Сторінка · с. 5сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №49 за 1998 рік
Слово Просвіти, №49 за 1998 рік
«ПРОСВЯЧІ Я» - 150!
Просвіта» (м. Кам'янець- Подільський) і.ЛІ "У і і о ЛлкІв "Ре Східному Под є ред перших поча ІИ ДІЯТИ філи і -Ц діЛлЬьСсЬКОМмМУуУ Та МІС ечку 1 чера ьрацлавськог овіту. Діяльність Печерського осередку повязана з іменем | ПО З І 11 Росі Тв: Р сі Софронови-
(1856--1934), ПІД
СТЬ якого ареєстру вали
ПА: 811 Р і О10ЛлІіОТека драма р МІ ЧІ з сораоєв І гГУГТУТОК ПТ ої ановка вистав НнНнЬ г у ТІ нкюоВвалесь (5 участю "Ту хового ркестру графа Шотоцького В якому грали просвітяни Най ктивтше заснувантя ОС ре ЛКІВ . б-ої гинається В Пі ріод визвольних змагань українського народу 1917--1920 рр
Вінницька «Просвіта», яку очолив Іван НО) пмович О еРрОянНнСськми 3 серпия І ЧІВ ГО ХНМОВІ чола РО РА ГІ ї» Ко КІРІ і | 1 1.
о Товариство розмістилось у рудинку
колишнього Бінницького коміті гу народної тверезості У цьому ж примищценні гбуУЛлИ Брібліоте ка. іда льня для УЧНІВ
українських гімназій, кінема гограф з ди-
купленою на КОШТИ
намомашиною го осередку Слід зазначити, що у Вінниці було
фитй Подільського товариства
т
р й. и Ї СА і Р ії ВИ ницької психлатричної пкарно шасновано третій міським осередок Ірос ВІТИ |) Т| |Ч1Ч4 і ВІННІ ії. Кі ПІрог віта г і || | 1 й і , 1-1 І Ї а: Ю 1 ї |. - ! 1 І | | І зРІРр Я іі Ль Ї | егГу1() Д віДНОГ. ІРР ДІМ Іі)НнНІСТЬ о Говари: гва, Оу по прийнято під опіку имофонічним оркестр, ссормованийм піпвідділом мистецтв губернського
пділу народної освіти Оркестр давав
свої концерти в Народному літньому саду
кн
1 овариства
| У і іб листопада 1919 р. ) Просвіті відкрилася чи гальня (члени Товари тва М і р С-1 валися нею бе платно, сторонні
чуваАЛИ КОШТИ Є розими ра | кро.)
| гравня 1920 р борами міських мес | я створено Мінницьєку ( палку МКаінницьк Прим ВвіТяНни плаштовували і стоНВвИи гутали ри сри раї м є по ттоціативи
було створено громадські Союз "українок 1 Спілку
У МІСТІ організації вчителів Займалося Товариство також видавничою діяльністю. У серпні 1919 р друкарня Вінницької «Просвіти» почала ЯКІЙ
випускати газету «ЦіІлях», у висвітлювалася діяльність просвітянських осередків, змальовувалася політична ситуація в Україні. Газета мала постійні Жертви більшовизму», «Телеграми Шкільне життя», «Театр 1 музика» та їн. Редактором газети був українським письменник, учитель Воло-
рубрики
димир Островський. У жовтні 1919 р. за розпорядженням уповноваженого Міністерства преси директора Департаменту пропаганди газету «Шлях» було
звіІЛЬНеноО від міністерської цензури. А з
цнасопис узнв видавничим гурток
гопада того ж року під свою опіку Наші
шлях». Саме з цього періоду сільським учителям ціна на газету знижувалась на
90) ВІДСОТКІВ Після наст упіного підвищення цін У грудні 1919 р. видання часопису припинилось. Черговий, сотий, номер його вже не вийшов У м Липовці заходами місцевої філії Просвіти» у вересні-жовтні 1919 р. двічі на тиждень видавався часопис «Народне життя У ньому висвіТЛЮВаЛлись ПОДІЇ що відбувались в Українській Народній
)
Республіці. До У жовтня 1919 р. вийшло 4 номери часопису
