Без мови немає нації! · slovoprosvity.com.ua · с. 1сторінка оригіналу ↗
ПРОСВІТЯНСЬКЕ ВІЧЕ
Слово Просвіти, №49 за 2007 рік
8 грудня 1868 року у Львові О. Партицький та А. Вахнянин заснували Матір"Просвіту. Культурно"просвітницьке това" риство, витримавши трагічні випробування українською іс" торією, заборони і нищення, відродилося на початку бунтів" них 90"х, і сьогодні є найстаршою і найдовголітнішою гро" мадською організацією в Україні.
тись, — перефразовуючи Тараса Шевченка. Більше того — примножувати своє, рідне, самоідентифікуючись із ним. Лозунг “Свій до свого по своє” — це не лише ідея створення “Самопомочі”, “Маслосоюзу”, молочарень, кооперативів тощо. Це вміння покладатися на власні сили, на все найкраще, успішне, надбане українцями на власних теренах. Розкидані світами просвітяни створювали “Просвіту”, “Самопоміч” і не лише виживали, а й зберігали свою національну ідентичність і свою душу, вирятовуючи від розпорошення та амнезії українську суть. І сьогодні, через чотирнадцять десятків літ, ідеї Матері-Просвіти актуальні. Як би комусь не хотілося, вони не стали марґінальними. Ніякі “інвестиції” українського суспільства XXI сторіччя ліберальними чи глобалістичними починаннями не розмиють “Просвіту” — вона буде актуальною і своєчасною доти, доки будуть волати проблеми духовного й фізичного здоров’я нації, її гострі потреби українського слова як втілення власного інформаційного простору, справді державних перетворень в освіті, книговиданні, кінематографі, доки національна економіка не підтримає село, доки міське населення не відмовиться від eрзaц-культури, доки шоу та комерційні проекти витіснятимуть справді високе і справді українське мистецтво, доки світом розвіюється національний трудовий ресурс, не знайшовши на рідній землі справи для здійснення власних реалізацій. Просвітянське віче — це не лише рубрика в нашому тижневику, яка означує листи просвітян з усіх областей, з міст і сіл України, де діють первинні й районні організації. Це не лише сигнали наших читачів про їхню роботу в Товаристві чи рефлексії на те, що відбувається в політичному й суспільному житті нашої держави. Просвітянське віче — це живий перегук поколінь, голоси нації з глибини її серця, ритм якого став чіткішим і впевненішим 139 років тому, коли у Львові вперше вдарив вічовий дзвін українства. Просвітянське віче — це, власне, суть газети “Слово Просвіти”, видання, зорієнтованого на діалог з читачами. Нам імпонує, що просвітяни не впадають у розпач і сльозливі скарги на негаразди сьогоднішнього дня, а спокійно й розсудливо творять свій чин у часових реаліях, вірою й правдою служачи Україні, не впадаючи в нудьгу й розчарування, а предметно утверджуючи самобутність нашої культури, духовну незалежність і самоствердження, а відтак і самозбереження нації. Просвітянське віче — це свідчення того, що сьогоднішня “Просвіта”, давши життя десяткам громадських організацій, партій і рухів, не ослабла, а живе і діє, як єдиний організм. Солідний, переконливий вік діянь Матері-Просвіти, історично сформованої не за одне століття, та нинішня просвітянська громада духовно об’єднані мовою, історією, культурою, боротьбою за державність України й утвердження її. Нинішнє число “Слова Просвіти”, присвячене 139-й річниці Товариства, скликає Просвітянське віче. Ваші листи лягають на сторінки тижневика віднайденими архівними матеріалами і свідченнями нинішнього дня, розповідають про ті повсякденні справи, які з часом увійдуть у літопис “Просвіти”. І кому, як не Вам, дорогий читачу, долучити до нього свій рядок і своє діяння?! Будьмо разом!
Любов ГОЛОТА
Реквізити для перерахування коштів у російських рублях “На Кобзареву Церкву”: Банк отримувача: АКБ “КИЇВ” 16-22, вул. Б. Хмельницького, м. Київ, Україна Кор. счет № 30231810800010498413 МЕЖДУНАРОДНЫЙ МОСКОВСКИЙ БАНК 119034, Москва, Пречистенская наб., 9 ИНН — 7710030411 БИК — 044525545 Кор. счет № 30101810300000000545 В ОПЕРУ ГУ ЦБ РФ. ОТРИМУВАЧ КОШТІВ: МБФ “Українська родина” Сч. 39019000171050/26007200145150 в Подольском филиале АКБ “Київ” Призначення платежу: Благодійні пожертви на будівництво Кобзаревої Церкви
с. 7 · сторінка оригіналу ↗
том, що регламентує, разом зі ст. 10 Конституції, мовну політику в Україні. Програма їхньої реалізації стала поштовхом до значних змін мовної ситуації в Луганську та області. Так, 1991 року кількість учнів загальноосвітніх шкіл, які навчалися українською мовою, становила 4 %. Сьогодні в українських школах Луганщини навчається близько 40 тисяч учнів, що складає 29,2 відсотка загальної чисельності. Однак майже тридцятивідсоткова частка шкіл з українською мовою аж ніяк не відповідає кількості українців, які проживають в області. У реґіоні майже нема україномовних часописів. Чотири обласні газети — “Известия Луганщины”, “Луганская правда”, “Наша газета”, “Жизнь Луганска” — російськомовні. Кілька десятків діючих на Луганщині телеі радіостанцій на добу подають лише до 15 годин передач українською мовою й понад 400 годин — російською. У всіх середніх спеціальних та вищих навчальних закладах запроваджено вступний іспит з української мови. Водночас викладання в більшості вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації здійснюється російською. Однак без повноцінного функціонування української мови в усіх реґіонах України українській нації загрожує втрата статусу й ролі державотворчої нації й поступове зникнення. Україна ще має шанс стати великою державою, а народ — великою нацією, але для цього слід проводити відповідну політику. Адже ми — українці, й наша національна мова — українська.
с. 11 · сторінка оригіналу ↗
усю її діяльність і всі утиски, які вона вистраждала, а потім перейшла до загального національного питання, розказувала про становище сучасної української культури. Михайле Михайловичу, мене так слухали здивовано, наче я тут впала, так мало ця “господствующая народность” знає й розуміє, що вона справді та безмежна Росія, й яке море сліз потоплено в її “єдинстві”. Заходами “Просвіти” було організовано художню виставку, де представлено роботи чернігівських художників Михайла Жука, Валентина Зінченка, Петра Циганка, братів Бушників. Про влаштування художньої виставки Михайло Михайлович давав інформацію в журнал “Літературно-науковий вісник” та в українську газету “Рада”. Діяльність чернігівської “Просвіти” набуває широкого розголосу далеко за межами України. Така активна робота налякала чернігівського губернатора, і посипались заборони. “Попросту не дають жити “Просвіті”. Хочемо скликати збори — заборона, хочемо зробити виставку — забороняють. Навіть концерти Лисенка на користь “Просвіти” заборонили. Їздиш, гризешся, пояснюєш — нічого не помогає. Кажуть: “Існуйте собі на папері, а жити не дамо”, — пише Михайло Коцюбинський у листі до Андрія Чайковського. 27 серпня 1908 року наказом губернатора всіх членів правління чернігівської “Просвіти” виключено з товариства. Першим у цьому списку стояло прізвище Коцюбинського. Але праця просвітян не була марною, вона розбудила громадянську свідомість міського населення, дала змогу зрозуміти, що українці гідні свободи і спроможні розвивати своє письменство, науку, мистецтво і громадське життя. Уже в незалежній Україні, у відродженому Товаристві саме онука великого письменника — Юлія Романовича Коцюбинського, директора нашого музею, було обрано першим головою чернігівської міської “Просвіти”. А по його смерті просвітянську справу продовжує його син, нинішній директор музею Ігор Коцюбинський.
Фото П. Антоненка
с. 14 · сторінка оригіналу ↗
Михайло ЗАЄЦЬ, м. Луцьк
Відомо, що животворні і глибинні джерела народної творчості відіграли особливу роль у формуванні Тараса Шевченка як незвичайної особистості, великого поета і мислителя. А якою саме була народно-традиційна атмосфера, у якій виростав майбутній поет? Про пісенне ба-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
