Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №49 за 1998 рік

Слово Просвіти, №49 за 1998 рік

СТУ Р шодо слина тонн 0 просвола, іо | | (ВІ ПРОВВІТІ нію ПР ев о по - ; перші кроки становлення, форми | «ке роботи об'єднання. Це дало поштову наслід вання КОМИ» струсівчан До кінц, 1992 /93 навчального року такі о «ди запрацювали у кожнім школі | еребовлам щини. Нині тут діє 29 об єднань, - охоппюють 1350 членів - Інціатива юних струсівчан стала прикла. дом І! хмасового відДдрОДдЖенна «Моподо Просвіти» на Тернопільщині Правлій обласного об'єднання «Просвіти» и пи сере населення святкування дя"! канисакого національного каландере: тали традиційними відзначення Дня 2 У (22.01), бою під Крутами (29.01), ствдо з ня Української Центральної Ради ( а: А Дня Матері (друга неділя травня); сте рого ня УПА 14110), відновлення КРВІНЕН державності (30.06), предельсани Західно-Української Народної Геспу (1.11), розєтрілу срРшовннамноо52 соло 1). армії УНР під Базаром (21.1 У ни понувало впровадити досвід теребовлям незалежності УКоа! ж є (24.08) Р нн ції України (28. 6) те СКЕРОВАНО ЛЕ мис УАРИННО "Мо- о) данеконе ба встановлені в пПОДОї просати» У нінолах, гімназіях, інши державні Ак ' коледжах, ПТУ, технікумах | вузах Над- незалежній державі. | | | ччя. Не забувають просвітяни ! про гео! З досвід схвалений Централ пам'ятні дати. Щорічно відзначається День ння Всеукраїнського З Ральним «Просвіти» (8 12), її ювілеї! - 125-річчя від привлячн мА б | Піавчеко (звариства днбеноренкя Тогариства (1993) П4ОСрічня «НКросвйях че. | метою В ІМ'Я НАЦІОНАЛЬНОГО | иства Московська імперія заборонила в Галичині діяльність усіх партій, громадських товариств 1 організацій, оголосивши їх націоналістичними ії ворожими марксистсько-ленінській ідеології та радянському суспільному ладові. Серед них такий же ярлик було накладено і на просвітницькокультурне товариство «Просвіта». Все майно: будівлі, меблі, інвентар, одяг для вистав, музичні інструменти та книжковий фонд було конфісковано державою або розтягнуто радянсько-партійними функціонерами. ід час першої окупації 1939--1941 рр. почалася хвиля репресій проти керівного складу «Просвіти» та її активних членів, масові арешти та депортації у віддалені райони Радянського Союзу: Сибір, Далекий Схід, Північний Урал, Крайню Північ і Казахстан. У період тимчасової окупації України (1941--1944) «Просвіта» відновлювала свою діяльність. роте німецькі зайди не були зацікавлені в п функціонуванні, всіляко перешкоджали цьому процесові, переслідували активних просвітян, застосовуючи до них репресії. У другій половині 80-х рр. нинішнього століття уже чітко вималювалися ознаки кризи соціалістичної системи, краху комуністичної ідеології. В СРСР розпочалася відкрита боротьба між прихильниками старого режиму і реформаторами. Чазріло питання проведення реформ, докорінної перебудови суспільно-політичних основ, метою яких було модернізувати радянську систему, щоб зберегти Союз. роте вона призвела до наслідків, яких Найбільшу ініціативу в цій справі на початковому етапі виявляли Анатолій Малевич та Ігор Равлів зі Збаража, Анатолій Кура-сов г Богдан Кульчицький з Крем'янця, Оксана Біла з Теребовлі, Богдан Савка з Копичинець, Борис Кордуба і Роман Решетуха з села Великі Гаї Тернопільського, Дмитро Салітра з Поділля Заліщицького районів, Роман Антошків з Бучача, Олександр Голяченко, Михайло Романишин, Петро Кукуруза з Тернополя, Ярослав Новоженець з Бережан, Богдан Гаврилишин ІЗ заводу м'ясо-кісткового борошна та багато інших. Та ініціатори створення первинних осередків чапптовжнулися на глуху стіну партіиних органів, КДБ і прокуратури, якіїм активно протидіяли. Просвітянських ентузіастів викликали на «профілактичні розмови». Їм погрожували звільненням з роботи, а навіть притягненням до кримінальної відповідальності, якщо не розпустять створені осередки | публічно не виступлять з каяттям допущеної помилки в періодичній пресі або по радіо і телебаченню. Партійні активісти і пектори у своїх виступах всіляко критикували ініціаторів новоствореного Товариства, спекулювали на їхніх «гріхах», а також їхніх рідних, всіляко компрометували. Проте ці намагання виявилися марними, а політична тактика зневірливою. Товариства української мови формувалися не лише у західноукраїнських областях України, але ї в Наддніпрянській Україні, в Криму. Завершальним акордом цієї благородної місії було створення