ; іль ХТО щабаром продовжить ЛжЖж ІРА ВКУПІ ми сила, родина у край - лпоОви Мирослава Фі и. Со ср зач РР РН

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин