Сторінка · с. 7сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №49 за 1998 рік
Слово Просвіти, №49 за 1998 рік
о ЧЕР ПЕР ПЕРА жо 0
Слово ПРОСВІТИ || || тгосволомся
оворити про те, що Говарист-
30!
| |
козакам, які полягли за незалежну | за Україну (липень 1991 р.), заснування в 7 б
5О 1з3 Такою СБІТЛОоЮ | ВСІМ | - |
щрозумілою назвою «Про- Полтаві університету українознавчих | Е |
світа» виникло п Полтаві в СТУДІЙ ІМ. В. Кричевського (березень Р, Арутпи половині 80-х рр. було б пе 1992 р.) та Клубу місцевої інтелігенції Ж юовсм правильно. Адже культурно- (січень 1996 р.). Крім ЦЬОГО, з 1993 р. | Я просвітницькі громади не тільки Товариство (без державної на те існували, а й досить активно діяли на підтримки) жа а . х; початку століття (згодом у період 1941 -- діяльність (станом на | січня 1998 р. | а 1943 рр.) на Наддніпрянщині, в тому своїм коштом випущено 13 окремих вии зі числі й у Полтаві. Архівні джерела дань), провадило торгівлю книжками, | СсвІДЧаТь, ЩО найефективніше вони І|вже розгорнуло активне вивчення уку якості «Просвіти») працювали в період раїнської мови (особливо в рр. 1990-- визвольних змагань українського наро- 1993), влаштовучете РОДЕ дітера- | ду 191 /--1921). Самевході цієї героїчної ПУРНО МАДАЕАКИ ренлера зо яла ввАчХ- | Ооротьби просвітянські осередки 1 здоних українців, радіобесіди та інше. і були авторитет поміж простих людей Починаючи з 1995 р. Полтавське об-своєю чіТКОЮ національно-державниць- ЗЛЕ об рама «Просвіти» щеоране ль кою позицією |тим більше, що в цій зорганізовує пластунські оздоровчі та- 14 площичні працювали такі відомі на Пол-бори в мальовничих куточках 3
тавщині
Полтавщини; в 1996--1997 рр. відбулися
навіть подорожі дитячо-юнацької ко- | манди «Просвіта-Баскет» на традиційні | турніри до Франції; підтримуємо кра- | щих студентів факультету української філології Полтавського педінституту | (для них заснована традиційна
подвижники національної культури, як Леся Українка, Грицько Коваленко, Олекса Левитський, Віктор Хндрієвський та інші) ..ППпсля тих подій минуло калька десятим ть, перш тпж представники нової генераци полтавської інтелігенції спромоглися відродити з
в паь зе " око ово и - ГО - т ль. у онов і. го
з - й Па - Ж є Ж в'я» Ж ионня и " б дині бий
1 небуття ті осередки духовності, про які б а НО стипендіальна підтримка ІМ. братів | | ще й досі з пошаною згадують старожи- М зн ен 11. НО с 5 ОН Степаненків). Такий, далеко не повний вій хи. Ця непроста, але почесна місія випала - й перелік головних заходів Полтавської 2721
т й. на долю культу рно-просвітницького фо 2 клубу «Рідне Слово», який заявив про г своє існування в Полтаві наприкінці РАЖО 80-х рр. а саме у жовтні 1987 р. Б о Ідея національного відродження, люо в бов до рідної мови, традицій об'єднала с род тоді в культурно-просвітницьку грома- "Б ду людей різного віку, незалежно ВІД : 7
соціального стану та професій. Біля п « витоків стояли: робітник комбінату «Полтавпромбуд» М. Кульчинський, письменник П. Ротач, студент-філолог, о колишній політв'язень С. Пасишний, вик- ЗВ
ладачі педінституту О. Ганич та Н. єв м зи Жигилій. Саме з «Рідного Слова» 1 ро- З збудовувалась крайова організація ОСУЛ і МІ Н ФІ М ПЛ М | о Товариства української мови «Просвіта» і | і ( : ль - З
умо Т. Цієвченка, незмінним головою Е;
якої залишається (вже 10 років) Микола ШР Кульчинський. на той час були вкрай небезпечні 1
Попервах шанувальники рідного слова збиралися в приміщенні міського будинку культури, де незабаром (писля реєстрації Товариства) з явилася 1 перша афіша з крамольним, як на Полтаву початку 1988 р., епіграфом
Без мови рідної, юначе,
Народу рідного нема.
Таким був початок. Микола Кульчинський разом зі своїми найолижчими однодумцями: Олександром Чирковим, Анатолієм Бутримом, яких також свого часу переслмідувало КДБ, розуміли, що
у створення політичної організаці, метою якої стане створення самостійної, соборної Української держави. Разом З тим, керівництво полтавського ТУМУ, згодом «Просвіти», усвідомлювало самодостатнє значення просвітницької діяльності, ї надзвичайно важливе значення для національного самоусві" домлення українців, для пропаганди української культури, для відродження
української мови 1 завойовування нею статусу державної. Однією з перших акцій «Рідного Слова» був зотр підДписСІв за державний статус української мови ще в 1989 р. Перші підписи тод! поставили прості робітники-будівельники, яка працювали з миколою Кульчинським водній Ооритаді. й ГПоступово коло проблемних питань, порушених просвітянами, значно ро-
кількість людей на таких політизованих майданчиках була незначною, зміни усвіТтоГгЛЯДІ поОЛТавців ставали все помітнішими, резонанс ішов досить сильний. Відстоюючи своє право наїснування, за умов активної протидії комуністичних сил, політичні та громадські організації Полтави, передовсім Руху, який виник у Полтаві на основі «Рідного Слова» та «Просвіти», виступали організаторами численних помтичних 1 культурно-просвітницьких акцій. Були серед них 1 свої, сказати 6,
акцій навколо особи Петра І, відповідальність за проведення якої перед владою взяв на себе голова Полтавського Товариства української мови Микола Кульчинський 1 в якій активну участь узяли просвітяни, відбулася 8 липня 1990 р. під час чергових роковин Полтавської «вікторії». Цей день увійшов у історію міста як «Сув'язь пам'яті». Тисячі полтавців мтнього недільного дня вийшли на вулиці, щоб утворити живий ланцюг пам'яті по всіх безвинно загиблих 1 закатованих антинародними режимами українцях. Він витягся через усе місто 1 з'єднав дві Кінцеві точки -- поле Полтавської битви та урочище Триби, до покояться численні жертви сталінських репресіи. У ході цієї акції було проведено багатотисячний мітинг на стадіоні «Колос» 1 відслужено пана-
прибулих з інших міст на вокзалах зустрічав наряд мілщії... Та минуло небагато часу і 26 серпня 1992 р. за ініціативою крайового відділення Товариства «Просвіта» у Полтаві відбулися перші наукові Петлюрівські читання, на яких виступили провідні політики 1 науковці України й діаспори: президент УНР в екзилі М. Плав'юк, письменник ПІ. Мовчан, церковний і громадський діяч М. Степаненко. Відтоді ці читання стали в Полтаві традиційними 1 набули статусу всеукраїнських. Головна мета, що ставилася Товариством при започат-
джерелами поступово з'явилися 1 грунтовні наукові розвідки та дослідження. Внаслідок цієї чорнової роботи переосмислювалися історичні поді, піднімалися (для широкого загалу) з небуття славні імена земляків. Особливо цінну науково-краєзнавчу роботу проводили співробітники Державного архіву Полтавської області та викладачі педагогічного інституту ім. В. Г. Короленка. Надискусійних трибунах та наукових конференціях неодноразово лунали виступи просвітян: М. Кульчинського, ІЇ. Ротача, Т. Пустовіта, В. Ханка, В. Ревегука, В. Коротенка, Ю Волошина, НІ. Кочерги та інших. Лише протягом останніх років було започатковано науково об'єктивний підхід до славних імен наших земляків: С. Петлюри, Патріарха Київського 1 всієї України-
«Просвіти» за останній період. Адже НИМ
врахувати увесь спектр проведених просвітянами акцій непросто -- діяльність Товариства справді широка 1 багатогранна |(культурно-мистецька, видавнича, молодіжні програми). Про це свідчить ще один з напрямків її діяльності, не менш важливий, ніж названі нами вище.