Всеукраїнського товариства української мови ДУХОВНОГО ВІДРОДЖЕННЯ Від дня заснування мили това «Просвіта» у Тернополі (26.06.1876). овернуто із забуття або заборони видатних діячів культури і науки, уродженців Тернопільщини: академіка Кирила Студинського, поета Маркіяна ашкевича, академіка Володимира Гнатюка, винахідника Івана Пулюя, поета Богдана Лепкого, професора Івана Горбачевського, Олександра Барвінського, співачки Соломії Крушельницької, професора Миколи Чайковського та багатьох інших. До їх дня народження організовуються святкові урочини, в періодичній пресі, по радіо телебаченню висвітлюється їх життєвий і творчий шлях. росвітяни Тернопільщини брали участь у масових заходах загальноукраїнського і обласного масштабів: у «живому ланцюгу» (21.01.1991) не лише в себе, але й на території інших областей -- Рівненщини, мого поширення 1 2--13 травня 1995 р, був проведеним всеукраїнський семінар-практикум: «Молода Просвіта»: минупе, сьогодення, перспективи». Він проходив на Теребовлянщині і в м. Тернополі, В ньому взяли участь молоді просвітяни з усіх рамонів області та представники 3 Кількох областенм України. Їм було надано можливість ОЗНайомитисСЯя З Форма методами роботи об'єднаннь «Молодої Просвіти» в навчальних закладах Теребовлі, Струсівської школи і третьому ПТУ м. Тернополя. Надбання «Молодо! Просвіти» та їх діяльності запозичено колегами Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Хмельницької областей. До першого з'зду «Молодої Просвіти» (30.05.1997) ми випустили методичний посібник «Мопода Просвіта» Тернопільщини. Нині в обласному об єднанні працює 429 об'єднань «Моподо! Просвіти», які охоплюють 13 300 членів. комуністична верхівка ніколи не очікувала, до справжнього вибуху, довготривалих затамованих національних прагнень, а не до підтримки економічних реформ. Хвилю критики викликало трактування урядом України чорнобильської катастрофи. Вона відкрила широким верствам громадськості очі на економічні злочини комуністичної системи проти українського народу: забруднення повітря, пересихання річок, зневоднення грунтів, винищення населення у 20--40-х рр. голодоморами, які породили демографічний спад, нехтузвався статус застосування української мови. Як наслідок, навіть найлояльніші радянські громадяни, пройняті комуністичним духом, засумнівалися в системі, в якій вони жили. 1992--1996 р. знаменні для обласного об'єднання чисельним зростанням первинних осередків, створенням структури. Наприкінці 1992 р. Товариство мало 14 434 членів, а на кінець 199/ . ЇХ КІЛЬКІСТЬ подвоглася і становила 28 068 просвітян. Тепер в обласному об'єднанні працює 16 вважають допомогу братам із Східних | амонних, / міських і 2 сепищні об'єднання. Південних областей України та Криму ині в них проводиться перереєстрація українськомовною літературою. Шкільні | членів з одночасним врученням ім КВИТКІВ, підручники і література відправляються в окремо для дорослих 1 «Молодої Запорізьк Донецьку, Миколаївську об- Прос ВІТИ», виготовлених обласним ласті 4 рим. Щорічно приймають на об'єднанням з єдиною нумерацією , Різдвяні т Великодні свята дітей із При первинних осередках, районних й Наддніпрянщини, зокрема із зросійщених міських об'єднаннях Говариства відновлеобластей, щоб мали можливість обзна- НО ДІЯЛЬНІСТЬ хорів, драматичних гуртків, момитися з християнськими звичаями і музичних оркестрів, створюються традиціями в нашому краї, вірою в Госпокнигозбірні. Хор «Просвіта» із Бережан, іл. Тараса Шевченка в лютому 1989 року, яке очолив поет і громадський діяч Дмитро Павличко. Мого промахом з перших днів було те, що первинні осередки реєструвалися в Києві в центральному проводі. У столиці нагромаджувалося багато матеріалів. Це, зокрема, заяви з проханням зареєструвати осередок, витяг протоколу зборів, інші документи. Їх КІЛЬКІСТЬ З кожним днем зростала. Звичайно, це було враховано, іна конозевенці у жовтні 1991 року в незалежній Україні нове формування було реорганізоване У Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка; прийнято Статут, де чітко визначено його структуру за вертикаллю: первинний осередок, районні, міські та обласні об'єднання, визначено Житомирщини, Київщини, відзначенні ювілеїв 500-ліття Запорозького козацтва /--12.08.1990) на Нікопольщині та апоріжжі, великих історико-просвітницьких акціях під Берестечком, в Батурині, Лубнах і Хотині. коїм патріотичним обов'язком вони АВТОР