Крім газет, видавалися книжки. Так 1920 р. Вінницька «Просвіта» надрукува-
ла переклад класичної п'єси Бормаше
трі и т " -тУ . - г - Весілля Фії ро дійснений Гнатом Ор її) Іри є зпосері ІНЬОМГУ ПОИЯнННІ ПОДІЛЬСЬКИ осередків було видано
оповІДання письменника Иоахима Волошиновського Початковий підручник Французької мови для самонавчання в перших класах гімназії» Софії Русової та їН
Ще перед Українським національним конгресом, що працював в Києві 6--8 квітня 1917 р, було засновано філію Просвіти» в с Нижня Кропивна Гайсинського повіту П засновниками були Антон Воробчук, Олекса Кметь, Меланка Люлька таїн
До складу Нижньокропивнянської
ПІ рех еІТИ входило близько 50 ч0:.лопІК
3 Києва до осередку було привезено понад 100 книжок та брошур, ук-
раїнський національний прапор. Во-
ИН ни - о - що
сени 1917 р. Товариство виклопотало дозвіл на ВІДКРИТИ ПОЧОаТКОоВоОї! ШКОЛИ з продовженим навчанням. У жовтні того
ж року, в зв'язку з хворобою голови
Просвіти» Антона Воробчука, діяльність Книжки 1 навіть прапор було вкрадено. 1918 р Просвіта
організації призу пинилась Нижньокропивнянська віднОВЛЮЄ СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ Наступи ра- 1019 р припинили функціонування Товариства. Але в 1920 р осередок «Просвіти» вс. Нижня Кропивна знову запрацював. У жовтні того ж року його було зареєстровано. У ньому діяло 5 секцій, читались лекції, ставились п'єси («На перші гулі», «Мартин Боруля», «Поки сонце зійде, роса очі виїсть»), У скарониці Товариства нараховувалось 10 тис кро
У цей період філії «Просвіти» засновувались на території всього Східного Поділля. Але діяльність багатьох з них була паралтзована Скрутне матеріальне становище, більшовицькі навали, часта переміна влади припинили розвиток де-
дянських військ 1 деніківців
ШЛЯХИ, ПОЛИТІ КРОВ'Ю:
ДІЯЛЬНІСТЬ ОСЕРЕДКІВ ПОДІЛЬСЬКОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТОЛІТТЯ
яких осередків уже в самому зародку.
У діяльності просвітянських товариств не все проходило тихо й мирно.
Між «Просвітою» с. Журавного Вінницького повіту 1 польською громадою того ж села відбулась сутичка за будинок, в якому містилась управа «Просвіти». У листі від 28 грудня 1920 р до завідуючого Уладівським підрайоном Балана пропонувалося «негайно роз'яснити польському суспільству села Журавна, що центром затверджена тверда мережа шкіл, а тому про відкриття окремої польської школи в зазначеному селі, безумовно, не може бути дана згода Польська мова при існуючій українській школі». Згодом суперечності було розв'язано. «Просвіта» с. Журавного виділила кімнату в своєму приміщенні для вивчення польської мови
Найстрашнішою перешкодою в функціонуванні осередків «Просвіти» була політика більшовиків. З книгарні Вінницької «Просвіти» в 1919 р. вони реквізували канцелярське приладдя, знищили крб.) 1 навіть
забрали печатки, книжки (вартістю майже 5 тис списки членів Товариства
Після концерту, присвяченого роковинам Т. Шевченка, було розігнано хор Вінницької «Просвіти». Багато просвітян стали жертвами політичного терору Серед них Юхим Онуфрійович Щириця, Іван Йосипович Сторожук, Володимир Васильович Гре- ЧИнНО.