З перших днів свого заснування налагоджувалась співпраця Товариства з українськими організаціями за кордоном. Зокрема, з Товариством української мови ім. Т. Шевченка в Чикаго |п. Віра
вин опинилися за кордоном, після залізної завіси знову прагнули до рідної домівки і, по можливості, робили посильні внески у фонд відродження міста, культурним та науковим закладам, громадським організаціям, у тому числі й
Товариству «Просвіта». Завдяки под-
вижницькій праці земляків якісно зросли
і фонди просвітянської бібліотеки. Станом на 01. 01. 1998 р. вони становили
близько 2 тисяч одиниць рідкісних видань України й діаспори. Лише через нестачу вільної площі (ії нерозуміння цих проблем офіційною владою) не вдалося відкрити для широкого загалу діючу бібліотеку при Товаристві.
Для полтавських просвітян 1998 рік особливий, ювілейний. Адже виповнюється не тільки 130 років Всеукраїнському товариству «Про-
зширилося, аудиторні дискуси помело сам на Соборній площі поблизу Руси Мстислава (С. Скрипника), В. Шесвіта», а й 80 років п Полтавському переноситися на вулиції майдани м охоп м пенської дзвіниці по невинно потьєва, Ї. Стешенка, В. Андрієвського, обласному об'єднанню. Сподіваємося, і лювали все більше людей. Такими убівнамх си Ї. Рудичіва, М. Філянського, О. Русова, що цей рік стане ще одним щаблем до / гарячими місцями зморань (залежно Від зисленні помітичні суперечки вини- Р Ротмістрова таїтнших. Тільки постина нових досягнень Полтавської «Просвіти» бе Кобставин) наприкіиці 80-х стввели | Кал САНИ м о ад особи опального матеріальна скрута Товариства не дає | втяжкій і жертовній праці для України, ) «Сонячний» та «Жовтневий» парки, май" земляка, доловного отамана ВІвОвк УНІР змоги сьогодні видати унікальні, вже для рідного народу: ти біля пам'ятника Т. Шевченку, Симона Петлюри. Нетерпиміс гьдоїншої підготовлені до друку праці ГІ. Ротача ораранії - ім. І Котляревського. Такі думки і тенденційність поглядів, зокре- «Полтавська Шевченкіана» та «Пол- Прес-цемтр Т, ав в маличітке національне ма офіщцій Я кві пРМонрАЛЯ тавська мтературна діаспора» |словник). Полтавської «Просвіти» . тання і завершувалися, як прави» нерідко до неп ред ачених дій і навіть Протягом звітного періоду найє спрязоуєм ам квітів до пам'ятника досутичок. Так, 13 травня 1990 р. підчас важливішими акціями, в яких Полтавська ИН; : го щі | - а ло, покладант - лаціональних гімнів | спробивідзначити пам'ять Симона Пет- «Просвіта» брала безпосередню участь, - указ УТРАМАЧ з я Кобзареві, зей затїна», «Ой у лузі мори біля пам'ятника Т. Шевченкові також стали: брали участь у маніфестації «Ще не вмероє дове и охоронці правопорядку затримали ок- Встановлення на Панянському буль- У квітня 1917 р. в м. Ромнах Пол- 7 рута ноя Р те. щотакі зібрання: » ремиже учасники ко рака акці, а варі пам'ятного знаку українським тпавської губернії езражманй чию | - - г і ання -- -
. необхаіднотворити українську помтичну місцевого колориту. Зокрема, почався куванні цих заходів, -- відновити не Боднарук), товариством «Полтавщина» , ь. силу для захисту корінних інтересів рух навколо подій і наслідків Полтавсьтільки історичну справедливість, але й з Чикаго |пр. Галина Грушецька, Олекукраїнської нації. Настав час легально! КОЇ битви 1709 р. значення якої для довести кожному, що Полтава -- сандра Дяченко-Кочман), бібліотекою | праці для української справи. Культур- України останнім часом викликало українське місто із своєю героїчною їм. С. Петлюри в Парижі (п. Василь | но-просвітницька праця, спрямованана найрізноманітніші оцінки поміж минувшиною. Михальчук). Водночас зміднювалися румнацію імперс ько-комуністичних науковців. Завдяки копІткІЙ праці науковців-контакти іна приватному рівні. Чимало стереотипів і міфів, повинна перерости Одна з перших таких багатолюдних просвітян, над історичними першо- полтавців-земляків, які з різних обста-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
