Гаряча тема · с. 7сторінка оригіналу ↗
ЧИ ПРОЙДЕМО МИМО? Переважно такі діти сидять у переходах і простягають руку. Вони просять милостині. Вони кажуть, що голодні… Ми віримо їм?
Слово Просвіти, №49 за 2005 рік
ПОГЛЯД ІЗСЕРЕДИНИ
Проблему торгівлі людьми (передачу людини за гроші) в Україні почали порушувати 1997 року. Але на той час ішлося лише про торгівлю жінками. Через декілька років заговорили вже про чоловіків. Вражав, наприклад, факт експлуатації українських чоловіків у цивілізованій Чехії, коли їх змушували працювати на будівництві, вирубувати ліси й тримали як в’язнів концтабору, охороняючи з автоматами. І тільки в останній рік держава звернула увагу на проблему трафікінгу дітей. Трафікінг включає в себе дії з найму або переміщення (локального чи міжнародного) людей, застосування неправди, примусу або насилля, боргового рабства або шахрайства з метою піддати людину насильству або експлуатації, такій, як проституція з примусу, використання як раба, побиття або жорстоке ставлення, виснажлива праця або експлуатація в якості прислуги. Маршрути трафікінгу змінюються залежно від місцевих умов, попиту й пропозиції. Тому не можна стверджувати, що жертви торгівлі приїздять із бідніших країн у заможніші. Так, Україна водночас — країна транзиту (через Україну везуть дітей), країна-постачальник (з України вивозять) і країна, куди постачають. 10—20 % неповнолітніх повій у Криму та в Одесі — це ті, кого привезли: молоденькі дівчата з Росії, Молдови, Білорусі. Найбільше їх привозять до Криму в літній період. Вивезти дітей з України сьогодні складніше. Якщо раніше з країн СНД вивозили дітей за метрикою, де зазначалось ім’я та вік, то зараз треба мати окремий проїзний документ, фактично паспорт, у якому, крім інших відомостей, подана фотографія. Щоправда, залишився момент підробки документів. Так, кілька років тому з Одеси жінка вивозила цілий вагон дівчат і одного хлопчика. Вони перетинали кордон Молдови. Прикордонники звернули увагу на дві обставини: на кількість дівчат і на зазначений у паспорті вік пасажирів — 22—23 роки, тоді як дівчата мали вигляд 13—14-річних. При перевірці виявилося, що документи фальшиві. Тому віковий ценз усе ж таки обмежить вивіз дітей. На сьогодні з усіх країн СНД тільки з Росії можна вивозити дітей за метрикою. І якщо проблему вивозу дітей за кордон Україна більш-менш розв’язала, то проблема продажу дітей у межах країни залишається гострою. Із сіл, скажімо, Чернівецької області, де розмовляють румунською мовою і не володіють ані українською, ані російською, можуть привозити дітей у Донецьк, Ялту, Сімферополь, де панує російська мова, і діти губляться. Дитина потрапила в інше середовище: велике місто, чужа мова. Таку дитину дуже легко пропонувати для сексу. Дітей залякують, б’ють, якщо вони не погоджуються, вводять у стан напівсвідомості, зму-
VOX POPULI
Фото І. Пилипенка
Василь Попович, 21 рік: — Нещодавно до мене в крамниці підійшла дитина і попросила гроші на їжу. Видно, що дитина безпритульна, і я дав. Тобто, гроші я таким дітям даю: чи гривню, чи п’ять. Коли купую щось із їжі.
Фото І. Пилипенка
Наталія Нестеренко, 30 років: — Якщо безпритульні діти просять на їжу, я даю гроші. Мені шкода їх. Хоча, звичайно, розумію: ці кошти діти комусь віддають. Про такий кримінальний бізнес багато говорили, писали. Взагалі ж цими дітьми має опікуватися держава: створювати відповідні реабілітаційні центри тощо. Держава має нести відповідальність за дітей. Якщо ми прагнемо Євросоюзу, то маємо розв’язати цю проблему. Любов Васильєва, 50 років: — Цими дітьми мають опікуватися або батьки, або опікуни. Я завше кажу таким дітям: будь ласка, звер-
Фото І. Пилипенка тайтеся до своїх батьків. Направити я їх можу або до міліції, або до батьків. Таке питання повинне вирішу-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