Президія Національної ради м. Жмепрезидія Жмеринського
Просвіти
зети Україна
ОІЛЬШОВИКІВ
ринки "та осередку через редакцію га-звернулися до Міністерства внутрішніх справ з телеграмою такого змісту: «У Я меринці на станції існує таємна установа, котра утворена невідомо ким. Коло неї групуються таємні елементи. На помешканні установи висить герб з написом «Просвіта». Під цією вивіскою проводяться ганебні вчинки Серед громадянства ширяться чутки про те, що діється в цій «Просвіті». Клопоталось про негайне притягнення винних до відпПОВІДальноОоСтТіІ, а також про розпорядження зняти вивіску Просвіта»
У 1917 -- 1920рр на теренах Східного Поділля виникло понад 50 осередків Подільського товариства «Просвіта». У 1921 -- 1923 рр. у мережі «Просвіт» радянською проведено
владою було
своєрідне «реформування» -- так аваний «процес радяншізації», який передусім вимагав перереєстрації статутів. Їх було «переписано» за класовим принципом. До складу просвітянських осередків укорінювалися представники незамож- Більше того слухняніші на державне утримання Непокірні комуністичній партії осередки просто ліквідовувалися Так, із 26 осередків, що діяли в 1920--19321 рр у Гайсинському повіті Подільської губернії, в 1922 р. не лишилося жодного. Таке ж становище було 1 в інших повітах.
У 1921 -- 1923 рр. більшість «Просвіт» було насильно реорганізовано в хати-читальні. 25 жовтня 1922 р. шкільний інструктор Печерської волості Брацлавського повіту повідОмМЛЯяЯВв Українському політичнО-ОСВІТНЬОМУ комптету про те, що в межах волості «всі «Просвіти» закриті 1 замінені хатамичитальнями». Вже наступного року на Поділлі на комуністичних засадах діяло 33 філії «Просвіти», 157 осередків просто ліквідовано.
йиих селян оралися
Слід зазначити, що і в роки Другої світової війни культурне життя не припинилося. 1941 р. на теренах Східного Поділля відроджуються старі та засновуються нові «Просвіти».
Серед них Хмільницьке, Вінницьке, Турбівське, Немирівське, Воронцовицьке та інші, що розгорнули активну патріотичну діяльність.
Проте з вигнанням із Поділля німецьких військ радянська влада гальмує їх функціонування, розпочавши репрест серед просвітян.
30 квітня 1944 р. НКВС було сфабриковано кримінальну справу проти члена «Просвіти» с. Великий Митник Хмільницького району Мойсея Лукича Кобржицького У справі (328 аркушпв) проходило 23 особи. Головними обвинувачуваними були директор школи с. Великий Митник згаданий Кобржицький, вчителька української мови Ксенія Романівна Літинська, тракторист Федір Никифорович Сивак. К Літинська та Ф. Сивак не були членами «Просвіти», а лише брали участь у виставах драматичного гуртка, що діяв при осередку.
Справу М. Кобржицького було закрито лише 12 лютого 1992 р. Трьом із гаідсудних справи припинено набагато раніше -- 20 березня 1945 р (після їх смерті). Це Тропак Володимир Олександрович (1910 р.н. - 20.02 1945), Соловецька Марія Павлівна (1916 -- 1.02. 1945), Особенко Соломія Данилівна (1921 -- 2402 1945). Вірогідно, вони були закатовані.
М Кобржицького засуджено військовим трибуналом військ НКВС за ст. 54-) «а» Кримінального кодексу УРСР до 10 років позбавлення волі в ВТТ з конфіскацією майна та 5 років поразки вправах. Лише 12 лютого 1992 р М. Кобржицького було реабілітовано за відсутністю доказів, що підтверджували 0 «обоснованность привлечений к ответ-
ственности». Доля решти засуджених невідома
Отже, шляхи просвітянського руху на Поділлт, як ії по всій Україні, були тернистими, политі кров'ю, всіяні трупами.
О. МАЛЮТА
На світлині осередок товариства «Просвіта» в с. Печера Брацлавського повату, 1909 р
- цс
я
ГА
-
чб ВО
Р.
я юн биті то Ж ів зон бо Р Р РИ РУ, р
я г ЩО й о з
-
7 вно оц яд цій забіжве феров я
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