ВмСсвІТПМО ПРАРЕРНЕЕЕ п уран У процес! демократизації суспільства керівніоргани, порядок іх створеннятощо. да Бога наших краян, знайти своїх яким к вроє Зиновій Голозациній наприкінці 80-х рр. з'явилися реальні мож- На Тернопільщині розпочалася підго- ровесників-друзів для нав'язування осо- | удостоєно звання закозАєЛні ливості для національного відродження товка до установчих конференцій, на яких | бистих близьких контактів, спілкування. теці Сорокін Куледінфоц т о 0 українського народу, його духовного житстворювалися міські ї рамонні об'єднання обміну думок, прозрівання свідомості вза. абкани човен Поосвіти» та 1О-тиріччю тя. В цей процес прилучалося дедалі більше «Просвіти». Активісти розгорнули боротьгалі. ванна «Гросатив та оон політично І національно свідомих людей. буза впровадження рідної української мови Поряд із відродженням первинних просвітяни підсумовують свої здобутки 39 Особливий наголос робився на перспекв усіх сферах життя. На зборах ї осередків «Просвіти» на Тернопільщині па ці Манн адфивкріо тивах функціонування української мови. конференціях сриммелиса Вішення! звер- упершев Україні започатковано п т ндріао Су» вд вляються ВСРОСИ 178 рік започаткував створення «ненення до керівництва УР Р З вимогою ня об'єднань «Молода Просвіта» ершою Ро у до інь і УВІ | зх . дбаннями а ім Я формальних організацій», нсвавили за прииняття Закону про мовив республіці, в цій благородній справі була Теребовляна мео узнрь а рано залежної У країни, мету сприяти украинсько му національному де було б зазначено, що українській мові щина. Михайло Ми кенлюк. сопоео ре зудс | З м 1 г! не але віДроОДдженню. Зокрема, 22 пистопада в надається статус державної. Витяги з райоб'єднання. вирішив відновити тя кора юс Мірча : духовного ВІДІ актовому залі Гернопільського педагопротоколів та їх ухвали, звернення, пропофункціонування «Молодої ло плн У піввітчизників ГІЧНОГО інституту (нині -- державний ЗИЦІЇ р ніч ель оС со вчальних закладах району Її янеть педагогічний університет ім Володимира телебачення і радіо, адресувалися Ц Ком - Оздумами поділився з членами пр звпіННЯ ин Гнатюка) відбулася нарада, учасники якої партії України, Верховній Раді і Раді Миністрів а схвалили. А далі пішли конк чай йо Богдан ГОЛОВИЙ нати: ЗВ СНУ ЗІДРОДИТИ зезарнетво Республіки Аналогічні ПОДІЇ відбувалися І в Було ухвалено розпочати цю зо З голова правлімня Гермопільського «Просвіта». оте в умовах радянської інших областях України. На захист Струсівській загальноосвітній школі І са п а а кра їнського імперп таке ажання залишалось незфу а Кеті стала Спілка письменників ступенів Восени 1991 - ол зн що ооласнчогоогдб єднання реє) м кедДдімСсненною мрією. Хіба могпа вона України Боротьба завершилася повною «АОЛоОдІЖНнНе об'єднання я Молод о о "чи говарниства є /(Ііросвіта» ім / Шевче - дозволити зІДНОВЛенняЯ ДіялЛьЬНОСТІ гро мадДСьЬперемогою ППід тиском народ Зерховна перше об! єднання 5 з с тавтя заслужений працівник чародно! освіт МОЇ організації, яку сама ж ЛІКВІД вала! Рада примняла Закон про мовив країнськіим Тернопільщині, зл й о Укр си З у | є) ініціаторами відродження «ГІросвіти» РСВСТІ 11.1989), учнів 5--11 класів стали 5 оче ЗР и цем аргумент був заздалегідь передбаче- Водночас о ГУРОКреся рух за ле "'становчих зборах бупо прийнят ЧУ ї ; // ний. Гіове формування наименували галізацію Української реко-|І аТОПИЦЬКОЇ арк газета о Воля» (25 07 99 У М у! «1 СВІТ ЛИНОхХ Товариством ук Заїнської мови, обрапи Церкви, ліІКВІДОВАаНОЇ стаЛінським режи шу річницю створення Я во - щі» я Пи керівним склад ГОЛОВОЮ -- професора мом у березні 1У46 - | Їей процес проходив об'ї пмання недруму у і ЗУ ех Пп Я Жного педінституту Романа Гром'яка) Після на-не лише на геркепільщихі огле також у Просвіти» (до речі його потоївь уцінки і ради започаткували конкретні заходи Ль ВІВСЬКІМ оранці ЗА, ЬКІМ та рожа УРН РМ Р и а У МВ ті , | Масово створювалися первинні осередки Закарпатській областях. Він також увінчався не є юридичною - об чо мічна заводи | тка вшколпах, ПТУ, середніх і вищих навчальних УСПІХОМ УГКЦ бупа пегапізована наприкінці Р Увага досвід» х 1 чі З З рубриці 1 | закладах, на підприємствах, в організаціях 1989 р ї МОННОГО ВІДДІЛУ ОС віти В | Ме мадиота. ра | установах, в усіх рамонах Тернопільщини. Просвітяни області активно пропагува дусі кращих "варміізь, Морганйчука «5 і

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин